Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

К.пед.н. Бабкіна М.І.

Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

На етапі розвитку демократичного правового суспільства особливої актуальності набуває формування у молодого покоління активної громадянської позиції. На основі теоретичних основ громадянського виховання ми розкриваємо зміст формування активної громадянської позиції учнівської молоді, сутність якого полягає у підготовці молодої особистості до життя у демократичному суспільстві, визнанні й прийнятті цінностей, що є визначальними для даного суспільства, реалізації особистісних цінностей, власних прав, свобод і обов’язків, здатності до соціальної взаємодії. о

Активна громадянська позиція формується під час залучення учнівської молоді у систему оточуючого соціального середовища. У процесі соціалізації в молодої особистості формується відчуття суспільної приналежності та розвивається здатність успішно виконувати свою соціальну роль.

Оскільки процес формування активної громадянської позиції в значній мірі залежить від процесу соціалізації особистості, постає необхідність більш активного використання всієї соціально-культурної, освітньої бази, створеної суспільством, як цілісної системи освіти та виховання. Саме тому, вирішення зазначеної вище проблеми, на нашу думку, необхідно будувати на основі взаємозв’язку із реальним життям громади певного мікрорайону, міста, села, реґіону з рівною часткою відповідальності всіх учасників процесу, залишаючи школі координацію і контроль за виконанням поставленої мети.

Залучення учнів у громадське життя, сприяє розширенню їхнього світогляду, дозволяє набути практичних навичок взаємодії у соціальному середовищі. Тут вони отримують свій перший досвід прийняття самостійних рішень щодо суспільно важливих питань. За таких умов, стає можливим їх самовизначення як рівноправних членів місцевої громади.

Відтак, формування активної громадянської позиції учнів у процесі їх взаємодії з соціальним середовищем передбачає створення певних соціально-педагогічних умов. Неодмінною умовою становлення активної громадянської позиції учнів, як свідчать результати педагогічної практики, є врахування педагогами вікових та індивідуальних особливостей учнів. Адже будь-який вплив на особистість, як стверджує Г. Сорока, здійснюється через її індивідуальні особливості, темперамент, своєрідність характеру, здібності, інтереси, нахили, що дозволяє вибирати найбільш ефективні шляхи взаємодії особистості з навколишнім світом [3, с. 8]. Таким чином, знання вчителем фізіологічних, психологічних та індивідуальних особливостей кожного учня, сприяє визначенню конкретних виховних завдань, вдалій побудові організації різноманітної діяльності, де б учень міг виявити свої можливості, здібності, творчий потенціал, набути почуття власної гідності та значущості, самовизначитись та самореалізуватись.

Ось чому, наступною умовою формування громадянської позиції школярів є педагогічна компетентність, тобто спеціально психолого-педагогічна підготовленість вчителя, знання та вміння, які необхідні для ефективної реалізації певного виховного процесу. Адже, як свідчать результати педагогічних досліджень, важлива роль у виховному процесі належить вчителю, який спрямовує свої дії на активне осмислення учнями етичних знань у відповідних поведінкових ситуаціях, на усвідомлення ними своєї соціальної сутності, на практичне закріплення духовно-моральних надбань у повсякденному житті, на вміння жити у співтоваристві з іншими, залишаючись одночасно повноцінними, вільними, відповідальними особистостями. Певна психолого-педагогічна та фахова підготовка вчителя, на думку Н. Лавриченко, передбачає його здатність поставати в ролі представника інтересів і культури суспільства і водночас захисника та провідника життєвих інтересів вихованців [2, с. 260]. Окрім того, перед вчителем постає завдання не тільки знайти ефективні форми організації виховного процесу, а й залучити до нього батьків та громадськість на правах учасників спільної діяльності. Таким чином, важливою умовою громадянського становлення учнівської молоді є партнерська взаємодія дітей, батьків, вчителів та громадськості.

Оскільки формування активної громадянської позиції успішно здійснюється у процесі партнерської взаємодії школярів з соціальним середовищем, важливою умовою цього процесу є організація діяльності таким чином, щоб її суб’єктом був учень і щоб ця діяльність мала добровільний та особистісно-мотиваційний характер участі в ній. Як свідчать результати нашого дослідження, чим активніший учень у процесі діяльності, тим ефективнішим є виховний процес. Саме цим викликана необхідність організації різноманітних видів діяльності: пізнавальної, трудової, ігрової, суспільної тощо.

Окрім того, однією з важливих соціально-педагогічних умов громадянського виховання підлітків є системність і послідовність організації цього процесу. Тобто, процес громадянського виховання потребує обґрунтованої системи, яка розробляє перспективи взаємодії підлітка, вчителя та громадськості і передбачає безперервність виховного процесу.

Ефективність формування активної громадянської позиції значним чином залежить і від педагогічних технологій. У сучасній виховній системі активно використовується та розробляється чимала кількість педагогічних засобів, інноваційних форм і інтерактивних методів, які спрямовані на реалізацію мети громадянського виховання учнівської молоді. Як зазначає Г. Сорока, вони передбачають спільну взаємопов’язану діяльність педагогів, учнів, сім’ї, шкільного колективу та інших суб’єктів процесу виховання з метою формування поглядів, переконань, навичок поведінки [3, с. 12].

У процесі формування активної громадянської позиції учнівської молоді необхідні умови створює позакласна виховна робота, метою якої є, як стверджує П. Кендзьор, закріплення в учнів первинних навичок участі в суспільному житті, моделювання ситуацій соціальної поведінки [1, с. 8]. Перевага надається інноваційним формам і інтерактивним методам роботи: рольові ігри, написання ділових листів та звернень, статей до місцевих газет, організація інтерв’ю, спеціальних випусків шкільної преси і радіо, благодійних акцій, прес-конференцій, робота шкільних гуртків, клубів, музеїв, волонтерських загонів тощо.

У процесі формування громадянської активності учнів набувають особливого значення симуляційні ігри, тобто створені ситуації, під час яких школярі копіюють процеси, що відбуваються у суспільстві. Така ігрова діяльність має прогресивно-соціальну спрямованість, яка зорієнтована на вироблення відповідних навичок та вміння досягати успіху у всіх сферах життєдіяльності особистості.

Отже, процес формування активної громадянської позиції учнівської молоді буде ефективним за таких соціально-педагогічних умов: врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку особистості учня; системність, послідовність і безперервність виховного процесу; партнерська взаємодія учнів із суб’єктами соціального впливу; психолого-педагогічна і фахова підготовка вчителя; формування мотивації до громадянської активності; застосування інноваційних форм та інтерактивних методів у позакласній виховній роботі; добровільний та особистісно-мотиваційний характер участі школярів у позакласній виховній роботі.

Література:

1. Кендзьор П. І. Інноваційні форми організації громадянського виховання старшокласників у позакласній роботі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 / П. І. Кендзьор. – К., 2004. – 20 с.

2. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси / Н. М. Лавриченко. – Київ: ВіРА ІНСАЙТ, 2000. – 444 с.

3. Сучасні виховні ситеми та технології: навчально-методичний посібник для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів ІПО / Г. І. Сорока. – Харків : Веста: Видавництво “Ранок”, 2002. – 128 с.