Ден

Филологические науки 5.Актуальные проблемы перевода.

викладач Шапочка К.А.

студентка VI курса Кулік О.

Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, Україна

Власні назви у романі Дена Брауна «Код да Вінчі»

Ономастику досліджували багато лінгвістів, серед яких Болей Л.О., Калінін В.М., Магазаник Е.Б., Мельник М.Р. та інші. В.С. Виноградов, С. Влахов і В. Флорін глибоко проаналізували передачу власних назв з англійської мови у своїх наукових працях.

Метою статті є вивчення проблеми передачі англійських власних назв у романі Дена Брауна «Код да Вінчі» українською мовою.

Ми проаналізували склад власних назв у романі Дена Брауна «Код да Вінчі», який становить 514 власних назв, а також встановили їх типи і способи передачі українскою мовою, котрі використала перекладач Анжела Кам’янець.

Оскільки темою нашого дослідження є власні назви, виникає необхідність з’ясувати які саме власні назви існують. Ми користувалися загальною класифікацію власних назв, яку запропонував Кочерган М.П., в основі якої лежить семантика та передача змісту власної назви. Кочерган М.П. зазначає, що власні назви на відміну від загальних служать для виділення названого ними об’єкта з низки подібних для його індивідуалізації та ідентифікації:

- антропоніми – імена людей;

- топоніми – географічні назви;

- теоніми – назви божеств;

- зооніми – клички тварин;

- астроніми – назви небесних тіл;

- космоніми – назви зон космічного простору і сузір’їв;

- хрононіми(«квазівласні імена») – назви відрізків часу, пов’язані з істричними подіями;

- ідеоніми – назви об’єктів духовної культури;

- хрематоніми – назви об’єктів матеріальної культури;

- ергоніми—назви об’єднань людей: товариства, організації тощо;

- гідроніми—назви водоймища (річки, озера, ставка, моря, болота);

- етноніми—назви народів, етнічних груп [3, 187].

Ми обрали вищезазначену класифікацію, оскільки вона допомогає більш повно і систематизовано розкрити проблему передачі власних назв і визначити основні способи перекладу власних назв з англійської мови на українську.

Переклад власних назв у художньому тексті завжди орієнтований на досягнення комунікативно-функціональної ефективності. Не зважаючи на те, що ця група лексики найважче піддається іншомовній трансформації, її еквівалентний переклад необхідний для досягнення рівноцінної ефективності впливу на читача. Термін «безеквівалентна лексика», яким позначені власні назви, не означає, що ці слова взагалі неможливо перекласти. Комунікативно-функціональний підхід до перекладу безеквівалентної лексики враховує специфіку власних назв, які є предметом ономастичних досліджень. Переклад власних назв відбувається шляхом: перекладацької транслітерації та транскрибування; описового перекладу; перекладу[1, 96-103].

Корунець І.В. пропонує свою класифікацію. Автор визначає, що передача англійських власних назв здійснюється за допомогою: транслітерації, транскрибування, часткової транслітерації та часткового транскрибування із поясненням, перекладу.

Ми проаналізували власні назви у романі Дена Брауна «Код да Вінчі», який становить 514 власних назв, і встановили, що у романі наявні: антропоніми; топоніми; теоніми; космоніми; хрононіми; ідеоніми; хрематоніми; ергоніми; гідронім та етноніми.

Також ми встановили, що для передачі власних назв у романі Анжела Кам’янець використала такі способи перекладу як: переклад, транслітерація, транскрибування, транскодування, переклад з поясненням, переклад із транслітерацією, переклад із транскрибуванням, переклад із транскодуваням, описовий переклад, перифраз, транскрибування з поясненням.

Ми встановили, що власні назви—це індивідуальні найменування окремих одиничних об’єктів, що вивчаються ономастикою. У досліджуваному романі ми виявили 172 антропоніми (33,5%); 142 топоніми (27,6%); 30 теонімів (5,8%); 0 зоонімів (0%); 0 астронімів (0%); 1 космонім (0,2%); 17 хрононімів (3,3%); 67 ідеонімів (3%); 40 хрематонімів (7,8%); 42 ергоніми (8,2%); 5 гідронімів (0,2%); 2 етноніма (0,4%). Ми встановили, що найчисельнішими типами власних назв у романі є антропоніми та топоніми.

У результаті дослідження та аналізу способів передачі власних назв з англійської мови на українську нами було встановлено, що перекладач Анжела Кам’янець використала різні способи перекладу. Спосіб перекладу було застосовано у 270 випадках, що становить 52,5% від загальної кількості; транслітерацію було використано у 69 випадках—13,4% ; транскодування— у 76 випадках—14,8% ; транскрибування—у 68 випадках—13,2% ; переклад з поясненням—у 4 випадках—0,8% ; переклад із транслітерацією—у 7 випадках—1,4% ; переклад із транскрибуванням—у 8 випадках—1,6% ; переклад із транскодуванням—у 1 випадку—0,2% ; описовий переклад—в 2 випадках—0,4%; перенесення власної назви з мови-оригіналу у такому ж вигляді—у 2 випадках—0,4% ; перифраз було застосовано у 2 випадках, що становить 0,4% від загальної кількості; пояснення—у 2 випадках—0,4% ; транскрибування з поясненням використовувалося у 3 випадках, що становить 0,5% від загальної кількості. Як бачимо для передачі англійських власних назв на українську мову у романі Дена Брауна перекладач найчастіше використовує переклад та транскодування.

Таким чином, проведене дослідження демонструє способи перекладу англійських власних назв на українську мову на основі роману Дена Брауна «Код да Вінчі».

Література:

1.Браун Ден Код да Вінчі: Пер. англ. Анжели Кам’янець. – Харків: Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, 2008.-480с.

2.Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця. „Нова книга”, 2003-448с.

3.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства, підруч. – 2.вид. – К. Академія, 2005. – 368с.

4. http://lib.ru/INPROZ/BRAUN_D/dawinchi_engl.txt

5. http://uk.wikipedia.org/wiki/Власні_назви