Ян Чаплак,

Діана Романовська,

Ірина Солійчук

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ-КОНСУЛЬТАНТІВ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В РІЗНИХ МОДЕЛЯХ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

Постановка проблеми. Теоретична і системна підготовка консультантів визначає зміст та ефективність їх діяльності. Теорія представляє собою модель або пояснення, яке консультанти застосовують в якості керівництва для побудови гіпотези про характер проблеми і шляхах її можливого вирішення. Системний підхід також необхідний у консультуванні. Система – це уніфікована і впорядкована кількість ідей, принципів і дій. Системний підхід у консультуванні обумовлює спосіб роботи консультанта із клієнтом і його відношення до теорій.

Аналіз останніх досліджень. Майбутні практичні психологи ще в стінах вищого навчального закладу повинні вивчати практичний передовий досвід консультативного процесу, формувати свою професійну майстерність та здійснювати роботу щодо самовдосконалення (І.Зязюн, В.Рибалка, І.Цушко), вміти працювати в різноманітних видах психологічної служби щодо надання психологічної допомоги особистості(Л.Карамушка, М. Малигіна, В.Панок). Підготовку психолога-практика сучасні дослідники розглядають через розвиток у майбутніх фахівців професійного мислення (С.Максименко, В.Панок), соціальної активності (О.Бондаренко, М.Гуліна, Д.Пенішкевич, В.Сагарда, Д.Струннікова), професійної креативності (С.Марков, В.Моляко), професійної компетентності (І.Зязюн, В.Панок, В.Рибалка, М.Шаплавський), критичності мислення, здібностей до прогнозування, імпровізації, інноваційності (М.Бауер, М.Іванчук, Л.Карамушка, С.Максименко, Н.Ничкало, Д.Пенішкевич), формування творчого потенціалу особистості майбутнього практика (Ж.Вірна, І.Іщук, О.Киричук, В.Ковальов, Н.Ничкало, В.Рибалка), формування пізнавальної активності (Т.А.Алєксєєнко), розвиток загальної та психологічної культури (В.Рибалка) як підготовку до науково-дослідницької діяльності (П.Горностай, М.Гуліна, Л.Карамушка, С.Максименко).

Мета статті полягає у теоретико-методологічному аналізі сучасних підходів підготовки психологів-практиків до надання психологічної допомоги особистості в різноманітних моделях психологічної служби.

Виклад основного матеріалу. Професійна підготовка психологів-консультантів має включати в себе загальну трирівневу підготовку практичних психологів (загальнотеоретична і наукова підготовка, методологія практичної психології, методики і технології практичної психології) [6,c.22-24], що дозволить здійснювати у процесі навчання професійний відбір і поглиблювати професійну орієнтацію; системно викладати основи наукової і практичної психології; формувати професійно значущі риси особистості та навички практичної діяльності майбутнього спеціаліста.

Як зазначає Р.Кочюнас, що теорія допомагає консультанту узагальнити досвід роботи із самими різними клієнтами, зрозуміти природу більшості їхніх проблем і форми прояву конфліктів, сприяє ефективному застосуванню конкретних методів. Тільки після проходження конструктивного теоретичного матеріалу можна ознайомлювати психологів-студентів із еклектичним, інтегративним підходами та навичками проведення консультацій.

Необхідно наголосити на тому, «що теоретична підготовка, вивчення фундаментальних, професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін поєднується з практичною діяльністю студентів, основною формою організації якої є психолого-педагогічна практика і написання курсових та дипломних робіт»[7,c.32-33] – як зазначає С. К. Шандрук. На думку В.Панка: «Тут необхідно передбачати стажування, можливо й ординатуру безпосередньо на робочому місці»[5,c.22] під час проходження стажувальної практики. Під час проходження психологічної практики майбутні психоконсультанти на відповідному рівні зможуть засвоїти практичні навички і вміння у різних видах надання психологічної допомоги [1].

Карамушка Л.М. виділяє такі моделі психологічної служби: «суспільна», «організаційна», «групова», «особистісна» [2,с.56](таблиця №1):

Таблиця 1 .

Об’єктивно-цільові моделі психологічної служби за Л.М.Карамушкою

№	Моделі психологічної служби	Характеристика	Основні вимоги щодо готовності психолога
1.	Суспільна	Основним об’єктом психологічної допомоги виступає суспільство, великі соціальні групи (нації, народи, політичні партії тощо).	Психологи повинні бути підготовлені до врахування соціально-психологічних закономірностей діяльностей таких соціальних груп.
2.	Організаційна	Психологи, які працюють у психологічних службах банків, фірм, великих корпорацій. Їхня діяльність направлена на психологічну підтримку діяльності організації в цілому.	Спеціалісти цього профілю при аналізі практичних завдань повинні враховувати основні психологічні механізми діяльності та розвитку організації, її взаємодії із соціальним середовищем.
3.	Групова	Практичні психологи, які працюють у сфері психології управління, політичної, організаційної, шкільної, сімейної психології та ін. Основними об’єктами психологічної допомоги виступають малі соціальні групи (формальні – трудові й навчальні колективи, сім’я та неформальні, які утворюються та функціонують в рамках колективів та поза їх межами).	Спеціаліст має бути підготовлений до врахування основних механізмів діяльності та розвитку малих соціальних груп.
4.	Особистісна	Психологи, які мають відношення до психоконсультативної діяльності або клінічної, медичної психології. Основним об’єктом надання психологічної допомоги представників цього напрямку виступає особистість.	Психолог має володіти основними психологічними механізмами розвитку особистості та причинами його відхилень, психотерапевтичними засобами впливу на особистість.

Як зазначає Л.М.Карамушка: «Вибір практичним психологом тієї чи іншої соціальної сфери, і відповідно орієнтація на ту чи іншу модель психологічної служби, передбачає оволодіння психологами видами професійної діяльності (діагностування, корекція, консультування та ін.), які враховують специфіку конкретної соціальної сфери та види завдань, які необхідно розв’язувати»[2,с.57]. Крім цього, потрібно готувати майбутніх практичних психологів до особливостей використання ектремальної та стабільної моделі надання психологічної допомоги[2,с.58]. Л.М.Карамушка, М.П.Малигіна виділяють такий критерій як пріоритетність надання психологічної допомоги різним категоріям її об’єктів і на основі цього визначають дві основні моделі психологічної служби (таблиця № 2)[3]:

Таблиця 2.

Основні моделі психологічної служби за пріоритетністю надання психологічної допомоги різним категоріям її об’єктів за Л.М.Карамушкою, М.П.Малигіною

№	Модель психологічної служби	Характеристика
1.	Екстремальна	Орієнтована на надання термінової психологічної допомоги певним категоріям об’єктів за силою їх особливого статусу в певному соціумі, який обумовлений негативним впливом на них тих чи інших певних соціально-економічних, психофізіологічних та соціально-педагогічних чинників.
2.	Стабільна	Направлена на надання психологічної допомоги всім категоріям працівників та населення, організаціям в стабільних, нормальних умовах їх функціонування.

Висновки. Під час поетапного проходження психологічної практики психоконсультування майбутні фахівці мають оволодіти практичними навичками і знаннями діяльності психоконсультанта у всіх «об’єктивно-цільових моделях психологічної служби: суспільній, організаційній, груповій, особистісній»[2,с.56] та в «моделях психологічної служби за пріоритетністю надання психологічної допомоги різним категоріям її об’єктів»[2,с.58] – екстремальна та стабільна. Така модель психологічної практики дасть змогу психологам-консультантам орієнтуватися у сучасних умовах діяльності психологічної служби та набагато ефективніше використовувати здобуті практичні навички та знання під час їх майбутньої професійної діяльності.

Сучасне оновлення і динамічний розвиток вищої школи щодо підготовки практичних психологів потребують формування концептуальних методологічних підходів до неї як до цілісної системи, необхідної для становлення спеціалістів психологічної служби нашої держави. Особливо загострилась ця проблема у підготовці психологів-консультантів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Г.С. Практикум по психологическому консультированию. – 2-е издание. – М.: Издательский центр «Академия», 1996. – 128с.

2. Карамушка Л.М. Варіативність моделей психологічної служби при наданні психологічної допомоги в різних соціальних сферах. // Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і перспективи. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С.56-57;

3. Карамушка Л.М., Малигіна М.П. Особливості використання «екстремальної» та «стабільної» моделі діяльності психологічної служби у вітчизняній та зарубіжній психологічній практиці. // Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і перспективи. – К.: Ніка-Центр, 2002. – С.58-60;

4. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М.: Академический проект, 1999. – 240с.

5. Панок В. Реформування змісту, форм і методів підготовки практикуючих психологів як нагальна вимога суспільної практики // Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах . - К.: Ніка-Центр, 2002. – С.18-28;

6. Панок В.Г. Концептуальні питання підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації психологів-практиків // Практична психологія у системі освіти: Питання організації та методики. – К.: Ін-т систем. дослідж. Освіти, 1996. – С.18-41.;

7. Шандрук С.К. Специфіка підготовки практичних психологів до професійної діяльності // Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах . - К.: Ніка-Центр, 2002. – С.32-34;