Назарова Н. В.

Херсонський державний аграрний університет

Зв’язок живої маси з білковими показниками крові курей кросу ’’ Конкурент – 2’’

Біологічні науки, біохімія

Вступ

Основною метою вивчення інтер’єра птиці є встановлення залежності між біохімічними показниками і продуктивними ознаками, виявлення високої ймовірності зв’язку дає можливість раннього прогнозування рівня майбутньої продуктивності птиці, що має важливе значення для підвищення ефекту селекції [3].

Достовірні показники ранньої оцінки продуктивності, в нашому випадку - живої маси, дають можливість залишити для подальшого вирощування і використання найбільш цінні генотипи. Таким чином, з’являється можливість зменшити обсяги масивів і терміни випробувань, що дозволить скоротити витрати кормів, енергетичних ресурсів і трудових затрат, що дасть значний економічний ефект.

За Ю.К. Свєчиним [4] різні темпи індивідуального розвитку в певні періоди онтогенезу сприяють формуванню птиці, яка відрізняється в одному і тому ж віці за багатьма показниками, зокрема, за морфологічними і біохімічним складом крові.

Виходячи з цих передумов, однією з наших задач – є вивчення біохімічних показників крові курчат різних класів розподілу за живою масою і за статтю. В своїх дослідженнях ряд вченних: Азимов С.Г., Алимов Х.К., Малахов А Г., Разумовська Л Н., [1,2] використовували біохімічні показники сироватки крові, як маркери майбутньої продуктивності птиці. Вони вивчили вплив інтер’єрних показників крові у курей, які вирощувались в рівновагових угрупованнях та їх продуктивні якості.

Особливу увагу привертає специфіка білкового обміну, від стану якого залежить і вуглеводний, і жировий, і мінеральний обміни. Обмін білків – є в основі всіх життєвих процесів та характеризує фізіологічний стан організму вцілому. В процесі синтезу і розщеплення білка, в результаті переамінування утворюються амінокислоти, а за активністю ферментів можна скласти уяву про білковий обмін організму.

Результати дослідження

Біохімічні показники крові курей, що сортовані за живою масою наведені на рис.1 і 2. класи рівновагових угруповань відрізняються за вімістом елементів крові від контрольної групи.

49,4

0,18

0,38

49,4

Альбуміни Глобуліни АсАТ АлАТ

% мкмоль/год/мл

Мˉ М° М'

Рис.1. Показники крові півників різних класів розподілу

0,17

0,33

49,4

50,3

Альбуміни Глобуліни АсАТ АлАТ

% мкмоль/год/мл

Мˉ М° М'

Рис.2. Показники крові курочок різних класів розподілу

В рівновагових угрупованнях підвищується вміст загального білка в сироватці крові. Птиця модального класу характеризується вірогідно меншим за птицю класів М¯(Р<0,01) і М' (Р<0,05) вмістом цього компонента. Між кірчатами і півниками за вмістом загального білка в сироватці крові достовірних відмінностей між класами розподілу не виявленно. Курочки і півники класу М° характеризуються низьким вмістом загального білка – відповідно 3,85 та 3,98 г/%, в порівнянні з птахами інших класів розподілу.

Коливання рівня даного показника в групах зумовило існування достовірної різниці лише між деякими групами. Птиця модального класу переважає інші групи за активністю ферменту аспартаманінотрансферази – 0,39 мкмоль/год/мл. Зниження активності ферментів переамінування встановленно серед курочок класу М', яка за активністю аспартатамінотрансферазою достовірно (Р<0,05) поступалася півникам модального класу.

Таким чином ми помічаємо, що змінюється активність ферментів поміж групами. Аспартатамінотрансфераза включається в реакції знешкодження продуктів азотистого обміну, тому в період інтенсивного росту її активність підвищенна.

Якщо виходити з положення, що під час активного росту потреби в переамінуванні аланіну невисокі, то це вказує на зниження показників активності аланінамінотрансферази.

Отже, птиця класу Мˉ, маючи підвищені показники вмісту загального білка в сироватці крові і активність ферментів переамінування, характеризується підвищеною інтенсивнітюбіохімічних процесів в організмі, зокрема інтенсивністю білкового обміну.

Однак, організм – це єдине ціле. Стан його загальної стійкості та реактивності дозволяє стверджувати, що один і той індивід проходить на протязі свого життя ряд якісних специфічних стадій. Ці, якіснопереломні моменти, напевно, є причиною зміни каталітичної активності специфічних ферментів, що приймають участь у головних процесах життєдіяльності молодого організму.

Таким чином, біологічна роль амінотрансфераз в організні тварин дуже велика: за їх участю в різних органах та тканинах синтезуються амінокислоти, необхідні для будови специфічних білків.

Вирощування ремонтного молодняку м’ясних курей в рівновагових угрупованнях, обумовило відмінності поміж дослідними і контрольною групами, що й було встановлено під час біохімічного дослідження крові.

Як видно з рисунків 1 і 2 рівень альбумінів у сироватці крові півників в 3-х місячному віці становив 50,9% у модальному класі, що на 0,5% перевищує клас розподілу Мˉ і 1,5% перевищує клас М'.

За вмістом глобулінів різниця незначна між класами і становить 0,3% вище за Мˉ та 0,1% М'. Активність аспартатамінотрансферази між групами знаходиться на рівні 0,4 мкмоль/год/мл.

Якщо порівнювати показники крові півників та курочок, тоза рівнем альбумінів у класі – мінус мали перевагу півники (на 0,75%), у модальному класі переважали курочки (на 0,86%більше). За показниками глобулінів між півниками і курочками різниця була незначна.

Висновки

Однорідність груп птиці за живою масою внаслідок встановлення залежностей вивчаючими біохімічними показниками крові та близького рівня потреб організму в поживних речовинах дозволяє передбачити рівень розвитку птиці та встановлювати оптимальніумови утримання та годування птиці. Статеві відмінності за цими показниками дають можливість проводити відповідні підбори, вести облік і обробку результатів в залежності від статевої мінливості прояву активності ферментів.

Відомо, що організм являється системою, що розвивається в часі. Ця система характеризується у різних видів птиці по – різному, але обов’язково зміною усіх властивостей організму: хімічних, фізико – хімічних, морфологічних та функціональних особливостей. Провідним моментом в усіх вікових змінах являється кількісна та якісна перебудова обміну речовин і енергія метаболізму [5].

Серед курчат з максимальною живою масою в порівнянні з курчатами, які мали середню масу, спостерігався високий рівень обміну білка, вуглеводів і ліпідів, що знаходить свій вираз у високому вмісті та швидкості накопичення цих речовин у тканинах.

В доповіді зазначені результати досліджень, де у рівновагових угрупуваннях виявлений менший рівень мінливості біохімічних показників крові, що дає можливість більш точно характеризувати стан обміну речовин у птиці всієї групи.

Список використаної літератури

1. Азимов С.Г., Алимов Х.К. Содержание белка и белковых фракций в плазме крови кур яичных кроссов и их связь с продуктивностью // Труды Узб. НИИ животноводства. – 1986. - № 41. – С. 102 – 106.

2. Мельник С.І., Мельнит Ю.Ф., Семена В.М., Бесулін В.І. Птахівництво України в умовах аграрної реформи // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – Вип. 10(34). –Харків, 2002. – 31с.

3. Свечин К.Б. Индивидуальное развитие сельскохозяйственных животных. – К.: Урожай, 1976. – 228с.

4. Свечин Ю.К. Прогнозирование продуктивности животных в раннем возрасте // Вестн. с.- х. науки. – 1985. -№4. –С.103 – 107.

5. Шаптала И.П. Клинико – паталогоанатомическая диагностика и профилактика болезней птиц. – К.: Урожай, 1977. – 128с.