Секція – Географія і геологія

Підсекція №6 – Природокористування та екологічний моніторинг

Яров Я.С., аспірант

Одеський державний екологічний університет

СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ СТАНУ ПРИРОДНИХ ВОД В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

В сучасний період загострення багатьох екологічних проблем, пов'язаних із забрудненням природных вод, особливу важливість набувають питання дослідження якості водних ресурсів в Закарпатті. Головним завданням контролю за якістю води (екологічного моніторингу) є збір, обробка, зберігання та аналіз інформації про стан вод, прогнозування його змін, розробка науково-обгрунтованих рекомендацій щодо прийняття керівницьких рішень в галузі дослідження та охорони вод.

Система державного моніторингу за станом природних вод в Україні працює на підставі: закону “Про охорону навколишнього середовища” (1991р.), “Положення про державну систему моніторингу навколишнього середовища” (постанова Кабміну №391 від 30.03.1998р.). Згідно цих документів розробляються загальнодержавні і регіональні програми моніторингу навколишнього середовища, які регулюють роботу системи моніторингу природних вод в Закарпатській області.

В басейні р.Тиси протікає велика кількість малих гірських річок, головні з яких (рр.Тиса, Латориця, Уж) мають транскордонний статус. В останні роки серія техногенних аварійних ситуацій (в Румунії, Україні) призводила до випадків локального забруднення річок і передачі його на территорію сусідніх країн. Також актуальною для Закарпття залишається проблема паводків, які, формуючись в даному регіоні, погіршують якість води та наносять великої шкоди народному господарству країн, розташованих нижче за течїєю р. Тиси. Тому тут діють власні програми моніторингу довкілля і активно провадятся міжнародні (Румунія, Словаччина, Угорщина) дослідження у цій галузі.

Моніторинг довкілля в Закарпатті здійснюється обласним Державним управлінням екології та природних ресурсів, органами Мінохорони здоров'я (СЕС), Держводгоспу, Держбуду.

В загальному вигляді структура системи екологічного моніторингу якості вод в регіоні така: Держуправління екоресурсів контролює якість поверхневих вод на 60 створах (на 9-ти створах спільно з сусідніми країнами), якість стічних та підземних вод; ОблДСЕС контролює якість поверхневих вод в 63-х точках спостереження, якість підземних вод в 262-х; облуправління по водному господарству та меліорації контролює якість поверхневих вод в 9-ти створах; лабораторії водопровідних та каналізаційних споруд облуправління ЖКГ в 5-ти; Закарпатська геологорозвідувальна експедиція контролює якість підземних вод в 112-ти точках. Екологічний моніторинг на території області здійснюється у відповідності до регіональної системи моніторингу довкілля. Постійно ведеться обмін інформацією між суб’єктами моніторингу, з природоохоронними органами Угорщини, Словаччини та Румунії.

Держуправління екології контролює стан поверхневих вод по загальним фізичним та неорганічним хімічним показникам, загальним показникам органічних речовин, показникам неорганічних промислових забруднень, показникам органічних промислових забруднень, біологічним та бактерiологiчним показникам.

В даний час Держуправлінням екоресурсів в Закарпатській області проводиться спостереження за якістю поверхневих вод на 12-ти основних річках області на 60 створах з періодичністю відбору проб:

- на 7-ми прикордонних створах по 12 раз в рік (щомісячно);

- на 2-ох прикордонних створах по 4 рази в рік;

-на інших створах спостереження проводяться 2-4 рази в рік.

На р.Тиса контроль йде на 10-ти створах (на п'яти створах спостереження провадяться спільно з природоохоронними органами сусідніх країн (Угорщина, Словаччина, Румунія) згідно мiжурядових домовленостей, р. Латориця контролюється на 5-ти створах, р.Уж - по 6-ти створам.

Дані про гідрохімічний стан водних об’єктів систематично оброблюються і регулярно в зведеній формі подаються керівництву держуправління для прийняття необхідних заходів по покращенню екологічного стану Закарпаття, використовуються для розробки систем природоохоронних заходів на наступний рік, в якості річних звітностей про результати спостережень за станом довкілля подаються до Мінекоресурсів України.

Відповідно до міжніродних угод між Україною і Словаччиною, природоохоронні органи цих країн спільно контролюють якість води річок Уж, Латориця, Тиса, Убля, Улічка на 5-ти створах згідно затвердженого плану, на підставі цього робиться оцінка якості води на прикордонних створах.

Спільно з Румунією контроль стану р. Тиса здійснюється в межах впадіння р. Вішеу, з 2000 р. - на створах р.Тиса – смт.Солотвино та м.Тячів.

Крім цього, в період аварійного забруднення р.Тиса цианідами та важкими металами проводились відбори проб прикордонних вод за участю фахівців трьох сторін - України, Угорщини, Румунії, а також співставлення результатів аналізів трьох лабораторій.

Під час катастрофічних паводків 1998 та 2001 рр. держуправлінням цілодобово в посиленому режимі було організовано постійний аналітичний контроль за якістю поверхневих та зворотних вод і його співставлення з аналогічними дослідженнями угорських спеціалістів.

Покращенню матеріальної бази моніторингу сприяє міжнародне співробітництво, на сьогоднішній день держуправлінням екоресурсів в повному об'ємі забезпечено сучасними приладами, хімреактивами та іншим лабораторним обладнанням на рівні лабораторій сусідніх країн, що дає змогу проводити лабораторні дослідження на належному рівні.

Крім цього, з метою захисту басейну р. Дунай при сприянні програми ТАСІS створено та задіяно в м. Ужгород Головний міжнародний центр аварійного оповіщення (ГМЦО) про надзвичайні забруднення в басейні р.Тиси, який у випадку надзвичайних ситуацій співпрацює з аналогічними центрами оповіщення сусідніх країн (Румунія, Угорщина, Словаччина).

В 2004 р. завдяки сприянню угорської сторони було введено в експлуатацію автоматичну станцію моніторингу якості води р. Тиса в м. Тячів. Вона щогодинно здійснює відбір проб води та виконання аналізів, що дає можливість мати оперативну інформацію про якість води у верхів’ї басейну р. Тиси в тому числі: від приток Тиси р. Іза та р. Вішеу, які витікають з території Румунії та попереджувати про аварійні забруднення даного водного об’єкту.

В майбутньому всі автоматичні станції моніторингу, які знаходяться на території притисянських країн (на Угорсько-Румунському кордоні на р. Самош, на Українсько-Словацькому кордоні р. Уж, в м. Тячів Закарпатської області, на р. Вішеу на території Румунії) будуть задіяні в єдину систему.

Назріло питання моделювання процесів, що відбуваються у басейні ріки Тиси, управління ними для зниження катастрофічних паводків і керування якістю води. Для вирішення цієї проблеми з боку України діє “Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року”, та через брак фінансування результати її ще несуттєві. Тому гостро стоїть проблема міжнародного врегулювання цього питання.

Активно проходить співпраця в галузі екологічного моніторингу в межах проекту TACIS. Зараз діє декілька програм:

- Програма охорони навколишнього природного середовища в басейні р. Дунай (Проект TACIS № ENVREG 9705);

- Створення в м. Ужгороді Головного міжнародного центру оповіщення (ГМЦО), міжнародної системи попередження аварійних та надзвичайних ситуацій в басейні р. Дунай (Проект TACIS № ENVU 9601);

- Транскордонний моніторинг та оцінка якості води річок Західний Буг, Латориця, Уж (Проект TACIS № ENVRУП 9702);

- Український проект передачі технологій (Спільний проект Федерального міністерства по навколишньому середовищу та Федерального відомства по навколишньому середовищу ФРН);

- Оцінка ризику та управління повенями в Закарпатській області, Україна (Проект TACIS № EuropeAid/ 114229/C/SV/UA);

- Управління басейнами річок Буг, Латориця та Уж, Україна (Проект TACIS № EuropeAid/ 114957/C/SV/UA).

Зокрема, реалізація проекту TACIS “Оцінка ризику й управління повенями в Закарпатській області” дасть змогу здійснити автоматизацію і розширення зон спостережень, збору й обробки інформації в районах інтенсивного формування паводків. Впровадження геоінформаційної системи, передбаченої цим проектом, допоможе змоделювати зони можливих затоплень та не допустити розміщення в них об’єктів й також мінімізувати наслідки паводків.

Водогосподарський моніторинг згідно наказу Держводгоспу України проводить ВО “Закарпатмеліоводгосп” і включає радіологічний та гідрохімічний контроль поверхневих вод.

Радіологічний контроль проводиться згідно "Програми моніторингу довкілля" в пунктах питних водозаборів і прикордонних зонах (по сумарній бета-активності, вмісту радіоцезію-137 і радіаційному гама-фону).

Радіологічний та гідрохімічний контроль ведеться в 25 пунктах:

- р.Уж (м.Ужгород) та її притоках;

- р.Тур'я (смт.Перечин), р.Убля (cмт.В.Березний), р. Улічка (c.М.Березний);

- р.Латориця (м.Свалява, м.Чоп, c.Чаронда), рр.Віча, Піня, Свалявка;

- p. Тиса (м. Чоп, с. Вілок, смт. В.Бичків, м. Тячів,) та її притоках - рр. Шопурка, Теребля, Ріка, Боржава, Тересва, Тарна-Маре, Тарна-Маке, Ст.Ботар, Клиновський.

Результати аналізів щомісячно розглядаються і відсилаються в Держводгосп, обласну санепідемстанцію, управління екоресурсів.

Закарпатська державна облсанепідемстанція для контролю за якістю води відкритих водойм має наступні постійні створи:

- 14 на водоймах 1-ої категорії (водні об’єкти, які використовуються в якості джерела централізованого або децентралізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості);

- 51 на водоймах 2-ої категорії (водні об’єкти, які використовуються для культурно-побутових цілей населення, рекреації, спорту, а також водні об’єкти, які знаходяться в межах населених пунктів).

Загальний висновок суб'єктів державного моніторингу якості природних вод за результатами багаторічних спостережень такий - через зменшення об’ємів скидів зворотних вод від локальних очисних споруд спостерігається деяка тенденція до покращення якості поверхневих вод за результатами гідрохімічних аналізів, крім результатів бактеріологічних показників. Разом із тим, через погіршення стану очисних споруд області час від часу трапляються випадки значного погіршення якості вод, особливо через аварійні ситуації транскордонного характеру.

Головними забруднювачами природних вод в басейні р.Тиси є: ВУЖКГ населених пунктів (м.Ужгород, м. Берегове, смт.Великий Березний, м.Мукачево, м.Чоп, смт. Міжгір'я, м.Рахів, м.Виноградів, м. Тячів, м.Хуст, смт. Дубове, смт. Вишково, смт. Кобилецька Поляна, смт. Буштино), підприємтсва харчової промисловості (ТОВ “Консервний завод” м.Берегово, ДЖКП “Бакта” с.Бакта, ВАТ “Закарпатський сад” с.Королево), медичні установи (сан. “Гірська Тиса” (с.Кваси), сан.“Сонячне Закарпаття” (смт. Поляна), лікарня м.Тячів, сан.“Перлина Карпат” (смт. Чинадієво), ЗАТ“Кришталеве джерело” (с.Солочин)).