Рибалко Л.В.

Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Важливе значення в системі організації внутрішньогосподарського контролю відіграє налагодження інформаційних зв'язків між контролюючими підрозділами, а також між суб'єктами, які приймають управлінські рішення, та суб'єктами, які надають інформацію для цього. Функції перших втілюють у собі посадові особи адміністративно-управлінського персоналу, другі – суб'єкти внутрішньогосподарського контролю. Аналіз існуючих інформаційних зв'язків між центрами управління та центрами контролю в досліджуваних підприємствах свідчить про недостатню їх ефективність. Така ситуація зумовлена наступними обставинами:

-         по-перше, дані про можливі відхилення у первинних підрозділах надходять до суб'єкта прийняття управлінського рішення, як правило, запізно або взагалі не надходять, що пов'язано з необхідністю проходження всіх ланок ієрархічної структури;

-         по-друге, суб'єкти управління не завжди мають змогу своєчасно оцінити інформацію про відхилення, що надійшла з підрозділів, та розробити і прийняти відповідне рішення, оскільки їх увага розосереджена на виконання достатньо широкого спектру завдань.

У цьому зв'язку, з метою своєчасного інформування відповідних посадових осіб про виявлені за результатами контролю відхилення, а отже, - і своєчасного прийняття управлінських рішень, необхідно забезпечити наявність оперативних зв'язків від найнижчих ланок управління до вищого керівництва та власників підприємства. При цьому інформаційні потоки про виявлені або потенційні відхилення повинні зосереджуватися у головному контролюючому органі – ревізійній комісії. Останній оцінює прийняту інформацію та розробляє проект відповідного рішення, який оперативно передає до суб'єкта прийняття даного рішення – вищого керівництва. Прийняте управлінське рішення повинно бути доведене до відома осіб, що відповідають за його виконання та працівників, що безпосередньо виконують його. Така схема дій адміністративно-управлінського та контролюючого персоналу може бути типовою для будь-якого підприємства (рисунок). Якщо мова йде про акціонерні товариства, то тут заходи контролю підсилюються у зв'язку з функціонуванням спостережної ради. Цей орган акумулює зведену інформацію про фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому, та зокрема про його діяльність у сфері контролю, дає їй

відповідну оцінку та звітує перед власниками суб'єкта господарювання.

 

Рис. Організація інформаційних потоків у системі внутрішньогосподарського контролю

Числові позначення:

1        – звірка первинних та зведених даних; взаємоконтроль;

2        – контроль технологічного процесу, якості;

3        – передача інформації про виявлені чи потенційні відхилення;

4        – передача проекту управлінського рішення на основі оцінки інформації про відхилення керівництву підприємства та власникам (за відсутності спостережної ради);

5        – передача інформації про відхилення та результативність контрольної діяльності;

6        – прийняття управлінського рішення за результатами відхилень та доведення його до відповідних посадових осіб, працівників;

7        – контроль за виконанням прийнятого рішення; оперативний контроль у місцях витрат;

8        – інформування про господарську діяльність підприємства та ефективність контрольних заходів;

9        – інформування про ефективність діяльності виконавчих органів управління підприємством.

 

Слід відмітити, що створюючи запропонований підрозділ внутрішньогосподарського контролю, який окрім інших функцій, здійснюватиме інформаційне забезпечення процесу прийняття зважених управлінських рішень, необхідно врахувати відсутність регламентного забезпечення його функціонування. Для цього необхідно розробити відповідне Положення про ревізійну комісію та Посадові інструкції внутрішніх контролерів, які б врахували всі запропоновані зміни існуючої системи внутрішньогосподарського контролю.

У цілому суть пропозиції реорганізації служби внутрішньогосподарського контролю полягає у раціональному поєднанні децентралізованої та централізованої форм його організації. Децентралізація виявляється у незалежності головного контролюючого підрозділу – ревізійної комісії та підпорядкуванню його виключно власникам або вищому керівництву підприємства. Разом із тим, до ревізійної комісії, як центрального підрозділу контролю, стікається вся контролююча інформація від інших суб'єктів внутрішньогосподарського контролю: керівників нижчих і середніх ланок управління, головних спеціалістів, бухгалтерського та економічного персоналу. У цьому проявляється централізована форма внутрішньогосподарського контролю. Саме оптимальне поєднання цих двох форм сприятиме мінімізації розпорошення відповідальності за результати внутрішньогосподарського контролю, а також комплексному впливу на його об'єкти.