Аналіз нормативно - правових та
інституційних засад формування механізмів державного регулювання у сфері
страхової діяльності.
Докторова Н.П., здобувач ДонДУУ
Ринкові
перетворення базових економічних відносин, зв'язані з появою приватної власності,
відособлених недержавних суб'єктів господарювання, дозволом приватного
підприємництва, стали причиною появи нових суспільних відносин: принципово
нових майнових інтересів, розширення об'єктивного платоспроможного попиту на
страхування і формування комерційного страхового ринку, заснованого на
принципах підприємницької ініціативи і державного нагляду за діяльністю
страхових компаній, в основі якої лежить одержання прибутку, з метою захисту
інтересів страхувальників
Актуальність досліджень у цій області зростає
й у зв'язку з появою необхідності в інтеграції досліджень комплексу наукових
проблем фінансового права в сфері страхування внаслідок закономірних на
перехідному етапі до ринкової економіки змін, що мають місце, у бюджетної,
інвестиційної, податкової, грошово – кредитної і соціальної політики держави.
Важливість
діяльності держави в сфері страхування і важливість її державного правового
регулювання, у тому числі і фінансово – правового регулювання, порозумівається
рядом причин:
страхування як система захисту особистих і майнових інтересів громадян є
найважливішим складеним елементом державної соціальної політики, зв'язаної з
рішенням соціальних проблем у суспільстві;
страхування виконує і важливу соціально – економічну функцію – функцію
захисту інтересів громадян, юридичних осіб і держави в цілому, представляє
гарантії відновлення їхніх порушених інтересів унаслідок непередбачених
несприятливих наслідків, що можуть заподіяти шкода життя, здоров'ю, майновим
інтересам страхувальників, що оточує природному середовищу;
страхування звільняє бюджет від витрат на відшкодування збитків при
настанні страхових випадків, роблячи тим самим позитивний вплив на зміцнення
фінансів держави;
страхування не тільки звільняє бюджет від витрат на відшкодування збитків
при настанні страхових випадків, але і є одним з найбільш стабільних джерел
довгострокових інвестицій в економіку держави;
страхування є важливим елементом фінансової системи держави у разі того, що
кошти, що знаходяться в розпорядженні страхових структур, складають значну
частину фінансового ринку, і служать свого роду фінансовою гарантією
стабільності в суспільстві.
Можна сформулювати наступні аспекти
державного регулювання в сфері страхування, що вимагають фінансово – правового
регулювання:
податкове регулювання;
грошові - кредитне регулювання, т.е. вплив на грошовий обіг;
бюджетне регулювання, тобто розподіл коштів державного бюджету по різних
напрямках їхнього використання, у тому числі і при страхуванні;
регулювання при формуванні і виконанні державних програм і державних
замовлень, зв'язаних зі страхуванням;
цінове регулювання ( страхова тарифна політика);
соціальне регулювання, включаючи державне соціальне і державне обов'язкове
страхування.
В основі правового регулювання
страхування полягає забезпечення виконання трьох функцій:
гарантійно – соціальна – надання страхового захисту населенню при настанні
визначених умов (страхового випадку), здійснюючи реалізацію найважливіших прав
громадян на працю, охорону здоров'я, виховання дітей, забезпечену старість;
економічна – акумулювання ресурсів для фінансування соціальної допомоги, що
робиться, населенню за рахунок збору податків, страхових внесків і формування
самостійних страхових фондів і інвестування тимчасово вільних страхових коштів
у різні фінансові інструменти з метою одержання інвестиційного доходу від
вкладень, що дозволяють підвищити фінансову стійкість і платоспроможність
соціально значимих страхових фондів;
соціально – регулююча – регулювання фінансового механізму фінансової участі
держави, роботодавців і громадян у здійсненні соціального партнерства і
соціальних програм.
Фінансово – правовий аспект
регулювання державою платоспроможності страхових організацій визначається,
насамперед, установленням: розміру страхових резервів і напрямком їхнього
розміщення у виді активів нормативу співвідношення активів і прийнятих
страхових зобов'язань. Регульований же державою порядок формування, розподіли і
використання страхових резервів прямо впливає на фінансові результати
діяльності страхових організацій Фінансово –
правове регулювання ж податкових відносин за участю страхових структур, що
розуміється як встановлення і реалізація визначеного суспільного порядку, є
форма правового регулювання суспільних відносин, за допомогою якої поводження
правомочних державою податкових органів, юридичних і фізичних осіб проводиться
відповідно до вимог і дозволів, що містяться в нормах податкового права як
подотрослі фінансового права.
Таким чином, необхідність у сучасному переосмисленні досягнень науки
фінансового права складається в системному і всебічному дослідженні саме
фінансової діяльності держави в сфері страхування з позиції предмета науки
фінансового права в сукупності його основних компонентів: норм і інститутів
фінансового права; фінансових правовідносин; фінансового законодавства; тенденцій розвитку фінансово –
правового регулювання
Література
1.
Базилевич В.Д., Базилевич К.С.
Страхова справа // Київ: Знання, 2006р. – с. 38- 51
2.
Осадець С.С.Страхування //
Київ-2002р. –с. 599.
3.
Мамедов А.А. К вопросу о
финансово – правовом регулировании в сфере страхования. – Страховое дело №6, 2004г., с.50-54.