Черевик Н. В., Доннік І. Г
Кременчуцький державний політехнічний
університет,
Кременчуцький інститут
Дніпропетровського університету економіки і права
Персоніфікація обліку фізичних осіб «міфи або реалії України»
Уже більше десяти
років Україна проводить широкомасштабні перетворення стосовно розвитку ринкових
відносин в системі податків. Україна на шляху розбудови власної державності
сформувала власну нову систему оподаткування. Нова система оподаткування
здебільшого вибудовувалася на основі запозичень окремих фрагментів податкових
систем різних країн як розвинених, так і
країн, які проходять етапи побудови ринкової економіки. Впровадження ринкових
форм господарювання зумовлює
необхідність проведення і пенсійних реформ. Особливо цей процес
активізувався протягом останніх років й спричиняє проблемність питань пенсійних
реформ. Досить багато баталій йде стосовно проведення пенсійних реформ в
Україні на протязі уже декількох років.
Якщо
проаналізувати законодавство про пенсійне забезпечення, то можна зробити
висновок, що на протязі багатьох років вносилися зміни як в сторону збільшення
відсоткових ставок, так і в сторону зменшення.
У відповідності
до останнього Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування» від 09. 07. 2003 року за №
1058 – 1Y (зі змінами та доповненнями), право на пенсію мають особи,
які досягли пенсійного віку (для чоловіків – 60 років, жінок - 55 років). Згідно цього Закону, роботодавці
зобов’язані нараховувати страхові внески
на суми фактичних витрат на оплату праці
працівників, які включають витрати на
виплату основної та додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і
компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі. Із зазначених виплат
також необхідно утримувати страхові внески з кожної працюючої фізичної особи. Ставка
сплати страхових внесків для роботодавців складає 33,2 %, фізичні особи сплачують – якщо заробітна плата
у межах прожиткового мінімуму – 0,5 %, а понад прожитковий мінімум – 2,0 %. Суми нарахованих страхових внесків до пенсійного фонду
юридичними особами відносяться до складу валових витрат підприємств, а страхові
внески утримані із заробітної плати кожного працівника зменшують його соціальну
захищеність на відповідний відсоток.
В сучасних умовах
складається ситуація коли кожна фізична особа може офіційно реєструвати свої
реальні доходи або їх зовсім не реєструвати в пенсійному фонді. Це говорить про те, що фізичні особи
знаходяться у різних умовах не залежно від рівня доходів. Відповідно особи, які
приховують свої доходи не сплачують внески до пенсійного фонду, в майбутньому при
досягненні пенсійного віку, будуть отримувати пенсію за рахунок перерозподілу
загального пенсійного фонду. Не реєструючи свої доходи сьогодні, ці особи можуть збільшувати
свої реальні доходи і особи, які зобов’язані реєструвати свої доходи сьогодні
відповідно сплачувати страхові внески в обов’язковому порядку згідно чинного
законодавства, тим самим зменшувати свою соціальну захищеність, а при
досягненні пенсійного віку будуть отримувати мізерну пенсію за віком.
Як відомо офіційно
було законодавчо встановлено проведення персоніфікації фізичних осіб ще з
квітня 2001 року. Система персоніфікованого обліку передбачає три джерела
соціальних виплат пенсіонерам за віком, а саме: відрахувань юридичних осіб від
загального фонду оплати праці підприємств, організацій та установ; обов’язкових
утримань страхових внесків із заробітної плати кожного працівника та утриманням
із заробітної плати працівника за його власним бажанням.
Формування пенсійних внесків буде
здійснюватися на особових рахунках в банках, що примусило б кожного працюючого
реєструвати свої доходи офіційно не залежно від отриманого доходу за основним
місцем роботи та за сумісництвом. Зацікавленість
з’явилася б і в приватних
підприємців, які досить часто приховують свої реальні доходи. Особливо хвилює
це питання осіб, які не в змозі
реєструвати свої доходи, тому що «господар» їх офіційно не оформляє
на роботу.
Крім того, досить
багато розмов ведеться стосовно збільшення пенсійного віку. Без перебільшення
можна сказати, що наші пенсіонери - одні
з найпрацьовитіших пенсіонерів у світі, як правило, змушують їх до цього
мізерно маленькі пенсії. Це викликано
безробіттям або мізерною оплатою праці в Україні, тому досить велика
кількість в працездатному віці населення емігрувала як в ближнє, так і далеке
зарубіжжя.
Управління
нарахування та виплати пенсій по досягненню пенсійного віку пенсіонерів
здійснює Пенсійний фонд України згідно законодавства.
Як зазначалося
вище, що страхові внески сплачують як юридичні, так і фізичні особи, які
акумулюються у загальнодержавному пенсійному фонді. Тобто державне регулювання
щодо пенсійного забезпечення здійснюється за рахунок працюючого населення.
Виходячи із низки
зазначених проблем особливо сьогодні постає питання щодо першочерговості відкриття
особистих пенсійних рахунків у банках України щодо страхових внесків, які утримуються
із заробітної плати кожного працівника, шляхом створення накопичених сум. У
випадках смерті страхувальника в
майбутньому, перехід цих сум спадкоємцям.
Внесені
пропозиції легалізують «тіньові» виплати, що призведе до зростання реальної
заробітної плати із офіційних джерел надходжень, а відповідно зростуть
надходження до бюджету та загальнодержавних цільових фондів. Відповідно кожна
особа буде фіксувати реальні доходи при умові гарантій обезцінення накопичених
вкладів від держави та переходу цих внесків в майбутньому до спадкоємців.
Соціальна
захищеність полягає у збільшенні реальних доходів у пенсійному віці, це
спричинить покращенню рівня життя пенсіонерів