Михайлюк І. М.

аспірант кафедри політичної економії

факультетів управління та маркетингу КНЕУ імені Вадима Гетьмана

Інноваційні чинники впливу

на конкурентоспроможність продукції регіонів

Науково-технічний прогрес є головним чинником трансформації суспільства до постіндустріального розвитку, а інновації є каталізатором цього процесу та економічного зростання в цілому. Дослідження західних вчених свідчать, що понад 80 % приросту валового внутрішнього продукту пов’язано саме з технологічними нововведеннями і найбільші прибутки в світі одержують як ренту на інтелектуальний капітал. Тому в сучасному світі співвідношення держав, їхня потужність і міжнародна позиція визначаються не стільки наявністю тих чи інших виробничих ресурсів, скільки інноваційними можливостями їх ефективного використання, стратегічного курсу держави, і особливо в регіональному розвитку.

Маючи значні вади нерівномірності економічного розвитку регіонів, Україна має намір подолати недоліки економічної політики щодо розвитку можливостей регіональних підприємств у сприйнятті нововведень і на це спрямоване відповідне законодавче забезпечення інноваційних процесів. Так, зокрема Закон України “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” за № 2157-ІІІ від 21.12.2000 надає значні переваги у оподаткуванні підприємницького доходу підприємствам, що впроваджують нововведення за рахунок власних коштів. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” за № 2063-ІІІ від 19.10.2000 розглядає можливості цілеспрямованої підтримки малих підприємств за рахунок спеціальних коштів державного бюджету. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” за № 2664-ІІІ від 12.07. 2001 розглядає механізм фінансування підприємництва через мережу інноваційних фондів.

Враховуючи навіть на зазначену частину заходів державної підтримки регіональних підприємств України, останнім часом рівень інноваційної активності підприємств поступово знижується. Так, у 2004 р. інноваційною діяльністю у регіональній промисловості займалися 1359 підприємств, або 13,7% від їх загальної кількості, тоді як у 2003 р. – 1496 (15,1 %), а у 2002 р. відповідно, 1808 (18,0 %).

З початком лібералізації економіки України регіональні підприємства чорної і кольорової металургії, хімічної промисловості, АПК, транспортного машинобудування для збереження обсягів виробництва та рівня зайнятості намагалися максимально задовольнити потреби як внутрішнього так і зовнішнього попиту не акцентуючи увагу на конкурентоспроможності вироблених товарів і послуг. Серед регіональних підприємств, функціонуючих у цей період, конкурентними перевагами на ринку володіли лише ті, які спеціалізувалися на виробництві продукції з низьким ступенем обробки кінцевої продукції. Збереження нетехнологічного потенціалу регіонів у так званих базових галузях призводила до погіршення умов торгівлі, виснаження інвестиційних ресурсів і зниження темпів економічного зростання.

За сучасних умов резерви регіонального розвитку на старій виробничій основі з використанням цінових переваг вітчизняними підприємствами майже практично вичерпано. Висока енергомісткість базових галузей, використання застарілих технологій у виробничому процесі, високий ступінь зносу основних фондів суттєво знижують конкурентоспроможність підприємств регіонів і, водночас, загострюють актуальність проблем технологічного оновлення виробництва та освоєння нових ринків збуту більш якісної продукції.

Слід зазначити, що взагалі (з позицій підприємства – реципієнта) інноваційний розвиток розглядають як один з основних засобів забезпечення рівноважного стійкого стану, оскільки саме він в різного роду нововведеннях, оновленнях і розширеннях ресурсної бази створює необхідні для функціонування підприємства засади як загальної економічної, так і регіональної стратегії розвитку. Зниження обсягів інноваційного оновлення в регіональних виробництвах, припинення діяльності з розробки новітніх технологій та їх просування на ринок кваліфікується як початок виробничого розладу підприємства, втрачання ним завойованих раніше позицій та ніш на внутрішньому та зовнішньому ринках.

В умовах регіонального розвитку діяльність будь-якого підприємства значною мірою визначається зовнішніми умовами, у першу чергу потребами і запитами споживачів, діяльністю конкурентів і ділових партнерів тощо. Тому формування системи довгострокових цілей загальноекономічної діяльності відбувається в результаті прогнозування можливих змін параметрів зовнішнього середовища і зіставлення їх зі стратегічним потенціалом суб’єкта господарювання. У сформованій в такий спосіб системі цілей регіональних підприємств (за кожним напрямом розвитку – науково-технічна діяльність, виробництво, постачання, збут, фінансування, може бути, наприклад, стійкий розвиток підприємства відповідно до обраної мети протягом тривалого періоду часу), займають окреме місце і цілі інноваційної стратегії поряд з цілями маркетингової, виробничої, збутової, цінової, організаційної й іншої стратегій.

У рамках регіональної інноваційної стратегії розробляють підходи до ресурсного забезпечення реалізації наявних ринкових можливостей технологічного розвитку, у тому числі формування оптимальної структури інновацій, пошук найбільш ефективних напрямків їхнього вкладання з погляду максимізації доходу і мінімізації ризику.

При цьому регіональна стратегія інноваційного розвитку має певну подвійність. З одного боку, пошук варіантів інноваційних змін відбувається в рамках формування загальноекономічної стратегії розвитку регіону. Тобто інноваційна стратегія розвитку підприємства є підлеглою до загальноекономічної регіональної стратегії. З іншого боку, формування інноваційної стратегії регіонального розвитку (під нею слід розуміти стратегію залучення інвестиційних ресурсів конкретним підприємством) здійснюється шляхом аналізу існуючих і потенційних джерел і механізмів фінансування наукоємних технологій, які воно може задіяти, що у свою чергу впливає на загальну економічну стратегію й у ряді випадків приводить до її коригування.

Для підприємства в регіоні управління інноваційною діяльністю означає управління розвитком ринкових можливостей, де інновації виступають не лише як джерело розвитку, та джерело ресурсного забезпечення, а й процесом формування цільових ринків підприємств шляхом розвитку існуючих або створення нових на базі інноваційного розвитку конкурентних виробництв.

Винятково важлива роль належить підвищенню регіональної конкурентоспроможності у сфері виробництва високотехнологічних таких товарів і послуг, які в сировинних галузях підпадають під дію “ножниць цін” та мають обмеження у нарощуванні доданої вартості.

З досвіду країн, наприклад, у Південно-Східної Азії інновації були націлені на технологічне оновлення традиційних і освоєння нових виробництв з метою не лише зменшення відриву від технологічних лідерів, а для суттєвого зростання частки високотехнологічної продукції структурі експорту. На противагу цьому регіону, країни Латинської Америки не проводили активних структурних реформ, а для підвищення власної конкурентоспроможності вдалися до зниження обмінного курсу та стримування національної заробітної плати. Згідно з оцінками ЮНКТАД, жодній з країн, які обрали даний шлях не вдалося досягти збільшення доданої вартості [2, c. 120].

Отже для успішної інтеграції регіональної економіки, створення засад динамічного зростання регіонального виробництва необхідно нарощувати темпи нагромадження капіталу та диверсифікувати структуру виробництва за рахунок освоєння нових технологій з високою часткою доданої вартості. Забезпечення пріоритетного розвитку високотехнологічних виробництв і галузей регіону вимагає проведення активної структурної політики і винятково важлива роль при цьому належить формуванню ефективних механізмів міжгалузевого переливу капіталів, які створюють умови цілеспрямованого використання надходжень регіональних бюджетів на збільшення інвестицій у високотехнологічні галузі.

Заявка на участь у конференції

“НАУЧНАЯ МЫСЛЬ ИНФОРМАЦИОННОГО ВЕКА – 2007”

П.І.Б. учасника Михайлюк Ігор Михайлович

Посада, науковий ступінь аспірант

Назва організації Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Адреса організації 03680, м. Київ, просп. Перемоги 54/1

Контактний телефон роб. 489 09 49

дом. 431 77 83 код міста (044)

Секція Економічні науки.

Інноваційні чинники впливу на конкурентоспроможність продукції регіонів

4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Назва доповіді

Потреба в проживанні НІ

Планую Виступити з інформацією (5 хв.)