Бахно І. В.

Вимоги МСБО до обліку фінансових інвестицій

Перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності банківська система України розпочала з 1 січня 1998 року. Важко переоцінити важливість впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО), адже система бухгалтерського обліку – це основа формування будь-якої економічної інформації.

Реформування бухгалтерського обліку і звітності і впровадження МСБО в банківському секторі нашої країни зумовлено:

- необхідністю входження банківського сектору України як провідного фінансового інституту до світової економічної спільноти;

- зростанням уваги потенційних інвесторів до фінансового ринку України;

- потребою користувачів фінансової звітності банків в отриманні достовірної, чіткої інформації;

- необхідністю підвищення ефективності управління банком;

- встановленням нагляду за банками і розробленням регулятивних інструментів;

- створенням передумов для організації внутрішнього і зовнішнього аудиту за міжнародними стандартами [1].

Методологія обліку інвестиційної діяльності банку базується на принципах бухгалтерського обліку, що є загально прийнятими у міжнародній практиці. До них відносять: принцип автономності підприємства; безперервності діяльності; двосторонності; нарахування; собівартості; грошового вимірювання; реалізації; обачності; суттєвості; відповідності; безперервності; періодичності.

Інвестиційну діяльність як об’єкт обліку регулюють ряд стандартів. Для визнання й оцінки інвестицій у боргові цінні папери, інвестицій в інструменти власного капіталу, інвестицій у землю і будівлі, інші матеріальні і нематеріальні активи, утримувані як інвестиції, застосовувався МСБО 25 «Облік інвестицій». Він діяв до 1. 01. 2001 р. Сьогодні більшість його положень подані в інших стандартах. МСБО 25 щодо інвестицій у нематеріальні активи замінює МСБО 38 «Нематеріальні активи», щодо інвестицій у боргові цінні папери та інвестиції у власний капітал – МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», щодо інвестиційної нерухомості – МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість».

МСБО 25 поширюється лише на інвестиції в товари і матеріальні активи, які збирають колекціонери. Він містить вимоги щодо підходу до змін вартості інвестицій спеціалізованих інвестиційних підприємств (крім тих, що повністю інвестують у фінансові активи), а також вимогу розкривати аналіз портфеля інвестицій у підприємства, основою діяльності яких є утримання інвестицій. Рада МСБО не вважає, що є потреба в окремому МСБО для застосування до таких статей, і тому починаючи з 1. 01. 2001 р. вилучено МСБО 25 для складання річних фінансових звітів [2].

Загальні рекомендації щодо відображення в бухгалтерському обліку інвестицій у дочірні підприємства, асоційовані компанії і спільні підприємства викладені в МСБО 27, 28, 31 відповідно.

В МСБО27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти» визначено вимоги щодо підготовки і надання консолідованої фінансової звітності підприємств, які знаходяться під контролем материнської компанії.

В МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані компанії» встановлено вимоги з розкриття інформації щодо обліку інвестицій в асоційовані компанії.

В МСБО 31 «Частки у спільних підприємствах» визначено вимоги з розкриття інформації щодо участі у спільних підприємствах, а також вимоги щодо звітності підприємств, які беруть на себе ризик, і підприємств-інвесторів.

Стандарти обліку інвестиційних операцій є міжнародно уніфікованими. Однак, під час здійснення реформи бухгалтерського обліку і звітності, потрібно враховувати той факт, що трактування міжнародних стандартів значною мірою відрізняється у різних країнах з перехідною економікою. Причинами цього є відмінності політичного і економічного середовища в якому здійснюється господарська діяльність, різні традиції бухгалтерського обліку, інвестиційна діяльність відбувається в умовах невизначеності. Крім того, гострими є проблеми неузгодженості або відсутності законодавчої і нормативно-правової бази; відсутності активного ринку багатьох фінансових інструментів; узгодження бухгалтерського обліку, що ґрунтується на МСФЗ, і податкової звітності, обумовлену фіскальною політикою держави.

Сьогодні в Україні національні стандарти бухгалтерського обліку, розроблені щодо обліку інвестиційних операцій, задовольняють потреби користувачів. Зберігаючи основні положення відповідних МСБО, вони конкретизують їх з урахуванням рівня економічного розвитку країни.

Потрібно зазначити, що не можна механічно переносити міжнародні стандарти у ту чи іншу економіку. Впровадженню міжнародних стандартів повинно передувати глибоке розуміння їх економічної сутності. Адже, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку – це не просто зміна правил відображення економічної інформації в бухгалтерському обліку, а переосмислення багатьох аспектів банківської діяльності.

Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів сприяє розвитку фінансових ринків через надання користувачам зрозумілої фінансової інформації; розвитку інформаційних технологій для забезпечення обліку нових фінансових інструментів; гармонізації та інтернаціоналізації обліку; міжнародному визнанню банків країни.

Література

1. Ричаківська В. Досвід впровадження міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності в банківській системі України // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. - №8-9 – С. 37-44.

2. Лук’яненко Л. І., Небильцова О. В., Коршикова Р. С. Облік фінансових інвестицій: методологія та проблеми міжнародної уніфікації: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 172 с.