История

1. Отечественная история

Москалюк Микола Миколайович

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Особливості формування буржуазії та кадрів в контексті промислового розвитку України у другій половині XIX – на початку XX ст.

Розвиток капіталізму супроводжувався завершенням формування промислової буржуазії. Українська буржуазія поряд з російською, єврейською, польською та іноземною посідала чільне місце в багатьох галузях економіки краю. Особливістю на Україні було те, що одночасно з українською буржуазією значне місце в промисловості, торгівлі і сільському господарстві займала російська, єврейська і іноземна буржуазія. Якщо іноземна і російська буржуазія переважно була у важкій промисловості, то українська зосередила в своїх руках переважно цукрову, винокурну, борошномельну і інші галузі харчової промисловості. Проте єврейська буржуазія зосередила в своїх руках торгівлю і кустарне виробництво.

У період промислового розвитку ринкових відносин, що відбувся у другій половині XIX ст., змінювалися шляхи, форми та інтенсивність становлення буржуазії взагалі, і промислової зокрема. На цей процес певним чином впливало і пореформене законодавство, яке стимулювало залучення до підприємництва демократичних низів. У 60-ті роки було ліквідовано обмеження у торгово-промисловій сфері для селян і міщан. Підприємцем міг стати будь-хто, кому під силу було придбати свідоцтво на право торгівлі чи промислу. Одночасно певним категоріям промисловців надавався цілий ряд пільг. Не оподатковувалися мукомельні, олійні, цегельні, лісопильні і тому подібні заклади, розташовані за межами міст. Усе це, з одного боку, сприяло ширшій участі у промисловому будівництві менш заможних прошарків суспільства, а з іншого, - підтримувало дворянське підприємництво, що на час реформи почало поступатися місцем купецькому.

Одноосібне підприємництво розподілялося по галузях промисловості таким чином: найбільш компактна группа буржуазії зосередила свою діяльність у харчовій промисловості. Причому всі соціальні прошарки демонстрували завидну енергію саме в цій галузі виробництва. Більше половини промисловців (1217 осіб) вкладали свої кошти у цукрову, борошномельну, винокурну, тютюнову, пивоварну, олійну галузь промисловості. Тобто займалися переробкою сільськогосподарської продукції. Питома вага міщан у обробній промисловості становила трохи більше 54% (143 особи). Участь селян та інтелігенції тут була незначною.

Пореформений період характеризувався поступовим втягуванням у підприємницьку діяльність інтелігенції. Незважаючи на невисоку в цілому питому вагу інтелігенції в загальній структурі індустріальної буржуазії, ми можемо констатувати певний прогрес у темпах росту чисельності і значення цієї групи. В ній переважали представники інженерно-технічної інтелігенції, котрі володіли необхідними знаннями і практичним досвідом.

Отже, у другій половині XIX ст. суспільство, яке вступило у смугу ринкових відносин, відчувало могутній приплив господарської енергії. В результаті цього зростав кількісно і розширювався у соціальному відношенні підприємницький клас суспільства, зокрема – промисловий, який дедалі більше набував всестанового характеру. До нього залучалися родовите дворянство і рядові поміщики, знатні купці і дрібні торгівці, селянство, що скинуло ярмо рабства, інженери, юристи та адвокати, вчені, вчителі та лікарі. Саме цей клас підприємців, позбавлений традицій і станових пережитків, схильний до новаторства, став носієм соціального прогресу. Однак незавершеність буржуазних перетворень в економічному і політичному житті держави стримувала саморозвиток приватної ініціативи нижчих суспільних станів.

З розвитком промисловості почала дедалі більше зростати кількість кваліфікованих кадрів із середовища російських і українських робітників – число більш ,,дорогих” іноземних спеціалістів поступово почало зменшуватись. Інтереси буржуазії в Україні в галузі освіти зосереджувалися на підготовці кваліфікованих робітників, спеціалістів середньої ланки та управлінців промислових об’єктів. Тому найбільш вагомою формою її активності у сфері освіти була підтримка передусім професійних навчальних закладів різних освітніх рівнів.

Аналіз професійного складу інтелігенції на Україні показує, що сфера її інтелектуальної діяльності була досить обширною: промислове і сільськогосподарське виробництво, наука, освіта, медицина, література, мистецтво. Проте в умовах самодержавства вона обмежувалась рамками великодержавної політики, яка нехтувала національними проблемами.

В умовах інтенсивного розвитку капіталізму поставало питання проведення роздрібних професійних початкових навчальних закладів до певної системи, яка відповідала б потребам промисловості.

Таким чином, забезпечення промисловості, транспорту, торговельної і банківської системи, а також культурної сфери кваліфікованими кадрами з кожним пореформеним десятиліттям поліпшувалося. Поряд із зусиллями держави, наукової і технічної інтелігенції, земських і міських органів управління, активну участь у цій справі брали представницькі об’єднання торговельно-промислового прошарку, насамперед купецькі товариства і біржові комітети, та окремі його представники. Особливо вагомий внесок промисловці і купці зробили у розвиток мережі ремісничих, технічних, торгових шкіл і класів, комерційних училищ, які давали початкову і середню фахову освіту, тісно пов’язану з промисловістю і торгівлею. Вони нерідко виступали ініціаторами у влаштуванні професійних навчальних закладів із підготовки спеціалістів для нових галузей промисловості.

Водночас в Україні існувало декілька приватних сільськогосподарських навчальних закладів, заснованих економічно спроможними підприємцями з підготовки фахівців для власних та інших приватних господарств.

Москалюк Микола Миколайович

Москалюк Микола Миколайович – кандидат історичних наук, викладач кафедри філософії та економічної теорії Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

Адреса:

Кафедра філософії та економічної теорії Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка

вул. М. Кривоноса, 2

м. Тернопіль

46027

Телефон (робочий) 8 (0352) 43-60-73

Телефон (домашній) 8 (0352) 51-31-37

Телефон (мобільний) 8 067 6617729