Секція – “Медицина”, підсекція №4 – “Терапія”

Доцюк Л.Г.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, факультет педагогіки, психології та соціальної роботи,

кафедра медичної підготовки

Статеві детермінанти реакції серцево-судинної системи на проведення навантажувальних тестів

Чисельні дані літератури свідчать про те, що клінічні та інструментальні показники діяльності серця мають статеві відмінності. З метою уточнення даного положення були обстежені 146 пацієнтів Чернівецького клінічного кардіологічного диспансеру. Чоловіків було 109 (74,66%), середній вік 41,43±1,09 років, жінок – 37 (25,34%), середній вік 40,03±1,50 років.

Всім хворим була зареєстрована стрес-ехокардіографія (стрес-ЕхоКГ), з оцінкою змін гемодинамічних показників у спокої та на 1 хвилині реституції після проведення велоергометрії (ВЕМ). Результати ЕхоКГ проаналізовані в статевому розподілі.

Як свідчать отримані результати, у жінок в порівнянні з чоловіками до фізичного навантаження достовірно вищими є показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) – 81,05±2,72 та 73,06±1,23 відповідно. Також відрізнялись показники скоротливої здатності серця. Так, у чоловіків були достовірно вищими (р<0,05) кінцеводіастолічний об’єм (КДО) - 157,05±5,24 та 114,19±6,56 мл, кінцевосистолічний об’єм (КСО) - 53,99±2,45 та 35,35±3,18 мл, і ударний об’єм (УО) - 103,07±3,43 та 78,83±4,55 мл, проте у осіб жіночої статі була дещо вищою фракція викиду (ФВ) - 66,00±0,84 та 69,55±1,75 відповідно статевого розподілу.

Встановлено, що анатомо-фізіологічні особливості серця у жінок спричинюють менший УО та ХОС. Наповнення камер серця осіб жіночої статі був статистично достовірно нижчим також тому, що до фізичного навантаження досягнення фізіологічно адекватного кровопостачання органів реалізувалось за рахунок більшої ЧСС, що, на наш погляд, не є оптимальним. Анатомічно діаметри лівого передсердя, лівого шлуночка та аорти у чоловіків були більшими, що узгоджується з даними літератури.

Виходячи з отриманих даних, проведене подальше співставлення гемодинамічних показників роботи серця у чоловіків та жінок в спокої та після ВЕМ. У пацієнтів як чоловічої, так і жіночої статі, після фізичного навантаження суттєво збільшуються показники ХОС (7543,80±300,91 та 15169,99±720,35 мл/хв. відповідно). Однак, у чоловіків УО після навантаження не збільшувався, хоча була тенденція до включення діастолічного резерву (КДО недостовірно підвищувався).

Як результат, у пацієнтів даної групи практично не спрацьовував систолічний резерв, і, як свідчення цього, реєструвалось спрямування до недостовірного підвищення показника КСО. Зазначені зміни супроводжувались тахікардією, підвищенням як систолічного, так і діастолічного АТ (таблиця 1).

Таблиця 1

Ехокардіографічні показники до та після велоергометрії у осіб чоловічої статі (М±m)

Показники	Спокою	Після ВЕМ
ЧСС, уд/хв	73,06±1,23	148,98±2,52*
САТ, мм рт.ст	126,47±1,34	177,98±2,62*
ДАТ, мм рт.ст	84,45±0,95	98,04±1,66*
КДО, мл	157,05±5,24	162,32±5,98
КСО, мл	53,99±2,45	60,13±3,13
УО, мл	103,07±3,43	100,67±4,49
ФВ, %	66,00±0,84	63,06±1,38
ХОС, мл/хв	7543,80±300,91	15169,99±720,35*

Примітка: * - р<0,05

Параметри функціонального стану серця до та після ВЕМ у осіб жіночої статі наведені в таблиці 2.

У пацієнтів жіночої статі майже вдвічі підвищувався ХОС за рахунок тахікардії. Показники систолічного та діастолічного АТ достовірно зростали.

Таблиця 2

Ехокардіографічні показники до та після велоергометрії у осіб жіночої статі (М±m)

Показники	Спокою	Після ВЕМ
ЧСС, уд/хв	81,05±2,72	152,95±3,54*
САТ, мм рт.ст	123,65±2,46	161,35±3,75*
ДАТ, мм рт.ст	83,51±1,56	95,54±2,05*
КДО, мл	114,19±6,56	118,79±7,86
КСО, мл	35,35±3,18	40,38±4,44
УО, мл	78,83±4,55	78,41±5,42
ФВ, %	69,55±1,75	66,84±2,26
ХОС, мл/хв	6473,48±463,88	12003,07±949,09*

Примітка: * - р<0,05.

Адекватне включення діастолічного резерву серця не відбувалось, судячи з відсутності збільшення КДО. Беручи до уваги той факт, що КСО складав у жінок третину від кровонаповнення лівого шлуночка, можна передбачити, що у даних пацієнтів міокард не забезпечує повноцінного включення систолічного резерву.

Дослідження статевих впливів вказує на деяке обмеження включення резервів серця, яке має певні відмінності. Суттєвою основою статевих відмінностей чоловіків і жінок є різний функціональний стан нейроендокринної системи, причому ці відмінності найбільші у статевозрілих осіб дітородного віку. Зрозуміло, що з угасанням ендокринної функції гіпоталамо-гапофізарно-гонадної системи в жіночому організмі ці відмінності можуть нівелюватись.

Таким чином, проведене дослідження показників роботи серця засвідчило, що відхилення показників центральної гемодинаміки виявляються при проведенні велоергометричного навантаження, хоча у спокої параметри діяльності серця майже не відрізняються в віковому розподілі.