Педагогічні науки. 4.
Краснова Т.Д.
Вид моніторингу впливає на вибір домінуючої сукупності його показників, по якій збираються дані і проводиться аналіз. В роботі пропонується класифікація видів моніторингу, яке проводиться у відповідності з його основними функціями: інформаційною, діагностичною, порівняльною і прогностичною.
Проведення інформаційного моніторингу направлено на збір,
накопичення, аналіз, структуризацію і інтерпретацію даних по відібраній
сукупності показників за умови, що аналіз має не порівняльний або
прогностичний, а констатуючий характер. Якщо дані інформаційного моніторингу
використовуються керівництвом, то проведення моніторингу дозволяє здійснювати
оптимальне адміністративне втручання на систему освіти на різних рівнях
управління і підвищувати ефективність управління якістю освіти. В цьому випадку
результати інформаційного моніторингу призначені для вироблення поточних
управлінських рішень.
Крім керівництва, в якості користувачів інформації системи
моніторингу можуть бути ті, хто навчається, їх батьки, викладачі і методисти у
сфері освіти.
Діагностичний моніторинг використовується для визначення
того, які результати по різних темах або розділах навчального плану має
більшість тих, хто навчається. Проведення діагностичного моніторингу можливе на
різних рівнях. Викладачі використовують тестування в аудиторії для того, щоб
виявити проблемні області, які мають потребу в додатковому вивчені і корекції
для окремих учнів і студентів.
Збір даних для діагностичного моніторингу зазвичай
проводиться з допомогою педагогічних вимірів, а в якості основного
інструментарію використовуються критеріально-орієнтовані тести, які часто
супроводжуються діагностичними тестами для встановлення причин пробілів в
засвоєнні навчального матеріалу.
Для діагностичного моніторингу характерна відсутність
інтересу до вхідних характеристик учнів і студентів, тому що його головна мета
полягає в тому, щоб ідентифікувати сильні і слабкі сторони в навчальних
досягненнях і освітній діяльності незалежно від характеристик тих, хто
навчається, і їх можливостей засвоєння матеріалу. Тому дані діагностичного
моніторингу не використовують для проведення порівнянь між навчальними
закладами. Приклад розвиненої системи діагностичного моніторингу можна знайти в
штаті Міннесота США, де її створення і функціонування підтримується в
організаційному і фінансовому плані властями штату. Результати моніторингу
аналізуються і інтерпретуються для публікації в щорічному збірнику даних по
всіх районах штату, в яких результати шкіл та районів не порівнюються між
собою, а зіставляються з локальними критеріями і стандартами для покращення
навчання (Richards).
Особливості аналізу даних в порівняльному моніторингу
примушують віддавати перевагу кількісним методам при зборі даних і приймати
спеціальні заходи для забезпечення коректності порівнянь, оскільки на основі
результатів порівняльного моніторингу часто приймаються адміністративні
рішення.
В порівняльному моніторингу зазвичай використовують
нормативно-орієнтовані тести навчальних досягнень, які стандартизовані на
національних репрезентативних вибірках. Ці тести охоплюють великий спектр
навчальних навичок, але мають мало завдань порівняно з
критеріально-орієнтованими тестами.
Не менше ніж 50-70% тестових завдань намагаються підібрати з
середньою важкістю для того, щоб підвищити диференціюючу властивість тесту.
Світовий досвід свідчить про те, що перевірка широкого діапазону навчальних
досягнень за допомогою нормативно-орієнтованих тестів дешевша і потребує меншої
кількості часу, ніж критеріально-орієнтоване тестування. Але можливе
сумісництво в одному вимірювані двох видів тестів.
Найбільші труднощі при проведені порівняльного моніторингу
пов’язані не з інструментарієм, а зі збором додаткової інформації по низці
показників, які знаходяться за межами впливу навчального закладу.
Наприклад, в Каліфорнії (США) школи ранжуюються за допомогою
складного індексу соціально-економічного статусу (SES) родин тих, хто навчається і особливостей району
розташування школи.
Державна система по проведенню порівняльного моніторингу у
Флориді (США) використовує іншу стратегію співставлень, яка базується на
побудові множинної регресії. При цьому підході оцінка навчальних досягнень, яка
прогнозується, обчислюється на основі регресійного зв’язку між оцінками
навчальних досягнень та значеннями індексу SES.
Обидва ці методи достатньо прості і тому часто
використовуються в світовій практиці. Прогностичний моніторинг призначений для
виявлення і передбачення позитивних і негативних тенденцій в освіті. Він дуже
важливий для рішення управлінських задач в освіті, якщо одною з важливіших
цілей вважати формування соціального замовлення, який відповідає потенціалу
системи освіти. Роль прогностичного моніторингу зараз стрімко зростає у зв’язку
зі змінами, які відбуваються в характері управлінських рішень на різних рівнях
ієрархії в освіті. Якщо раніше пріоритет належав оперативним управлінським
рішенням, спрямованим на поточне функціонування освітніх структур, то зараз на
перший план часто виходять стратегічні рішення, які направлені на розвиток системи
освіти.
Окремі види моніторингу в чистому виді рідко зустрічаються в
практиці освіти. Зазвичай, в освіті проводиться комплексний моніторинг, який
містить в різних пропорціях усі розглянуті види. В зв’язку з цим можна
побудувати певну ієрархічну модель його видів, на якій на нижньому щаблі
знаходяться інформаційний моніторинг, а на самому верхньому – прогностичний.
Кінцевою метою розвитку системи моніторингу є доведення її до
комплексного рівня, який дозволяє приймати обґрунтовані стратегічні рішення і
прогнозувати нові можливості системи освіти.
Література:
1.
Краснова Т.Д.Оптимальная стратегия
мониторинга качества обучения // Тезисы докладов Всероссийской конференции
«Развитие системы тестирования в России»., ч. ІІІ. – М.: Центр тестирования
выпускников общеобразовательных учреждений.–2000., с. 27-31
2.
Краснова Т.Д.Концептуальні основи
моделювання міждисциплінарних гетерогенних тестів // Збірник наукових праць
«Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті».
– Кривий Ріг: КЕ і КНЕУ. – 2005. 110-113
3.
Краснова Т.Д. Количественные методы
анализа эффективности обучения с использованием педагогического теста // Тезисы
докладов II
Всероссийской конференции «Развитие системы тестирования в России»., ч. ІІІ. –
М.: Центр тестирования выпускников общеобразовательных учреждений.–2000., с.
35-38
4.
Краснова Т.Д. Оптимальная стратегия
отбора содержания педагогического теста // Тезисы докладов III Всероссийской конференции
«Развитие системы тестирования в России»., ч. ІІ. – М.: Центр тестирования
выпускников общеобразовательных учреждений.–2000., с. 71-74
5.
I. Douglas
Willms, Monitoring School Performance: a Quide for Educators, Centre University
of British Columbia and Centre for Educational Sociology University of
Edinburgh, 2004 y.
6.
Cook T.D.,
Campbell D.T. Quasi – experimentation: Design and Analysis for Field Setting.