Макухіна Т. В.

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра англійської мови Економіко-правового інституту, доцент, кандидат філологічних наук

Ліпатов В. М.

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра практики англійської мови, старший викладач

Особливості фонемної структури українських та англійських текстів інтерв’ю.

Порівняльне типологічне дослідження фонемної структури текстів інтерв'ю українською та англійською мовами займає чільне місце у сучасній лінгвістиці. Дослідження структури мовних одиниць усіх мовних рівнів має дуже велике значення не тільки для теорії мови, але й для практичного оволодіння нею. Статистичне дослідження фонемної структури української мови проводились групою структурно-математичної лінгвістики, що працювала в складі відділу теорії української мови та структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні. Ряд робіт професора В.І. Перебийніс також присв'ячений вивченню фонемної структури сучасної української мови. Дослідженням фонемної структури англійської мови займались такі науковці, як Л.Д. Сліпченко, Е.І. Гороть, Т.В. Макухіна, Паращук В.Ю. та інші, але кількість наукових праць присв'ячених порівняльному типологічному дослідженню фонемної структури текстів англійською та українською мовами з використанням статистичних методів є обмеженою. Крім того, необхідно зауважити, що такий жанр діалогічного мовлення як інтерв'ю ще недостатньо вивчений на фонологічному рівні мови.

Об'єктом дослідження було обрано текст інтерв'ю представлений як українською, так і англійською мовами, що дало можливість співставити результати аналізу двох текстів між собою. Крім цього, данні отримані під час дослідження порівнювались з результатами аналізів проведених іншими науковцями, які займались вивченням фонемної структури англійської та української мов. Загальний обсяг вибірки складає 497 слів або 1746 фонемовживань у англійському тексті інтерв'ю та 345 слів або 1779 фонемовживань у тексті українською мовою. Звичайно, цей обсяг є недостатнім для того, щоб зробити глобальні висновки стосовно фонотактичних особливостей певної мови, але він дозволяє робити висновки стосовно конкретного тексту та стилю.

Дослідження велося за такими параметрами: довжина слова у фонемах, середня довжина слова, довжина слів у різних позиціях в реченні, довжина різних частин мови, співвідношення голосних та приголосних у текстах, консонантний коефіцієнт, канонічні форми та принципи їх побудови, частота окремих приголосних фонем відповідно до місця, яке вони займають у слові. Результати аналізу показали, що характерною рисою жанру "інтерв'ю", що наближує його до розмовного стилю, є часте вживання слів, які складаються з двох, трьох та чотирьох фонем. З іншого боку, у текстах було зафіксовано слова, довжина яких сягає 12 фонем у тексті англійською мовою та 13 фонем у тексті українською мовою. Хоча їх частота незначна, це свідчить про те, що жанр "інтерв'ю" має інформативний характер, а це в свою чергу, передбачає використання спеціальних термінів та назв. Аналізуючи розподіл довжини слова у реченні, ми виділили тенденцію, що є характерною як для англійської так і для української мов: чим довше слово, тим більше воно тяжіє до кінцевої позиції у реченні. Хоча в українській мові дана закономірність часто порушується і ми зустрічаємо шести та семи фонемні слова на початку речення.

Середня довжина слова відрізняється у двох текстах. Для англійської мови вона становить 3,51 фонему, а для української мови - 5,2 фонеми. Показники середньої довжини слова у досліджуваних текстах інтерв'ю наближаються до показників отриманих при вивченні середньої довжини слова у поезії та казках. Це ще раз підтверджує наше твердження про близькість жанру "інтерв'ю" до розмовного стилю, не дивлячись на його офіційний характер та інформативну насиченність. Показники середньої довжини слова дали нам змогу спроектувати середнє речення для української та англійської мов.

Вивчення частин мови показало, що найдовшою частиною мови в англійському тексті виявився іменник, тоді як в українському тексті слова максимальної довжини належать до таких частин мови, як іменник, дієслово та прикметник. Цікаво, що найчастотнішою частиною мови в англійському тексті є дієслово, а в українському - іменник.

Консонантний коефіцієнт не відрізняється значно у двох мовах: в англійській він складає 1,53, в українській - 1,33. Це свідчить про те, що обидві мови належать до мов консонантного типу. Розподіл голосних та приголосних у словах також відрізняється в українській та англійській мовах. В тексті англійською мовою було зафіксовано 69 канонічних форм, в тексті українською мовою - 64. Було виділено ядерні канонічні форми для обох мов: СV, СVС, СVСV, V( 75 %від загального обсягу). Потрібно зауважити, що перший ранг в англійському та в українському текстах займає канонічна форма СV. Що до структури канонічних форм, перевага надається симетричній побудові в обох текстах.

Дана робота включає також і вивчення частоти окремих приголосних у текстах українською та англійською мовами. До списку ядерних приголосних не ввійшли фонеми, крім /ð / в англійській мові, що не мають відповідників у іншій мові. Ці данні дозволили нам зробити висновок, що на початковому етапі вивчення цих мов основну увагу потрібно приділити опануванню вимови найчастотніших звуків. З огляду на сказане вище, першочергове значення мають такі явища, як придихання приголосних в англійській мові та палаталізація приголосних в українській.

Дана робота має як теоретичну, так і практичну цінність. Отримані результати можуть бути використані в курсах теоретичної та практичної фонетик української та англійської мов, порівняльної типології української та англійської мов; при розробці нових методик навчання вимови, а також для проведення подальших досліджень фонемної структури текстів.