Філологічні науки / 1. Методика викладання мови та літератури

Тегеньова Є.А.

Київський національний лінгвістичний університет, Україна

Доцільність тестового контролю мовленнєвої компетенції у читанні іноземною мовою

Сучасні процеси розширення економічних, політичних, культурних зв’язків між країнами, міждержавна інтеграція в галузі освіти, розвиток міжнародних засобів масової комунікації зумовлюють підвищення статусу іноземної мови як засобу спілкування та взаєморозуміння. Поступово в усьому світі іноземна мова перетворюється в категорію, реально необхідну для практичної та інтелектуальної діяльності кожної людини. Це, в свою чергу, веде до підвищення вимог щодо якості навчання та рівня мовної підготовки учнів/студентів усіх категорій. Наявність виходу на іншу культуру потребує не просто практичного володіння мовою, а умінь використовувати її в реальній комунікації, в ситуаціях міжкультурного спілкування. Нові програми з іноземних мов для середніх закладів освіти та вищих мовних закладів освіти визначають як практичну мету навчання іноземних мов формування та розвиток комунікативної компетенції, необхідної і достатньої для спілкування іноземною мовою на рівні, відповідно, незалежного (В2) та досвідченого (С2) користувача. Така комунікативна компетенція передбачає уміння користуватись усіма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), а також знання соціокультурного контексту, уміння і навички мовленнєвої та немовленнєвої поведінки, що характерно для носіїв даної мовної спільноти.

З урахуванням сказаного можемо зазначити, що одним із резервів підвищення якості навчання і виховання в сучасних умовах є розвиток культури читання. У житті людини читанню належить винятково важлива роль, тому що воно відкриває доступ до провідних на сьогоднішній день джерел інформації - книги та газети, і тим самим є одним з основних засобів задоволення пізнавальних потреб і здійснення інформаційної діяльності. Читання ж іноземною мовою як опосередкована форма спілкування надає можливості для розширення світогляду студентів, для впливу на їх інтереси, почуття. Важливим є той факт, що саме книга є одним із канонів засвоєння культури як свого, так і інших народів.

З іншого боку, добре відомо що оптимальна організація навчання можлива за умови гнучкого управління, яке дозволяє вносити необхідні корективи у хід процесу навчання для його вдосконалення, діагностувати причини успішності/неуспішності студентів. Інструментом такого управління є контроль. Результати контролю дають можливість не тільки викладачеві, а й студенту оцінювати свою іншомовну діяльність, що має сильний мотиваційно-стимулюючий вплив на навчальний процес.

Практика показує, що одним з ефективних засобів здійснення контролю є тести. Вони дозволяють підтримувати активну діяльність всіх студентів під час перевірки, займають мало часу і знімають суб’єктивний фактор оцінювання. На сучасному етапі розвитку методики викладання іноземних мов використання тестової форми контролю вважається доцільним, бо дозволяє оптимально реалізувати у процесі навчання всі основні функції контролю, а також забезпечує дотримання вимог, що висуваються до контролю: об’єктивність, надійність, вимірюваність, цілеспрямованість, систематичність тощо.

Варто зазначити, що в освітніх системах зарубіжних країн тестовий контроль у начанні іноземних мов вже давно посідає центральне місце і відіграє роль головного інструмента визначення рівня навчальних досягнень в оволодінні іноземними мовами. Проте, наші спостереження за навчальним процесом у в університетах, бесіди з викладачами та студентами свідчать про відсутність системності у використанні тестового контролю. Як правило, у тестовій формі здійсюється лише підсумковий контроль. У поточному та тематичному контролі тестові завдання застосовуються не часто. Також звертає на себе увагу одноманітність тестових завдань. Так, для контролю прочитаного тексту використовуються, як правило, вибіркові тестові завдання (альтернативний та множинний вибір) і зовсім не застосовуються тестові завдання з вільноконструйованою відповіддю, в тому числі тести типу клоуз, редакторські тести. Практично не використовуються тестові завдання для контролю рівня сформованості рецептивних лексичних навичок.

Часто порушуються вимоги до складання тестових завдань з вибірковою відповіддю. Як правило, багато речень з тестових завдань повністю повторюють речення текстів, що не стимулює читання, оскільки успішність виконання таких тестів залежить від швидкості механічного упізнавання відповідного речення у тексті.

Зазначимо також відсутність комунікативної спрямованості тестового контролю, хоча в сучасній зарубіжні та вітчизняній методиці активно розробляється інтеракціональнокомунікативний підхід до тестування.

Така форма контролю мовленнєвої компетенції у читанні іноземною мовою як тестування, може вважатися доцільною, так як вона має безперечні переваги перед нетестовими формами контролю:

1) більш високу якість завдань завдяки їх попередній перевірці в передтесті; 2) значно більшу надійність тестування завдяки вибірковому способу відповідей, що забезпечує об'єктивність підрахунку результатів тесту, а також за рахунок можливості застосування більшої кількості завдань за однаковий час і через ряд інших причин; 3) відносну об'єктивність усього тесту й об'єктивність підрахунку його результатів; 4) економію аудиторного часу за рахунок компактної письмової форми завдань тесту, що дає можливості включення в тест великої кількості завдань; 5) економічність перевірки, тобто можливість перевірки відповідей тестованих на завдання з вибірковими відповідями за допомогою спеціальних трафаретів і ЕОМ, що практикується, однак, лише при досить масовому і багаторазовому використанні тестів; 6) можливість стандартизації процедур проведення тестів і застосування статистичного аналізу результатів тестів; 7) більш позитивну мотивацію і відношення тестованих до тестових форм контролю, так як виключається роль суб'єктивності оцінки, момент невдачі з питаннями-завданнями і т.п.; 8) зручність масового використання мовних тестів.