Секція “Філологічні науки”

Підсекція № 1

Литвинов О.О.

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра англійської мови

Економіко-правового інституту,

старший викладач

Єрмоленко Т.П.

Київський національний лінгвістичний університет,

кафедра англійської мови

Економіко-правового інституту,

старший викладач

Про впровадження проекту Європейського Мовного Портфеля для Економістів в КНЛУ.

В умовах приєднання України до Болонського освітнього процесу все більш актуальною стає проблема мовної підготовки спеціалістів, зокрема економістів та менеджерів, у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України. Згідно з вимогами Болонської конвенції та Загально-європейських рекомендацій щодо мовної освіти (ЗЄР), ВНЗ мають завдання підготовки фахівця-особистості, рівень компетенції якого б відповідав європейським стандартам. Сучасні тенденції мовної освіти відображені у програмі з англійської мови для професійних цілей для немовних ВНЗ України [English for Specific Purposes (ESP): National Curriculum for Universities. – Kyiv: Lenvit, 2005. – 119 p.], у якій вказується на необхідність впровадження у навчальний процес Мовного Портфеля (МП) на всіх етапах вивчення іноземної мови (ІМ). З огляду на це, в Економіко-правовому Інституті Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ) за підтримки Міністерства Освіти України та Британської Ради (The British Council) у 2004-2005 н. р. вперше було проведено мовний експеримент шляхом введення у навчальний процес проекта Європейського мовного портфеля для економістів [European Language Portfolio]. Портфель було укладено Н.В.Ягельською на базі кафедри методики викладання іноземних мов КНЛУ під науковим керівництвом проф. С.Ю. Ніколаєвої Н.В. [Ягельська. – К.: Ленвіт, 2004. – 56с.]. Експеримент було проведено серед студентів 2-го курсу, що навчаються за спеціальністю “Менеджмент організацій”, чий рівень володіння ІМ на початок року дорівнював А2 за дескриптивною шкалою, запровадженою комітетом Ради з культурного співробітництва Європи з питань освіти та секцією сучасних мов при Раді Європи.

Європейський мовний портфель для економістів (ЄМПЕ) – це пакет документів, за допомогою яких студент (власник портфеля) аналізує та систематизує свої досягнення та досвід у вивченні ІМ, збирає зразки виконаних робіт, отримані свідоцтва та сертифікати, тощо. Інформація ЄМПЕ призначена для студента в першу чергу, викладачів, адміністрації ВНЗ у випадку його зміни власником портфеля, а також для роботодавця при влаштуванні власника портфеля на роботу. За словами розробників, Портфель сприяє розвиткові мовленнєвих умінь та компетенції, необхідних для майбутньої професійної діяльності економістів та менеджерів. У навчальному процесі Портфель має відігравати значну роль в організації самостійної роботи студентів, яка є одним із ключових положень в контексті сучасних підходів до вищої освіти. Під самостійною роботою розуміється “така форма організації та реалізації начально-пізнавальної діяльності, яку спрямовує і котролює викладач або сам студент у відповідності з програмою навчання та індивідуальними потребами на аудиторних заняттях або у позааудиторний час з метою оволодіння професійними знаннями, навичками й уміннями та для самовдосконалення,…а також для навчання впродовж усього життя” [Ягельська 2005]. Саме тому, на думку авторів проекта, найбільш перспективним для ВНЗ в умовах кредитно-модульної системи є запровадження МП як засобу автономного вивчення ІМ, оскільки він забезпечує студентів критеріями визначення рівня володіння ІМ на певний відрізок часу, механізмами самоконтролю, планування процесу власного навчання, інструкціями та рекомендаціями для набуття іншомовної компетенції. Виконуючи дві основні функції – звітну та педагогічну, ЄМПЕ складається з трьох розділів, кожен з яких надає можливості для реалізації цих функцій, а саме: Мовний Паспорт (Language passport), Мовна Біографія (Language Biography) та Досьє (Dosier).

За рекомендаціями авторів проекту, робота з ЄМПЕ починається з розділу “Мовний паспорт”, який є свідченням володіння ІМ студентом, та перелік документів якого складається з двох таблиць. В таблиці “Кваліфікації, сертифікати” вказується власний рівень володіння ІМ, набутий після закінчення певних навчальних закладів та складання кваліфікаційних екзаменів (атестат про середню освіту, складання Cambridge First Certificate, TOEFL, тощо). У таблиці “Досвід вивчення ІМ” студент має документально підтвердити свій досвід вивчення або використання ІМ під час перебування за кордоном, листування, відвідування міжнародних виставок, презентацій, участі у конференціях і проектах, тощо. Блок самооцінки, який складається з таблиць самооцінки та оціночних шкал, дозволяє власникові портфеля визначити свій рівень володіння ІМ та прослідкувати власний прогрес у навчанні протягом курсу. Переважна більшість студентів-менеджерів КНЛУ (майже 90%) високо оцінили важливість такого самоконтролю. За допомогою таблиць самооцінки, які дають коротку характеристику рівнів володіння ІМ за всіма видами мовленнєвої діяльності, студенти мають можливість визначити один з наступних шести рівнів володіння ІМ для загальних потреб: елементарний користувач (A1-Breakthrough, A2- Waystage), незалежний користувач (B1- Threshold, B2- Vantage), досвідчений користувач (C1- Efficient Operational Proficiency, C2- Mastery). Крім того, за допомогою таблиць самооцінки володіння професійно-орієнтованими комунікативними уміннями ІМ, що містять детальний опис іншомовних компетенцій, студенти мають змогу визначити свій рівень професійно-орієнтованого володіння ІМ, а саме професійні уміння з аудіювання, читання, діалогічного та монологічного мовлення, письма та перекладу (всього двадцять одне професійно-орієнтоване вміння). При цьому, протягом курсу викладач виставляє оцінки за найважливіші роботи та коментує її результати в Блоці оцінки викладачем. Автори проекта рекомендують працювати з таблицями самооцінки регулярно, 1-2 рази за семестр, оскільки це дозволяє проводити самоаналіз досягнень в опануванні ІМ та чіткіше планувати власну навчальну діяльність. При цьому, якщо 80% професійних умінь, поданих для певного рівня, власником портфеля, на його думку, вже опановано, вважається, що він оволодів діловою ІМ на цьому рівні та має переходити до наступного рівня. У ході експерименту з’ясувалося, що майже 75% власників портфеля адекватно визначили свій рівень володіння професійно-орієнтованими комунікативними уміннями, що знайшло своє відображення у відповідних графах портфеля, призначених для оцінки викладачем.

Розділ Мовна Біографія особливо важливий в організації власної навчально-пізнавальної діяльності студента, оскільки завдяки своїй структурі він дозволяє спостерігати свої успіхи та оцінювати результати. За допомогою цього розділу власник портфеля може систематизувати досвід вивчення кожної мови, визначити свій рівень оволодіння ІМ, ставити цілі навчання та планувати процес їх реалізації, мати можливість описати ситуації використання ІМ у своїй діяльності. Крім того, за допомогою цього розділу викладачі та роботодавці мають змогу отримати необхідну інформацію щодо мовної компетенції власника портфеля. Регулярна робота з усіма компонентами розділу спонукає студента постійно оцінювати власну роботу: постановку мети, планування її реалізації, хід виконання, результат, відповідність результату меті. Розділ сплановано так, щоб сприяти саме самостійній роботі студента, а викладач за таких умов стає консультантом і координатором діяльності студента, що відповідає європейським стандартам освіти.

Розділ “Досьє” покликаний містити всю інформацію, що, на думку власника, може підтвердити оволодіння певними уміннями ІМ, а саме виконані роботи, такі як тести, листи, тези статей, проекти, навчальні матеріали (тексти, вправи, зразки ділових листів, бухгалтерської та фінансової звітності, аудіозаписи, тощо), а також сертифікати та свідоцтва. Власник портфеля має право особисто вирішувати які саме матеріали включати до Досьє, їх кількість, розташування й оформлення.

Результати післяекспериментального аналізу підтверджують проведені дослідження авторів проекта, зокрема Н.В. Ягельської, щодо приросту середнього показника рівня сформованості мовленнєвої компетенції (майже 25%) у студентів експериментальних груп в КНЛУ у порівнянні з групами, де експеримент не проводився. Це свідчить про ефективність використання ЄМПЕ для менеджерів у навчальному процесі, а головне дозволяє залучити студента до організації власного навчального процесу, підвищити рівень відповідальності за свою роботу та її результати, активізувати прагнення до творчої праці по самовдосконаленню.