Ганяк Л.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича

Англійські семантичні неологізми як результат процесу вторинної номінації

У процесі взаємодії з оточуючим світом і в результаті постійного виникнення нових концептів, які потребують номінації, розвивається і модифікується концептуальна система людини, здійснюється переосмислення існуючого мовного потенціалу, його трансформація та інтегрування для подальшого використання засобів номінації. Концептуалізація картини світу знаходить своє вираження у плані змісту із виокремленням окремих семантичних категорій.

Як відомо, мові іманентна схильність до дворазової репрезентації об’єктів оточуючої дійсності. Ця властивість є основою здатності мови формувати нескінченну кількість найменувань для характеристики осіб, предметів, явищ. При вторинному використанні слова закономірно виникає смислова модифікація концептуальної структури значення, що призводить до багатозначності мовного знака, який відображує осмислену мовцями дійсність.

Вивчення інновацій завжди актуальне, адже саме в них найповніше розкривається творчий потенціал мовної системи. Метою нашого дослідження є виявлення ролі вторинної номінації при творенні неологізмів сучасної англійської мови, які як значний сектор лексичного складу мови фіксують зміни у концептуальній картині індивіда та мовної спільноти в цілому, маркують та інтерпретують концепти новизни майбутнього і проектують їх у мовній системі. Матеріалом дослідження слугували лексичні інновації, відібрані із лексикографічних джерел [4] у кількості 261 одиниці.

Новоутворення розглядаються як репрезентанти певних концептів людської діяльності, як свого роду прогнозування відповідних мовних і культурних пріоритетів. На думку О.С.Кубрякової, “номінація зв’язує світ дійсності із світом мови, встановлює кореляцію між предметом і вибраним для його найменування мовним відрізком, з’єднує точку простору екстралінгвістичного з точкою простору мовного” [2: 8].

Розрізняють первинну і вторинну номінацію. Під первинною номінацією розуміють “співвіднесення відображуваного у свідомості фрагмента позамовного ряду і звукоряду, що вперше отримує функцію найменування” [3: 73]. Прикладами можуть слугувати неологізми Pogs (назва різних дитячих ігор з картоновими чи пластиковими дисками), goth (стиль рок-музики), aquacise (фізичні вправи у воді), prozac (наркотик-антидепресант), які утворилися для найменування не існуючих раніше концептів. Кількість одиниць даного типу у нашому дослідженні становить 60 інновацій (23%).

Однак значно частіше застосовуються існуючі мовні одиниці для виконання нового номінативного завдання. Під вторинною номінацією, як відомо, мають на увазі використання існуючих у мові номінативних засобів у новій для них функції найменування. Результати цього процесу можуть знайти своє відображення як у мові, так і у мовленні. У першому випадку це є конвенціонально закріплені у мові значення лексичних одиниць, прийняті мовною системою, наприклад: adventure (тип комп’ютерної гри, в якій гравець стає учасником симульованої небезпечної історії), artificial life (сфера досліджень, метою яких є зрозуміти, як принципи інтерактивних процесів і незалежної поведінки можуть бути втілені у комп’ютерних системах і як створити штучний організм з людськими якостями), to ring-fence (захищати чи гарантувати безпеку, особливо грошових вкладів). Продуктом вторинної мовленнєвої номінації є оказіональне вживання мовного знака у новому, не властивому йому значенні.

Вторинна номінація найефективніше проявляється на семантичному рівні, оскільки при вивченні семантики похідного слова основна увага приділяється його концептуальній структурі, взаємозв’язку і взаємодії концептів, що лежать в основі лексичної одиниці. Адже слово, як відомо, вважається носієм певних відомостей про світ, “квантом знання” про оточуючу дійсність. В основі лексичного значення слів одного семантичного поля лежить єдина концептуальна схема, котра відображає весь комплекс пов’язаних з цими словами понять, концептів, що фіксують відношення між ними, їх взаємозв’язок і взаємодію відповідно до досвіду даного мовного соціуму. З іншого боку, адекватним є підхід до слова як до типу семантичного запису, що кодує інформацію про ступінь знання світу [1: 8].

Так, у межах проведеного дослідження ми встановили, що 201 інновація, а саме 77 % від проаналізованих прикладів є результатом дії вторинної номінації як способу творення неологізмів, чим підтверджується її важлива роль у процесі виникнення нових лексичних одиниць.

Отже, шляхом використання існуючого мовного потенціалу різноманітні концепти, що виникають у ході пізнавальної діяльності людини, вербалізуються у мовній системі. Оскільки мові іманентна здатність найменування нових об’єктів і понять, будь-які зміни у навколишній дійсності знаходять своє відображення у мовній системі і втілюються за допомогою мовних знаків. Велика кількість інновацій, утворених за допомогою вторинної номінації, свідчить про неогенні можливості даного процесу у сучасній англійській мові.

Література:

1. Б’ялик В.Д. Національно-культурна специфіка мовної картини світу // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Вип. 266. Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 3-11.

2. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. – М.: Наука, 1978. – 114 с.

3. Уфимцева А.А. Лингвистическая сущность и аспекты номинации // Уфимцева А.А., Азнаурова Э.С., Кубрякова Е.С., Телия В.Н. Языковая номинация: общие вопросы. – М., 1977. – С. 7-98.

4. The Oxford Dictionary of New Words / Edited by Elizabeth Knowels with Julia Elliott. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 357 p.

Відомості про автора

ПІП: Ганяк Лілія Володимирівна

Посада: асистент кафедри іноземних мов для природничих факультетів Організація: Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

Службова адреса: вул. Коцюбинського, 2

58000 м. Чернівці

Телефон: (0372) 584737

Домашня адреса: вул. 400-річчя Заставни, 27

59400 м. Заставна

Чернівецька обл.

Телефон: (0373) 731276

Назва доповіді: “Англійські семантичні неологізми як результат процесу вторинної номінації ”