”Філологічні науки” / Актуальні проблеми перекладу

Семенюк О.В.

Чернівецький університет

Фатична функція дискурсивних маркерів комунікативності при перекладі

(на матеріалах перекладу роману Артура Хейлі ” Готель”)

      Метою нашої роботи є розгляд дискурсивних маркерів комунікативності та їх переклад на українську мову на матеріалі сучасності -Артура Хейлі - та його роману” Готель”.

      У сучасній лінгвістиці існують різні підходи до визначення терміну "дискурсивний маркер"(далі ДМ). Разом з традиційним, широким тлумаченням поняття як вставного слова/конструкції[9: 932], модальної частки [13: 372], вигуку [10: 182] - існують і інші визначення. Так, в процедурному описі дискурсу ДМ сигналізують про зміну фокусу уваги та інтенцій; в теорії риторичних структур ДМ визначають риторичні відносини між сегментами [8: 449].

     Розглядаючи дискурсивні маркери, необхідно відмітити, що фатична функція мови тут відіграє першочергову роль. Фатична, або контакто-установлююча функція означає встановлення, збереження чи закріплення підтримуваних зв'язків і стосунків, індивідуальних чи соціально-масових. Поняття "фатична функція" однаково стосується усіх тематичних груп-одиниць мовленнєвого етикету, бо навіть прощаючись, ми встановлюємо можливість подальшого звязку.

     Як відомо, інформацію в дискурсі можна розподілити на концептуальну та процедурну [11]. Концептуальна інформація міститься в пропозиціях, а процедурна інформація детермінує процес інтерпретації пропозицій. За допомогою ДМ адресант керує процесом інтерпретації, обмежує кількість припустимих висловлювань, а адресат отримує уявлення щодо процедур правильної (згідно інтенції адресанта) інтерпретації концептуальної інформації. Отже, можна визначити ДМ як мовну одиницю, що служить для підтримки когерентного зв'язку між певним сегментом в спілкуванні та попереднім сегментом/сегментами.

     Розглядаючи ДМ, можна виділити маркери, що визначають процесуальну сторону дискурсу в рамках категорії інтерактивності. До таких маркерів відносимо маркери взаємодії і маркери зміни комунікативних ролей.    Особливий інтерес представляють маркери зміни комунікативних ролей. Зміна комунікативних ролей - найважливіша категорія аналізу розмови, вона є одним з аспектів організації дискурсу. До маркерів зміни ролей можна віднести now, well, and, but, or, so, you know, I mean тощо. Так, наприклад, you see відзначає початок репліки, сигналізуючи про подальше введення аргументу:

You see, I’m a doctor of music, …” [6, p. 23]

Дело в том, что я доктор музыковедения …. [4, с. 19]

You see, my father was a lot like you” [6, p. 404]

Вот видите, мой отец похож на вас [4, с. 303]

      ДМ є вступними для комунікації та контакто-встановлюючими (наведені вище); я вважаю, що їх не варто перекладати взагалі – вони є стартовою частиною для співрозмовника, що зберігають та закріплюють зв’язок співрозмовника, тим самим реалізуючи фатичну функцію мови.

     I mean, як і you know(як і you see ) є інтродуктивними маркерами і маркерами розмежування реплікових кроків; well служить засобом збереження зв'язності дискурсу за ситуації, коли пропозиціональний зміст подальшого реплікового кроку може викликати дискорданс з попереднім: відмова виконати прохання, незгода з певною постановою проблеми та ін. [12; 126], може використовуватися для заповнення пауз у розмові і, отже, утримання реплікового кроку, а також сигналізувати зміну комунікативних ролей з перебиттям, де даний маркер дозволяє учаснику спілкування різко вступити в розмову і протягом декількох секунд продумати, про що він хоче повідомити. До маркерів взаємодії можна віднести oh, well, so, now, I mean, you know, де well пом'якшує наказ або категоричність відмови; oh підтверджує ухвалення відповіді і сигналізує підтримку співрозмовника; so підтримує процес спілкування і т.д. :

 

-“Listen, you’ve already paid for the booze”

-“Well…” [6, p. 9]

-Слушай, ты ведь уже заплатил за выпивку

         - Но ведь …[4, с. 8]

     У даному випадку, ДМ well використовується для заповнення паузи в розмові та сигналізує зміну комунікативної ролі.

     З іншого боку, можна виділити ДМ, визначаючи дискурс як результат, тобто маркери дискурсу в тексті. З текстових категорій особливо потрібно виділити категорію інформативності. До маркерів дискурсу в тексті в рамках категорії інформативності можна віднести наступні маркери: well, and, but, or, so, because, now, then, I mean, you know (ідеаціонна сфера); oh, well, and, but, so, because, then (акціональна); oh, well, so, because, then, I mean, you know (інформаційна) [14: 128]. Так, наприклад, oh фокусує увагу на інтродукуємий сегмент, допомагає розпізнати вже відому інформацію і сигналізує ухвалення нової, часто несподіваної інформації; вводить сегмент, що коректує, роз'яснює сказане раніше, а також сприяє різкій зміні теми і т.п:

Oh! I guess it was quite a party” [6, p. 50]

М-да, тут, видно, была настоящая попойка [4, с. 39]

      Не дивлячись на різноманітність вживань маркера oh варто відзначити, що найбільшим функціональним навантаженням він володіє в інформаційній сфері, здійснюючи інформаційне регулювання та сигналізуючи зміни фокусу уваги.

     Здатність ДМ забезпечувати когеренцію в дискурсі можна розглядати і в рамках дейксиса дискурсу. ДМ визначають координати висловлювання щодо попереднього в потоці мовлення, отже, їх можна віднести до мовних засобів - індексів за своєю природою, "що обслуговують метакомунікативну функцію відносно звучного або письмового тексту" [1; 198]. Як і інші дейктичні елементи, ДМ можна розділити на дві групи: проксимальну і дистантну, залежно від спрямованості на дейктичний центр (тобто локус координат часу, мовця, слухача і місця). Тут необхідно врахувати, що для ДМ дейктичний центр визначається не ситуативними параметрами, а дискурсивними. Іншими словами, контекст, куди ДМ поміщають координати висловлювання, включає як комунікантів, так і текст. З одного боку, ДМ показують, що висловлення зосереджене на мовцеві (проксимальна група), на слухачеві (дистантна) або на обох комунікантах. З другого боку, ДМ орієнтують висловлювання в тексті, вказуючи на його зв'язок з попередніми висловлюваннями (проксимальна група), з подальшими (дистантна) або і з тими, і з іншими:

I suppose I thought there was less chance of your getting to hear” [6, p. 386]

По-видимому, я решил, что тогда вы, может быть, ни о чем и не узнаете [4, с. 290]

      Порівнявши різні підходи до перекладу ДМ, можна зробити висновок, що фатична функція ДМ реалізується на трьох структурних рівнях дискурсу: семантичному, прагматичному і топікальному.

Література:

  1. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации. - М.: Гнозис, 2001. - 270с.
  2. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. - М.: ИТДГК "Гнозис", 2003. - 280с.
  3. Сусов И.П. Коммуникативно - деятельностные теории языка. - http://www.rusword.org
  4. Хейли А. Отель.  – Хабаровск: Кн. Изд-во, 1991. – 480с.
  5. Шевченко И.С., Морозова Е.И. Дискурс как мыслекоммуникативное образование//Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - № 586. - С. 33-38.
  6. Arthur Hailey. Hotel.: Книга для чтения на русском языке. – СПб.: Антология, КАРО, 2006. – 480с.
  7. Carlson L. "Well" in Dialogue Games. - Aust: Benjamins, 1984. - 108p
  8. Dijk T.A. Pragmatic connectives//Journal of Pragmatics. - 1979. - № 3. - p. 447-456.
  9. Fraser B. What are discourse markers?//Journal of Pragmatics. - 1999. - №31. - p. 931-952.
  10. Grosz B., Sidner C. Attention, intention, and the structure of discourse//Computational Linguistics. - 1986. - № 12(3). - p. 175-204.
  11. Mann W., Thompson S. Rhetorical Structure Theory: Towards a functional theory of text organization//Text. - 1988. - № 8(3). - p. 243-281.
  12. Quirk R., Greenbaum S., Leech G., Svartvik J. A grammar of contemporary English. - London: Longman, 1972. - 324p.
  13. Redeker G. Ideational and pragmatic markers of discourse structure//Journal of Pragmatics. - 1990. - №14. - p. 367-381.
  14. Shiffrin D. Discourse markers. - Cambridge: Cambridge University Press, 1987. - 364p.