Агапій А. П.

Ясінська О. Р.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Сполучуваність дієслів мислення з іменниками (на матеріалі німецької преси)

На даному етапі розвитку мовознавства не втрачає актуальності питання про системні відношення в лексиці. Дослідження різних лексико-семантичних парадигм, на думку більшості лінгвістів, є ефективним шляхом опису лексичної системи мови. Лексико-семантична група дієслів, що позначають процеси розумової діяльності, давно привертала увагу вчених. Як відомо, вивченню семантичного поля «інтелект» в німецькій мові присвячені роботи Йоста Тріра. Вивченню синонімічних відношень в групі дієслів мислення, що відносяться до різних періодів розвитку французької мови, присвячена кандидатська дисертація М.І.Берліна. Слід відзначити також таких вчених як Екард Рольф, Алекс Бюлер, Гілерт Дітер, які досліджували окремі слова даної лексико-семантичної групи на матеріалі німецької мови. Дієсловам розумової діяльності в болгарській мові присвячена монографія І.А.Стоянова. Дієслова для вираження ментальних процесів в англійській мові досліджував Е.Шнайдер. Значний внесок у вивчення дієслів мислення в російській мові зробила Н.Д.Гаріпова у своїй праці "Опыт лексико-семантической характеристики сочетаемости глаголов мышления в современном русском языке".

Предметом дослідження є ЛСГ дієслів мислення в сучасній німецькій мові.

Об'єктом цього дослідження є лексична сполучуваність дієслів мислення з іменниками в сучасній німецькій мові.

Матеріалом дослідження стали дані, отримані методом суцільної вибірки, з публіцистичних текстів. У статті ставиться за мету виявити "стандартні зв'язки" (термін Бистрової Л.В.) між дієсловами мислення та семантичними підгрупами іменників із допомогою деяких статистичних прийомів на синтагматичному рівні.

1) До лексико-семантичної групи дієслів мислення увійшли такі дієслова: denken, nachdenken, meinen, überlegen, bedenken, gedenken, glauben, reflektieren, durchdenken, sinnen, grübeln, sinnieren, meditieren, erwägen, brüten, philosophieren, ausdenken, sich besinnen, sich fragen, ersinnen, sich den Kopf zerbrechen, sich das Hirn zermartern, knobeln, rätseln, tüfteln.

2) При семантичній класифікації матеріалу всі іменники, які були виявлені в сполученні з дієсловами мислення, були розподілені за п'ятьма підкласами:

- іменники, що позначають професії;

- іменники, що позначають кількість людей;

- географічні назви;

- власні назви;

- інші іменники.

3) За допомогою критерію хі-квадрат ми встановили наявність чи відсутність зв'язку між ознаками. За допомогою наступної таблиці ми можемо показати величини х², які виявились в результаті дослідження статистично значущими (тобто>3,84). Усі випадки, коли х²<3,84, вважаються статистично несуттєвими.

	іменники, що позначають професії	географічні назви	іменники, що позначають кількість людей	власні імена	інші іменники
denken	8,95	4,77
glauben				5,67
sich fragen
überlegen
meinen	10,56			18,66	16,13
bedenken
ausdenken
nachdenken					4,02
gedenken

Проте сума х² дозволяє встановити лише наявність чи відсутність зв'язку, але не його міру. Міру зв'язку можна визначити за допомогою так званого коефіцієнта взаємної спряженості, у формулу якого входить величина х².

x²

K=√ , де К – коефіцієнт взаємної спряженості

N N – загальне число спостережень

В результаті обчислення коефіцієнта взаємної спряженості ми отримали такі дані:

	іменники, що позначають професії	географічні назви	іменники, що позначають к-сть людей	власні імена	інші іменники
denken	0,15	0,11
glauben				0,12
sich fragen
überlegen
meinen	0,17			0,22	0,2
bedenken
ausdenken
nachdenken					0,1
gedenken

Отже, за допомогою критерію хі-квадрат і коефіцієнта взаємної спряженості ми визначили наявність зв'язку між ознаками, міру цього зв'язку та його характер, іншими словами, визначили, чи є цей зв'язок позитивним чи негативним [3;с.33].

При вивченні семантичної сполученості підкласів слів слід перш за все розрізняти деякі кількісні параметри цих підкласів: обсяг підкласу – число складових лексичних одиниць; частота вживання підкласу – сукупність зафіксованих в тексті вживань всіх лексичних одиниць, що складають даний підклас; вживаність підкласу може бути виражена за допомогою відносної величини. Такою величиною (позначимо її літерою U) може бути частка від ділення частоти вживання підкласу (F) на його обсяг (V): F

U= — [3,c.64]

V

Результати дослідження частотності сполучуваності дієслів мислення з іменниками подані в наступній таблиці:

іменники	дієслова мислення
	обсяг		частота		вживаність
	праворуч	ліворуч	праворуч	ліворуч	праворуч	ліворуч
іменники, що позн. професії	4	3	22	11	5,5	3,7
географічні назви	3	3	11	9	3,7	3
іменники, що позн. к-сть людей	4	4	14	29	3,5	7,25
власні імена	4	3	33	16	8,25	5,3
інші іменники	6	9	136	100	22,7	11,1

Отже, найбільшим за обсягом є підклас іменників "інші іменники", найменшим – підклас "географічні назви". Найбільш інтенсивно з дієсловами мислення сполучуються власні імена. Найменшою є інтенсивність зв'язку між дієсловами мислення та підкласом "інші іменники".

Використана література:

1. Выготский Л.С. Речь и мышление. – Берлин, 1964. – 324с.

2. Котелова Н.З. Значение слова и его сочетаемость. – Л.: Наука, 1975. – 164с.

3. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики. - Киев: УМКВО, 1989. – 155с.