Завадська
Т. В.
Інститут
психології ім. Г.С. Костюка АПН України, м. Київ
Порівняльний аналіз нейродинаміки
вчителів та студентів
Підвищення рівня розвитку суспільства завжди потребує підвищення рівня
кваліфікації фахівців, зокрема, педагогів та працівників освіти. Постійне підвищення ефективності та інтенсивності
праці супроводжується нервовим напруженням організму, підвищенням емоційності
та тривожності, витратами психічних та
фізичних ресурсів, виснаженням системи підтримки оптимального психофізіологічного
стану людини. Тому досить актуальним стає питання оцінки психологічних та фізіологічних затрат людини
в процесі професійної діяльності, проблем збереження психічного та фізичного
здоров’я, «ціни» діяльності. В системі психофізіологічного забезпечення
діяльності нейродинаміка людини обумовлена властивостями нервової системи (НС)
та грає основну роль в особливостях прояву темпераменту та поведінки, стилю та
ефективності діяльності, загальної активності, є природною основою
індивідуальних відмінностей.
На попередньому етапі роботи були проведені дослідження змін проявів основних
властивостей НС вчителів різного віку як компоненту системи психофізіологічного забезпечення професійної діяльності (ПФЗД). Але оволодівання
професією починається зі студентської лави, тому представляло певний інтерес проведення
аналогічного дослідження серед студентів – майбутніх педагогів. Відомо, що учбова
діяльність студента професійно спрямована та є учбово-професійною діяльністю. В
процесі навчання в залежності від типу НС вдосконалюються певні риси,
схильності, темперамент, характер та інші сторони психіки студентів щодо подальшої
плідної професійної праці.
Метою даної роботи було проведення порівняльного
аналізу показників проявів властивостей НС вчителів з аналогічними показниками
студентів педагогічного університету. В дослідженнях взяли участь 354 вчителя,
які були розділені на чотири градації віку: I - до 29 років (29,3%), II - в межах 30-39 років (32,8%), III - 40-49 років (27,2%), IV група – 50 років і більше (10,7%). Жінки склали 98.93% вибірки.
До групи студентів увійшло 177 чоловіків І та ІІІ курсів. Вибірка складалась з
46% осіб жіночої статі, та 54% - чоловічої. Порівняння отриманих даних було
проведене за результатами тестувань за бланковими методиками, які дозволяють визначити
силу НС за збудженням та гальмуванням,
рухливість нервових процесів, врівноваженість
за силою нервових процесів.
За анкетуванням більшість вчителів всіх вікових груп (таб.1) виявили ознаки
середнього (від 40,8% до 58,9%) та низького (від 34,6 до 51%) рівня сили НС за
збудженням; представників з ознаками сильної НС була незначна кількість.
Властивість сили НС за гальмуванням середнього прояву була притаманна більшості
вчителів, але досить значними були групи з низьким та високим значенням
показника (табл.1). Більшість вчителів всіх груп характеризувалась високім
рівнем рухливості нервових процесів, високим та середнім ступенем
врівноваженості в емоційних реакціях, що є необхідними складовими характеру
вчителя для високоефективної діяльності за анкетуванням.
Таблиця 1 . Ступінь прояву основних властивостей
нервової системи вчителів.
Властивість НС |
Ступінь прояву |
І група |
ІІ група |
ІІІ група |
ІУ група |
||||
кільк |
% |
кільк |
% |
кільк |
% |
кільк |
% |
||
Сила НС з боку збудження |
низька |
37 |
34,6 |
43 |
36,8 |
50 |
51,0 |
13 |
36,1 |
середня |
63 |
58,9 |
67 |
57,3 |
40 |
40,8 |
19 |
52,8 |
|
висока |
7 |
6,5 |
7 |
6,0 |
8 |
8,2 |
4 |
11,1 |
|
Сила НС з боку гальмування |
низька |
20 |
18,7 |
22 |
19,5 |
13 |
13,8 |
3 |
8,3 |
середня |
57 |
53,3 |
44 |
38,9 |
39 |
41,5 |
21 |
58,3 |
|
висока |
30 |
28,0 |
47 |
41,6 |
42 |
44,7 |
12 |
33,3 |
|
Рухливість нервових процесів |
низька |
14 |
13,3 |
14 |
12,2 |
10 |
10,4 |
1 |
2,9 |
середня |
29 |
27,6 |
45 |
39,1 |
40 |
41,7 |
17 |
48,6 |
|
висока |
62 |
59,0 |
56 |
48,7 |
46 |
47,9 |
17 |
48,6 |
|
Врівноваженість в емоційних реакціях |
низька |
13 |
14,9 |
19 |
19,6 |
16 |
18,2 |
6 |
18,2 |
середня |
35 |
40,2 |
31 |
32,0 |
37 |
42,0 |
16 |
48,5 |
|
висока |
39 |
44,8 |
47 |
48,5 |
35 |
39,8 |
11 |
33,3 |
Тестування студентів виявило
достатньо значні концентрації прояву основних показників як у віковому, так і в
статевому аспектах (табл.2), яки є важливими при будь-якому виді діяльності.
Таблиця
2. Розподіл досліджених студентів за показниками досліджень властивостей
НС “Опросник Я. Стреляу”.
Група |
N |
показники
(%) |
||||||||
сила за
збудженням |
сила за
гальмуванням |
рухливість |
врівноваженість
за силою НС |
|||||||
низька концентрація |
висока концентрація |
низька концентрація |
висока концентрація |
низька концентрація |
висока концентрація |
Неврівноважен. у бік
збудження |
врівноваженість |
Неврівноважен. у бік
гальмув. |
||
І курс |
74 |
14 |
86 |
18 |
82 |
12 |
88 |
14 |
62 |
24 |
ІІІ курс |
70 |
9 |
91 |
14 |
86 |
3 |
97 |
14 |
53 |
33 |
жінки |
81 |
13 |
87 |
14 |
86 |
6 |
94 |
23 |
53 |
24 |
чоловіки |
96 |
8 |
92 |
15 |
85 |
10 |
90 |
13 |
61 |
26 |
Таким чином, наведені дані свідчать, що на підставі показників
нейродинаміки вчителі та студенті мають мінімально необхідні та достатні за
концентрацією властивості НС як компоненту системи психофізіологічного забезпечення
професійної діяльності. З віком та набуттям педагогічного стажу змінюються
показники нейродинаміки, але не в значної мірі. Виділені серед вчителів групи з
низькими показниками властивості сили НС мають більш високу «ціну» діяльності;
групи з ознаками неврівноваженості потенційно можуть скласти «групи ризику» з
ознаками перенапруги, перевтоми, перезбудження. Слід окремо відзначити, що
соціальна незахищеність вчителів більше впливає на стан їх психічного та
фізичного здоров’я, створюючи умови розвитку «синдрому згорання» та інші
розлади. Соціальним станом вчителя в суспільстві можна пояснити відсутність
достатньої кількості чоловіків-вчителів серед педагогічних колективів шкіл,
тому що серед студентів педагогічних закладів їх кількість була досить значною
(54% ).
Сведения об авторе.
Завадская Татьяна Васильевна
Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины , г. Киев,
лаборатория психофизиологии,
старший научный сотрудник, кандидат
биологических наук.
Рабочий адрес:
Дом. тел. 484-53-44. е-mail: vazava@quasica.com.