Экономические науки/Региональная экономика

к. е. н. Карлова О. А.

магістр Покусай С.С.

Харківська національна академія міського господарства,Україна

Місто як складова територіально-господарської системи регіону

Стимулювання розвитку малих та середніх міст України, подолання кризових та депресивних процесів, що мають місце в функціонуванні цих міст – це найголовніші складові сталого розвитку регіонів. За ст. 1. Закону України «Про стимулювання розвитку малих та середніх міст України» малими визначаються міста, де чисельність постійного населення не перевищує 50 тисяч жителів[4]. Малі міста це опорні точки формування повноцінного первинного рівня адміністративно-територіального устрою в країні, необхідні елементи функціонування територіально-господарських систем.

Вихід економіки України з економічної кризи потребує регіоналізації всіх сфер суспільного життя, формування такої територіальної соціально-економічної політики, що спрямована на становлення і розвиток промислового виробництва як України в цілому, так й окремих регіонів, що підтверджується указами Президента та постановами Кабінету Міністрів України стосовно регіонального розвитку [4,5].

Одними з важливих напрямів практичної реалізації регіональної економічної політики є становлення і розвиток промислового виробництва України та окремих її територій. Це вимагає формування організаційних, економічних, екологічних, правових механізмів забезпечення позитивних зрушень у розвитку малих міст України, основою соціально-культурного та економічного відродження яких є сталий розвиток промислового виробництва. Разом з тим, забезпечення сталого розвитку цих територій має супроводжуватися виваженою екологічною політикою. Зважаючи на екологічну ситуацію, що склалася в містах, виникає необхідність здійснення відповідних цілеспрямованих дій[4,5].

Відродження України та вихід її з глибокої кризи багато в чому залежать від успішного здійснення економічних перетворень на рівні міст. Місто – це економіко-географічний феномен, пов’язаний як з природою, так і діяльністю людини [3]. Складність визначення поняття місто своїм підґрунтям має багатоваріантність класифікації самих міст. Існують різні класифікації: за часом виникнення (історичні, нові), за профілем основної зайнятості населення (промислові, добувні, сільськогосподарські, наукові, та інші), за чисельністю населення (великі, середні, малі), за зв’язком з іншими поселеннями (міста-центри, агломерації, міста у групових системах розселення). Такі характеристики міста як чисельності та територіальний ріст міста не можна розглядати як випадкові або тимчасові фактори розвитку міста. Ці фактори розвитку є певними закономірними проявами сучасних процесів урбанізації, що ведуть не тільки до екстенсивного розвитку міст (збільшення кількості, населення), а і до інтенсивного (ускладнення всіє функціонально-просторової організації міста). Саме нерозуміння безперервного та двійного характеру розвитку міста при змогах управління та прогнозування їм приводить до труднощів та серйозних диспропорцій у розвитку міст. Наприклад, Карлова О.А., Гуляк Р.Е. виділяють проблеми функціонування міста, як складної соціально-економічної системи. Вони підкреслюють, що місто як соціально-економічна система знаходиться в постійній зміні, причинами якої є внутрішні суперечності. Форми змін міст можуть бути різними, проте під розвитком розуміється лише та форма змін, при якій існує відмова від старої форми функціонування підсистем міста і перехід на нову, таку, що супроводжується якісними змінами. Іншими словами, розвитком можна назвати процеси корінної зміни природи міста в ході суспільного процесу. Зокрема, це зростання ролі міст, формування агломерації, мегаполісів, придбання ними нових функцій, ускладнення структури і т.п. Розвиток, це багатовекторний процес, пов’язаний з реорганізацією та переорієнтацією всієї соціально-економічної системи міста[6]. Наряду з недоліками великих міст, що проявляються в результаті неконтрольованих процесів та у недосконалому розумінні їх природи, безумовно є і багато суттєвих переваг. До них відносяться вигоди концентрації виробництва в містах, випереджаючі темпи розвитку вторинних та третинних видів діяльності, специфічна роль міст як фокусів соціальної активності ї інформаційного обміну, джерел розповсюдження нововведень в області культури та технології[1,2].

Наявність різноманітних ресурсів і природних умов разом з економічними чинниками сприяють утворенню міст і їхніх систем з вузькопрофільним виробництвом і сферою зайнятості людей. Міста у складі району є первинним і тому найважливішим рівнем концентрації і відтворення всіх визначальних ресурсів розвитку: культурних, кадрових, інтелектуальних, фінансових, виробничих, та осередками соціально-економічних перетворень. Тому територіальна організація виробництва у взаємозв’язку з комплексним розвитком регіонів, це самовідтворюючі соціально-економічні та екологічні системи.

З економіко-географічної точки зору міста визначають як насамперед місця осередку промислового виробництва і циркуляції значного обсягу товару, що і визначає розвиток у них транспортних функцій. Виникнення і розвиток міст невіддільні від прояву територіального поділу праці, що і визначає виробничі функції міста.

З соціально-економічного погляду місто – це населений пункт, жителі якого зайняті головним чином у промисловості і торгівлі, а також у сферах обслуговування, управління, науки, культури. Основними критеріями віднесення населених пунктів до категорії міста є: кількість населення і функції, що воно виконує (одну або декілька - у різноманітних сполученнях): промислового виробництво, організаційно-господарська, культурно-політична й адміністративна, функції організації відпочинку і лікування. Для міста характерна висока щільність населення і компактність забудови (часто багатоповерхові).

Найпоширенішими в Україні є малі міста, загальною чисельністю до 50 тис. осіб, які за характером господарської діяльності є організаційно-господарськими та культурно-побутовими центрами місцевого значення. Вони становлять близько 50% від загальної кількості малих міст. Для таких міст характерні: невелика чисельність населення, незначна зайнятість у промисловості, висока чисельність працюючих у сільському господарстві, значна кількість зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю. Визначальним принципом розвитку цих міст повинно бути забезпечення належних комфортних умов і необхідного рівня життя населення. Основні напрями розвитку малих міст визначаються за наступними критеріями:

- провідної ідеї економіки малого міста залежно від його положення в системі розселення;

- регіональних особливостей і місцевих умов [4,7].

Виходячи з цього, можна визначити наступні типи малих міст з певним комплексом особливостей у стратегіях розвитку[7]. По-перше, малі міста розміщені в приміській зоні великих міст. Головними напрямками їх розвитку можуть бути розширення мережі комунальних підприємств, збільшення кількості цехів виробництв, пов'язаних з великим містом, що є центром системи розселення, розвиток малого перспективного підприємництва, пов'язаного із забезпеченням міста продуктами зокрема, овочами, фруктами, іншою сільгосппродукцією, формування осередків житла, дачних районів.

По-друге, малі міста, що є центрами районної системи розселення за межами приміської зони великих міст. Стратегічним напрямом для таких міст може бути розвиток функції регіонального центру, яка полягає в наданні соціальних послуг, в тому числі торговельних, культурних, медичних, побутових, комунальних, управлінських, консультаційних, навчальних, маркетингу та менеджменту по збиранню, переробці і збуту сільгосппродукції.

Література:

1. Адамов Б.І. Економічна сутність міста і закономірність еволюції міських поселень. - Донецьк, ІЕП НАН України, 1996.

2. С. В. Богачов. Економіко-правові проблеми господарювання міста//Економіка та держава// Науково-практичний журнал. - 2008. - №12.- С.7-8

3. Бойко-Бойчук О. Категорія «місто»: сутність, визначення//Управління сучасним містом // Науково-практичний журнал. – 2005. – № 3-4/7-12 (19-20) – С. 47-59.

4. Закону України «Про стимулювання розвитку малих та середніх міст України» http://zakon.rada.gov.ua/

5. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) http://zakon.rada.gov.ua/

6. Карлова О.А., Гуляк Р.Е. Функціонування міста, як складної соціально-економічної системи. Коммунальное хозяйство городов, научно-технический сборник, Выпуск 80, Экономические науки.: К, «Техника» 2008.С.3-12.

7. Нерета О. Розвиток малих міст: світовий та вітчизняний досвід// Управління сучасним містом // Науково-практичний журнал. – 2006. – № 1-2/1-6 (21-22) – С. 262 -268.