Экономічні  науки/16. Макроекономіка

Колосовський С.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Розвиток сфери послуг Німеччини.

Сфера послуг є одній з домінуючих галузей економіки Німеччини. У 2008 р. у сфері послуг було зайнято 72% населення, що працюють, а доля сфери послуг у ВВП склала в 71,9%, що в абсолютних показниках відповідає 2,1 трлн. дол. Майже 35 млн. чоловік працюють в сфері послуг, що динамічно розвивається, 12 млн. з них на приватних і державних сервісних підприємствах. Близько 10 млн. чоловік зайнято в торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі і транспорті, 6 млн. – у сфері фінансів, оренди і послуг для підприємств. І в цій галузі малі і середні підприємства складають більше 40 %. Завдяки стрімкому технічному прогресу швидко зростає значення перш за все інформаційних і комунікаційних технологій.

Сфера послуг продовжує залишатися двигуном зростання економіки Німеччини і зайнятості населення, сприяє підвищенню конкурентоспроможності німецької продукції на світовому ринку.  Тому цей сектор є дуже важливим для економіки країни. За прогнозами міжнародних економічних організацій сфера послуг у Німеччині зросте.

Рис 1 - Прогноз динаміки зростання сфери послуг у Німеччині.

 

Згідно рисунка 1 можна зробити висновок, що сектор послуг у країні у 2009 році зросте  до 2134566,15 млн. дол., тобто на 1,02%.

Таких результатів у розвитку сфери  послуг можна досягти  завдяки правильної інноваційної та інветиційної політики. У 2007р.  Уряд Німеччини, грунтуючись на прийнятій в 2006р.  «Стратегії розвитку в Германії високих технологій», розробив і почав реалізовувати ряд галузевих ініціатив і програм, що дали поштовх розвитку нових технологій в наступних галузях: медична техніка, воднева енергетика і паливні елементи,  авіабудування,  органічні сонячні елементи,  фармацевтика,  «електронний уряд», захист клімату.

Галузеві програми НДДКР визначають основні напрями досліджень у відповідних секторах науки і техніки, фінансову допомогу з боку держави, порядок взаємодії державних органів, науково-дослідних центрів і промисловості, у тому числі малих і середніх підприємств (МСП). При їх реалізації значна роль відводиться приватно-державному партнерству, що вже забезпечило збільшення асигнувань на НДДКР з боку промисловості з 38,7 млрд.евро в 2007 р. до 41,8 млрд. євро в 2008 р.  У 2008 р. уряду Німеччини удалося стабілізувати ситуацію з науковими кадрами: вперше за декілька років в результаті прийнятих заходів була припинена стагнація і намітилося невелике зростання зайнятих в НДДКР фахівців (+2%).  Також було прийнто ряд заходів у сфері організації інноваційного процесу, які, спільно із збільшенням фінансування, забезпечили виконання завдань, закладених в «Стратегії розвитку в Германії високих технологій». Серед них можна назвати наступні заходи:

- зниження оподаткування інноваційних процесів, що забезпечило пільгові умови для залучення капіталу в цей процес, у тому числі для створення малих та середніх підприємств, що працюють в інноваційних областях (програма «Реформа 2009»);

 - підтримка федеральним центром випуску інноваційної продукції в землях шляхом забезпечення федерального замовлення у розмірі 12% валового земельного продукту;  - організація конкуренції між кластерами за фінансову підтримку (200 млн. євро протягом 5 років для 5 провідних кластерів) дослідницьких проектів, призначеного забезпечити синергетичну інтеграцію наукового і промислового потенціалу при створенні проривних технологій;

- розширене залучення малих та середніх підприємств до досліджень на комерційно ризикових напрямах НДДКР (програми Kmu-initiative, Zentrales Innovationsprogramm Mittelstand) шляхом цільового фінансування проектів і організації обміну інформацією про результати НДДКР між кластерами; 

- зміцнення взаємодії університетів і промисловості для проведення інноваційних розробок і їх впровадження в промислове виробництво.

Проте заходи уряду Німеччини не дозволили в 2008 році довести рівень фінансування НДДКР відповідно до Лісабонських домовленостей до 3% ВВП. У 2008 р. цей показник склав лише 2,7% і лише до 2010 р. планується досягти 3% відмітки. 

Всі ці заходи сприяють розвитку та торгівлі науково- та технічно- місткими послугами. Також це позитивно впливає на торгівлю послугами в такій сфері як патентування та ліцензіювання. Експерти OECD дають такий  прогноз динаміки зростання торгівлі послугами у сфері ліцензіювання:

Рис 2 - Прогноз динаміки зростання торгівлі послугами у сфері ліцензіювання та патентування.

Згідно рисунка 2 Німеччину  в 2009 році очикує зростання обсягів торгівлі послуами у сфері ліцензіювання та патентування до 264686,20 млн. дол. з 259877,75 млн. дол., тобто на 1,8%.

Ще одна галузь, яка активно розвивається завдяки інноваційній політики держави є комп`ютерні та інформаційні технології. Експерти OECD дають такий  прогноз динаміки зростання торгівлі послугами у сфері комп`ютерних та інформаційних технологій.

Рис 3 - Прогноз динаміки зростання торгівлі послугами у сфері комп`ютерних та інформаційних технологій.

Згідно рисунка 3 торгівля у секторі ком`ютерних та інформаційних технологій у 2009 році зросте на 12,4%.

Також дуже актуальним є фінансовий сектор, адже уряд Німеччини зараз працює в напрямку подолання кризових явищ у цьому секторі, що є наслідком  світового фінансового   кризису.

Уряд Німеччини прийняв антикризовий пакет дій. Цей паке включає фінансову  підтримку державою фінансових установ у розмірі 480 млрд. євро.Державні гарантії міжбанківського кредитування становитимуть 400 млрд. євро. Надаючи банкам ці засоби, уряд сподівається відновити нормальне функціонування фінансової системи, порушене із-за зростаючого недовір'я банків і відмови надавати один одному ліквідність.  За підрахунками міністерства фінансів, ризик держави, промовця як позикодавець, не перевищує 5 відсотків, і загальну суму державних витрат по гарантіях неповернених кредитів не перевищить 20 мільярдів євро.Прямі вливання банкам - 80 мільярдів.  При необхідності банки і страхові компанії можуть безпосередньо отримати фінансові вливання, на що в програмі уряду передбачені ті, що залишилися 80 мільярдів євро. Засоби надаватимуться фінансовому інституту в обмін на долі в його власності або коштовні папери, а також на право держави скорочувати оплату вищих менеджерів і робити вплив на його комерційну політику. 

Уряд Німеччини на початку січня 2009 року має намір прийняти ще один пакет заходів, направлених на подолання фінансової кризи.   Раніше в Германії вже був ухвалений законопроект про створення Спеціального фонду по стабілізації фінансового ринку (Soffin). Об'єм фонду, створення якого в цілях допомоги фінансовим інститутам, було ініційовано урядом, складає 500 мільярдів євро.  Об'єм нового "кон'юнктурного пакету" може скласти 20-25 мільярдів євро.

Незважаючи на всі ці заходи фінансовий сектор у 2009 році за прогнозом експертів не досягне рівня 2008 року (рис 4)

Рис 4 - Прогноз динаміки фінансового сектору Німеччини.

   Згідно прогнозу експертів сектор фінансових послуг знизиться з 232411 млн. дол. до 230533,14 млн. дол., тобто на 0,98%.

Світова економічна криза негаттивно вплинула на сектор фінансових послуг. Але вплив кризи за прогнозами не буде вагомим завдяки своєчасним заходам уряду.  Незважаючи на цю обставину загальний обсяг ринку послуг у 2009 році буде тільки зростати.  У першу чергу  це пов`язано з інноваційним напрямком розвитку економіки, що сприятиме зростанню торгівлі послугами у сфері ліцензування та комп`ютерних технологій.