Економічні науки/10. Економіка підприємств

Міщук Є.В.

Криворізький технічний університет

До питання про експрес-діагностику кризового стану підприємств на основі комплексного ризик-нормативу

Питання методики розрахунку та використання введеного нами комплексного ризик-нормативу, що слугує індикатором кризового стану гірничо-збагачувальних підприємств висвітлено в роботі [1]. Проте подальші дослідження призвели до уточнення змісту даного показника.

В умовах кризового стану гірничо-збагачувальні комбінати практично не мали готівки ні в національній, ні в іноземній валюті. Тільки при подоланні кризового стану на підприємствах з’являється достатня величина грошових коштів та їх еквівалентів. Поточні фінансові інвестиції взагалі не притаманні діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів. Отже, у кризовому стані комплексний ризик-норматив (Нк) виглядає таким чином:

Нк =;

де ДЗл – ліквідаційна вартість поточної дебіторської заборгованості;

ПЗ – поточні зобов’язання підприємства;

В – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт).

При цьому величина ДЗ_Л є сумою таких складових:

ДЗ_Л = Вол + ДЗтовл + ДЗрл + ІпДЗл;

де Во – ліквідаційна вартість одержаних векселів;

ДЗтовл – ліквідаційна вартість дебіторської заборгованості за продукцію;

ДЗрл - ліквідаційна вартість дебіторської заборгованості за розрахунками;

ІПДЗл - ліквідаційна вартість іншої поточної дебіторської заборгованості.

Відтак, величина дебіторської заборгованості у даному показнику повинна враховуватись не за чистою вартістю, а за ліквідаційною. Це пов’язано з рядом причин. По-перше, як показали дослідження, не усі гірничо-збагачувальні підприємства створюють резерв сумнівних боргів. Тому використання для розрахунку показника дебіторської заборгованості її первісної вартості для одних підприємств, а чистої – для інших призведе до неоднозначності отриманих результатів. Використання для усіх підприємств тільки первісної вартості дебіторської заборгованості також спотворить реальний стан речей.. Ми поділяємо думку Лукашенко О.В. [2], що ліквідаційна вартість дебіторської заборгованості представляє собою її вартість за умови негайного погашення, а також щодо використання коефіцієнту, який враховує ймовірні втрати при негайному погашенні знову утвореного дебіторського боргу. Даний коефіцієнт набагато ширший від поняття коефіцієнта сумнівності, оскільки враховує не лише ту частку дебіторської заборгованості, щодо повернення якої підприємство має сумніви, але й частку імовірних втрат, які виникають при негайному погашенні боргу кожного конкретного дебітора [2]. Ліквідаційна вартість дебіторської заборгованості за розрахунками та іншої поточної дебіторської заборгованості дорівнює їх первісній вартості.

По мірі покращення фінансового стану у підприємств з’являються грошові кошти та їх еквіваленти (ГК), а також понаднормовані залишки запасів (∆З), які можна швидко реалізувати. А відтак їх величину необхідно враховувати при здійсненні експрес-діагностики на основі комплексного ризик-нормативу (Нк), який повинен визначатися за формулою:

Чисельник даного показника умовно можна поділити на дві частини. Ліва частина – це сума грошових коштів та ліквідаційної вартості дебіторської заборгованості, тобто ліквідних активів, що можуть бути джерелом погашення поточних зобов’язань. Права частина комплексного ризик-нормативу являє собою різницю між величиною поточних зобов’язань та понаднормованими залишками запасів. Абсолютна величина запасів не враховується з ряду причин. Зокрема, запаси є повільноліквідною частиною активів підприємства; також на гірничо-збагачувальних підприємствах величина запасів дорівнює їх нормативній потребі. Це пояснюється тим, що при меншій за фактично необхідну величину запасів процес виробництва зазнаватиме збоїв, що генеруватиме загрозу зупинки підприємства. Але теоретично подібна ситуація можлива. У такому випадку потреба у певній сумі запасів зумовлює збільшення величини поточних зобов’язань (∆ПЗ):

∆ПЗ = ПЗ + ∆Зн.

∆Зн – нестача запасів.

Утворення понаднормованого залишку запасів, навпаки, впливає на зменшення величини поточних зобов’язань, оскільки в залежності від поточних потреб його можна або продати, або використати у наступному періоді, не витрачаючи при цьому кошти на нову закупку:

∆ПЗ = ПЗ - ∆Зз.

∆Зз – понаднормований залишок запасів.

Проте на гірничо-збагачувальних комбінатах немає ні надлишку, ні нестачі запасів. Тому для подальших розрахунків приймаємо умову:

∆З = 0.

Таким чином, за допомогою розрахунку комплексного ризик-нормативу можна здійснити експрес-діагностику кризового стану гірничо-збагачувальних підприємств та на цій основі прийняти ефективні управлінські рішення.

Література:

1. Міщук Є.В. Особливості діагностики критичної ситуації на гірничо-збагачувальних підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 241– Т. IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С. 854-860.

2. Лукашенко О.В. Особливості обліку сум товарного кредиту при оцінці економічного ефекту від реалізації продукції // Матеріали науково-технічної конференції “Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості”, Кривий Ріг , 18-22 травня 2004р.