Щукін
В.Г.
Криворізький
економічний інститут Державного вищого навчального закладу “Київський
національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана”
Шляхи підвищення
ефективності системи оплати праці
В умовах
ринкових відносин заробітна плата відіграє першорядне значення в мотиваційному
механізмі. Оплата праці – це основне джерело задоволення потреб робітника. Оплата кількості та якості витраченої праці
створює для кожного робітника матеріальну зацікавленість у результатах своєї
праці.
У даний
час в Україні в оплаті праці характерна однобічна спрямованість на ближню
мотивацію. Така ситуація руйнівно діє на потрібнісно-мотиваційне середовище
особистості, не викликає зацікавленості у власному розвитку. Саме відсутність
соціально організованих систем розвитку середньої і далекої мотивації стало
головною причиною зниження ефективності структурної організації та системи оплати праці. При цьому існуюча система
оплати праці не в повній мірі відображає та враховує особливості діяльності
окремого робітника. Таким чином, виникає необхідність розглянути універсальну
систему оплати праці, яка б враховувала індивідуальні особливості робітника.
Отже, на
сьогоднішній день актуальним є застосування системи оплати праці, яка враховує
рейтинг кожного робітника, який працює на підприємстві. В системі оплати праці
по трудовому рейтингу любий трудовий процес, як фізичний, так і розумовий, будується на вмінні втілювати у конкретну
діяльність знання та досвід кожного працівника. Таким чином, на рівень заробітної плати можуть впливати рівень
освіти, досвід роботи та коефіцієнт значимості. Збільшення даних коефіцієнтів
сприяє збільшенню заробітної плати.
З
розвитком рівня освіти, у людини формується власна думка, вміння грамотно
відстояти свою точку зору, розвиваються навички масштабного мислення. Саме тому
ми пропонуємо збільшити рівень освіти працівників на підприємстві, що є
додатковим стимулом до пізнання нового. Таким чином, можна виділити наступні
показники росту заробітної плати в залежності від рівня освіти:
- дві та
більше спеціальності разом з науковим званням у сумі дають збільшення заробітку
приблизно на 20%;
-
наукове звання – 15 %;
- дві та
більше спеціальності збільшує заробіток
на 12 %;
- повна
вища освіта – 10 %;
- не
повне вища – 7 %;
-
спеціальна технічна освіта збільшує
заробітну плату на 5 %;
- повна
середня освіта – 2 %.
В
залежності від досвіду роботи у людини розвиваються навички до роботи, вміння
передбачити різні ситуації,
прогнозувати їх можливий результат. Кількість відпрацьованих років та
заробітна плата також знаходяться у відповідності: від 1 до 5 років роботи
5%, від 6 до 15 років 10%, від 16 до 25 – 15%. Значення даного показника повинно
збільшуватися для того, щоб скоротити плинність кадрів.
Вміння
робітників втілювати у працю свої знання та досвід характеризується
коефіцієнтом значимості. Він вказує на місце роботи у структурі
підприємства. Для робочого цей коефіцієнт дорівнює його розряду, а для спеціалістів
і службовців пропорційний їх окладу в
перерахунку на відповідний розряд робітника. Так наприклад для робітника четвертого розряду оплата праці збільшується
на 4 %.
Перевагою
даного розрахунку є автоматично регульована залежність між особовим вкладом і
кінцевим результатом. Зі збільшенням віддачі
робітника зростає його рейтинг,
відповідно збільшуються результати роботи підприємства.
Отже,
посилення робочих направляються на впровадження усього нового, прогресивного,
оволодіння суміжних професій. Оплата праці за трудовим рейтингом враховує та задовольняє особові, колективні і суспільні інтереси.