Євтушенко В.В.,
Іващенко Н.М.,Смірнова Л.С., Дідик С.С.
Дніпропетровська
державна медична академія, Дніпропетровська
міська
санітарно-епідеміологічна станція
Метою цієї роботи являлась гігієнічна оцінка вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони горнових доменного цеху при застосуванні нового способу утеплення чавуновозних ковшів з використанням суміші екзотермічної (СЕТ), ТУ У 27.42.3.255 235 90-008-2002.
Суміш являє собою полідисперсний порошок з переважною кількістю фракцій розміром до 5 мм, основними компонентами якого є алюміній металевий та оксид алюмінію (49-51%). До складу також входять вуглець структурований – до 10 % , у менших кількостях з’єднання кремнію, заліза, марганцю, кальцію, лужних металів та у вигляді домішок кольорові метали (цинк і мідь).
За токсикологічними властивостями даний продукт при оцінці згідно ГОСТ 12.1.007-76 відноситься до 3-го класу небезпеки – помірно небезпечні речовини.
На цей час СЕТ впроваджена у доменне виробництво на ряді металургійних підприємств України, де використовується для утеплення розплаву чавуну у чавуновозних ковшах. З технологічної точки зору екзотермічна суміш зарекомендувала cебе на практиці позитивно.
Разом з тим, враховуючи, що до складу суміші входять хімічні речовини, які у традиційній технології виробництва чавуну не використовуються, великий інтерес представляє вивчення можливих змін умов праці робітників доменного цеху при застосуванні нового продукту.
Для реалізації поставленої мети нами проведені дослідження в доменному цеху № 1 заводу “Криворіжсталь”.
Проби повітря відбирали на ливарному дворі доменної печі в зоні чавуновозних ковшів в 2-х точках: біля пульту управління чавуновозними ковшами та на площадці біля хиткого жолоба, з якої горнові закидають у ківш розфасовану в мішки СЕТ. Всього відібрано 71 пробу повітря.
У відібраних пробах визначали концентрацію аерозолів переважно фіброгенної дії (пилу) та вміст шкідливих хімічних речовин: з’єднань алюмінію, заліза, марганцю, цинку, міді, кальцію, та їдкого лугу. При цьому використовували офіційні атомно-абсорбційно-спектрофотометричні та фотоколориметричні методи, затвердженні в установленому порядку МОЗ України.
Санітарно-гігієнічну оцінку одержаних результатів проводили керуючись
ГОСТ 12.1.005-88 «Общие
санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны» та ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 «Гігієнічна класифікація
праці».
Відомо, що при випуску чавуну з доменної печі та його зливі у чавуновозний ківш, в зоні ковша утворюється хмара пилу, яка складається, в основному, із дрібних фракцій графіту. Отже аерозолі, які виділяються в повітря робочої зони ливарного двору слід відносити до аерозолів переважно фіброгенної дії із значним вмістом вуглецю.
Фіброгенність аерозолю визначається також, в значній мірі, вмістом вільного діоксиду кремнію. У наших дослідженнях вміст вільного діоксиду кремнію в пробах пилу, відібраних на робочих місцях горнових в зоні зливу чавуну в ківш, складав менш 2 %. З урахуванням вимог ГОСТ 12.1.005-88 гранично допустима концентрація такого пилу визначається величиною 6,0мг/м3.
Дослідженнями встановлено, що незважаючи на значні валові виділення аерозолю при зливі чавуну в ківш з використанням СЕТ, концентрація пилу в повітрі робочої зони горнових перевищує санітарні норми лише в окремих випадках. Це може свідчити про доволі високу ефективність вентиляційних систем, які використовуються в цеху (аерація, механічна витяжна вентиляція).
Так, вміст пилу в повітрі на робочому місці горнового при управлінні процесом зливу чавуну в ківш з пульту управління, складав в середньому 3,06 мг/м3 (коливання в окремих пробах від 1,63 до 4,08 мг/м3), що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.
При спостереженні за ходом зливу чавуну та періодичному закиданні мішків з СЕТ в ківш з площадки біля хиткого жолоба концентрація пилу в повітрі робочої зони горнового складала в середньому 6,43 мг/м3 ( коливання в окремих пробах від 5,14 до 8,38 мг/м3), що в незначній мірі (в 1,07 рази) перевищує установлену нормами гранично допустиму концентрацію.
Істотного підвищення концентрації пилу в повітрі робочої зони горнових при використанні екзотермічної суміші в технології розливу чавуну в ковші не виявлено.
Аналіз хімічного складу аерозолів свідчить про незначну кількість, в межах гігієнічних нормативів, шкідливих речовин в повітрі робочої зони. При цьому, найбільший інтерес представляє оксид алюмінію, так як вміст з’єднань алюмінію в СЕТ досягає 50%. Дослідженнями встановлено, що ні в одній із відібраних проб повітря концентрація оксиду алюмінію не перевищувала ГДК (2 мг/м3) та складала: біля пульту управління чавуновозними ковшами 0,58 мг/м3, на площадці біля хиткого жолоба – 0,65 мг/м3.
Оксид заліза в складі аерозолів визначався, порівняно з іншими
речовинами, в найбільших кількостях, що можна пояснити наявністю в робочій зоні
великих мас розплаву чавуну. Так, концентрація його на робочому місці горнового
біля пульта управління досягала 0,7 мг/м3, а на площадці біля
хиткого жолоба – 1,12 мг/м3 (при
ГДК 6,0 мг/м3)/
Окрім оксиду алюмінію та оксиду заліза в повітрі робочої зони горнових нами зареєстровані також аерозолі інших з’єднань металів: оксиду марганцю, оксиду цинку, міді, походження яких може бути зв’язано як з технологією виплавки чавуну, так і з використанням СЕТ. Однак, концентрація вказаних речовин в усіх пробах була незначною – в кілька разів нижче ГДК.
За даними досліджень середня концентрація оксиду марганцю в повітрі біля пульту управління ковшами складала 0,007 мг/м3, оксиду цинку – 0,023 мг/м3, міді – 0,007 мг/м3. Повітряне середовище на площадці біля хиткого жолоба характеризувалось вмістом оксиду марганцю в концентрації 0,007 мг/м3, оксиду цинку – 0,026 мг/м3, міді – 0,009 мг/м3.
В повітря робочої зони горнових при зливі чавуну в ковші поступають також аерозолі їдкого лугу, що може бути зв’язано з наявністю лужних металів в складі екзотермічної суміші. Фактична концентрація їдкого лугу під час досліджень (0,32 мг/м3) не перевищувала допустиму (0,5 мг/м3).
ВИСНОВКИ:
1. При оцінці за “Гігієнічною класифікацією праці” умови праці горнових доменного цеху в процесі зливу чавуну в ковші з використанням екзотермічної суміші слід віднести за вмістом фіброгенних аерозолів в повітрі до 3-го класу 1-го ступеню (шкідливі), за вмістом шкідливих речовин – до 2-го класу (допустимі).
2. Застосування в доменному виробництві нового способу утеплення чавуновозних ковшів екзотермічною сумішшю, ТУ У 27.42.3.255 235 90-008-2002, не приводить до погіршення умов праці горнових в порівнянні з традиційною технологією.