Педагогические науки /2.Проблемы подготовки специалистов

Тімкова Ю.М.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Поняття «компетентність» та умови формування інформаційно-комунікативної компетентності у роботі викладача іноземних мов

Процеси переходу до інформаційного суспільства, інтеграції української освіти до загальноєвропейської та світової системи освіти, розширення масштабів міжкультурної взаємодії визначають зміну відношення суспільства до іноземної мови як засобу міжкультурної комунікації, пізнання світу і отримання інформації. Основною метою професійно-педагогічної освіти стає підготовка кваліфікованого і компетентного викладача іноземної мови.

Проблема професійної компетентності викладача була предметом дослідження таких вчених, як В.Н. Введенський, Е.Ф. Зєєр, В.М. Ченців та ін. Професійна компетентність викладача розглядається вченими як сукупність інтегрованих знань, умінь, досвіду, а також особистісних якостей, які дозволяють людині ефективно проектувати і здійснювати професійну діяльність. Проблема професійної підготовки викладачів іноземної мови у виші досліджувалася С.Н. Мітіной, Е.І. Пасовим, К.І. Саломатовим, А.А. Carin, M.M. Cohn, Dulay Heidi, J. Harmer, R. Lado, R.B. Sund та ін.

Вчені визначають латинське походження поняття компетентність (від "competentes", "competentis", що означає «відповідний», «здатний»). Компетентний – той, хто має знання в тій чи в іншій галузі. Комунікативна компетентність - це система внутрішніх ресурсів, сукупність знань, умінь і навичок, що необхідні для побудови ефективної дії в певній ситуації міжособових взаємин. Вченими визначаються різні види компетентності: педагогічна, психолого-педагогічна, соціальна, соціально-психологічна, професійна, інформаційна та ін. У статті висвітлено питання про інформаційну компетентність та виявлення педагогічних умов формування інформаційної компетентності у викладачів іноземної мови.

Інформаційна компетентність проявляється: у знанні аналітичних методів обробки інформації; у конкретних навичках з використання різних технічних пристроїв – від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж; в умінні використовувати інформацію з різних джерел, у здатності всебічно використовувати в своїй роботі інформаційно-комунікативні технології (ІКТ), створюючи нові джерела інформації. Формуючи інформаційну комунікативність студента, ми стикаємося з необхідністю зміни технологій навчання, нової організації учбового процесу, вироблення абсолютно нових  вимог  до педагогів. Аналізуючи досвід педагогів нашого учбового закладу з освоєння ІКТ в освітньому процесі, варто зазначити, що вдосконалення процесу навчання за рахунок нових засобів ІКТ призводить до підвищення рівня перш за все самого викладача, оскільки кардинально змінюються умови діяльності педагога.

Необхідними умовами ефективного використання засобів і методів ІКТ під час проведення заняття є:

· Методичні умови. Ефективність використання засобів і методів ІКТ серед викладачів можлива на конкретній наочній та методичній базі. Для цього розглядаються  практичні підходи використання можливостей ІКТ, засновані на досвіді роботи  викладачів інших освітніх закладів України, а також береться до уваги досвід роботи за кордоном. Наприклад, використання  Microsoft Office, різних джерел інформації, зокрема ресурсів Інтернету, електронної пошти і т. ін.

· Наявність і ефективність використання педагогічних програмних засобів. Використання  електронних засобів навчання і критерії їх відбору. Створення каталогів програмних засобів з рекомендаціями з використання. Проведення систематичної роботи з відстеження нових електронних засобів навчання.

· Матеріальне і моральне стимулювання. З підвищенням рівня інформаційно-комунікаційної компетентності змінюються мотиваційні  стимули: викладачі прагнуть до професійного зростання і самореалізації, включаються до пошуку нових шляхів вдосконалення процесу навчання. Спілкування - основа, засіб, результат професійно-педагогічної діяльності викладача. Наскільки педагог буде компетентний у спілкуванні, настільки ефективним буде результат його роботи.

Підводячи підсумок вищесказаному, хотілося б звернути увагу на те, що інформаційно-комунікативна компетентність у роботі викладача є визначальним чинником становлення його загальної професійної компетентності. Формуючи інформаційну компетентність студентів на заняттях, викладачі все більше відчувають необхідність нової організації навчального процесу, який вимагає високого рівня інформаційної культури.