Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

 

                                          Ст. викладач Каюкін О.В.

  Ст. викладач Ружицька О.Г.

Київський національний університет внутрішніх справ

Психолого-педагогічні аспекти впровадження інфо-комунікаційних технологій у навчальний процес

 

Сучасне суспільство дедалі частіше називають інформаційним. Широкого застосування набули інфо-комунікаційні технології як при традиційній, так і при дистанційній формі навчання. Це зумовило зростання інтересу до психолого-педагогічних аспектів використання інфо-комунікаційних технологій. Ці тенденції відображені в працях видатних вчених-дидактів.

Впровадження і використання нових інформаційних технологій у сфері освіти призводить до появи нових психологічних та педагогічних феноменів. Сутність педагогічних аспектів використання інфо-комунікаційних технологій в дистанційній освіті – це зміна функцій викладача та їх розподіл між розробником курсів, тьютором та ін.

         Вплив на психологічні аспекти виявляється в особливостях сприйняття інформації, отриманої з Інтернету, специфіці спілкування при відсутності безпосереднього контакту. Використання інфо-комунікаційних технологій в навчанні робить реальною глобалізацію освітнього простору, тобто коли розроблені курси і програми поширюються через Інтернет.

         Навчання ґрунтується на таких дидактичних принципах: активності, проблемності, свідомості, наочності, індивідуалізації, системності, функціональності, інтегрованості, комунікативності, лінгвістичної адекватності, реактивності, адаптивності, ефективності та мінімізації негативних впливів. Усі ці нові напрями дають реальну можливість розширити дидактичний потенціал навчального процесу та підвищити ефективність навчання. З педагогічної точки зору використання інфо-комунікаційних технологій сприяє всебічному розвитку людини, відкриває багато можливостей перед тими, хто здобуває освіту.

         Використання інфо-комунікаційних технологій дає багато можливостей і викладачам: здійснювати цілеспрямований та більш ефективний вплив на кожного студента; вести індивідуальний діалог з кожним студентом; оперативно доповнювати, змінювати та удосконалювати свій банк дидактичних матеріалів; знайомитися з новими ідеями та методами педагогічної діяльності; спілкуватися з колегами та науково-методичними центрами.

         Сучасні досягнення науки забезпечують потреби ефективного дистанційного навчання. Це допомагає задовольнити дві суперечливі тенденції:

         пропонувати студенту безмежний доступ до навчальних матеріалів, курсів, консультацій, дозволяти йому самостійно вибирати та застосовувати будь-який дидактичний продукт;

         забезпечувати повноцінне навчання та освіту, що надасть можливості досягти мети і певного бажаного результату.

Особливостями взаємодії в інформаційному середовищі є змога одночасного спілкування  великої кількості людей, неможливість використання більшої частини невербальних засобів спілкування, збіднення емоційного компонента спілкування та інші. Усе це призводить до розробки нових норм взаємодії та виникнення своєрідного Інтернет-етикету.

Існування та успішне функціонування у новому психологічному середовищі ставить до людини цілий ряд специфічних вимог: уміння вирізнити і відфільтрувати інформацію із великого інформаційного потоку; здібність коротко, точно і грамотно формулювати повідомлення та запити; вміння правильно розподіляти навантаження і швидко обробляти отриману інформацію.

Вивчення психологічних закономірностей поведінки людини в інформаційному середовищі дозволило виявити ряд цікавих особливостей: виникнення стану втягнення у процес пошуку інформації(„ефект азарту”), „дрейф” цілей і змісту пошуку; виникнення стану фрустрації не тільки при відсутності інформації, а й при її великому обсязі. При тривалій роботі людина зазнає впливу “інформаційного шуму” внаслідок того, що форма подачі інформації на більшості WEB-сторінок є такою, що корисна і непотрібна інформація („шум”) змішані.

Крім позитивного ефекту від взаємодії з Інтернетом, можна вирізнити таку тривожну тенденцію, як надмірне захоплення „віртуальною реальністю”, що призводить до зменшення досвіду реальної взаємодії.

На основі проаналізованого матеріалу можна зробити висновок про нагальну необхідність вивчення педагогічних та психологічних феноменів, зумовлених виникненням нового інформаційно-психологічного середовища.

 

 

Література:

 

1.     Прокопенко І. Ф., Євдокімов В. І. Теоретичні основи педагогічної технології. Харків : Основа, 1995. – 105с.

2.     Полат Е. С., Моисеева М. В. Дистанционное обучение. М. : Владос,          1998 – 192 с.

3.     Дистанційне навчання: умови застосування. За редакцією В.М. Кухаренка. Харків: НТУ „ХПІ” „Торсінг”, 2001. – 319 с.