Экономика / 13. Региональная экономика

Пакулін С.Л., Топчій О.О.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

Сучасний стан і тенденції розвитку соціального комплексу

Харківського регіону

Розвиток соціального комплексу Харківської області є важливим фактором ефективного функціонування соціального комплексу України в цілому.

У табл. 1 представлені основні показники розвитку соціального комплексу Харківської області у динаміці за 2004-2007 рр.

Таблиця 1. Основні показники розвитку соціального комплексу Харківської області

Показники	2004	2005	2007	2007 до 2004
				%	(+;-)
1. Загальноосвітні школи, тис. уч. місць	664	654	1269	191,11	605
2. Постійні дошкільні навчальні заклади (мережа й чисельність у них дітей): – од.	607	607	607	100,00	-
– тис. осіб.	54,1	55,7	56,0	103,51	1,9
3. Вищі навчальні заклади (мережа й чисельність у них студентів): – од.	90	92	92	102,22	2
– тис. осіб.	279,1	291,8	301,7	108,10	22,6
4. Кількість лікувальних амбулаторно-поліклінічних установ, од.	435	480	552	126,90	117
5. Забезпеченість лікарями загальної практики – сімейної медицини, лікарів на 10 тис. населення	2,64	3,4	4,1	155,30	1,46
6. Забезпеченість медичними сестрами загальної практики – сімейної медицини, осіб на 10 тис. населення	5,3	7,4	8,6	162,26	3,3
7. Кількість, од.: – клубів	755	755	755	100,00	-
– музеїв	35	35	35	100,00	-
– бібліотек	1310	1331	1331	101,60	21
– шкіл естетичного виховання	78	78	78	100,00	-
8. Пасажирооборот залізничного транспорту, млн. пас.-км	6917,9	6954,4	6954,4	100,53	36,5
9. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом, млн. пас.	158,6	157	159,8	100,76	1,2
10. Роздрібний товарообіг на 1 жителя області, усього, грн.	1690	2376	2867,2	169,66	1177,2
11. Кількість туристичних фірм, од.	168	230	275	163,69	107
12. Обсяг туристичних послуг, млн. грн.	69	85	100	144,93	31

* Джерело: розроблено автором на основі даних Головного управління статистики в Харківській області.

Аналіз дозволив виявити тенденції розвитку соціального комплексу Харківського регіону:

– інвестиційна політика в соціальному комплексі обумовила істотне погіршення її матеріально-технічної бази і зниження темпів її відтворення, негативну динаміку в сфері зайнятості. Можна констатувати, що сьогодні в Україні склалася ситуація, при якій використання людського потенціалу вступає в конфлікт із сутністю продуктивності праці, що в умовах ринкової системи господарювання зорієнтована на збереження праці, а використання людського потенціалу – на розширення трудомістких сфер праці і більш того – на надлишкову зайнятість;

– у цей час система освіти слабо вписується в ринок праці, що формується, продовження її фінансування тільки за рахунок держави при збереженні адміністративного розподілу фінансових ресурсів між освітніми установами стає нерозв'язним завданням для бюджету. Все це обумовлює необхідність реформування системи освіти, і насамперед, її організаційно-економічної складової;

– гострі проблеми удосконалення кадрового потенціалу системи освіти характеризуються недостатнім забезпеченням багатьох її ланок і профілів навчально-виховного процесу педагогічними кадрами, відсутністю стійкої мотивації здатної молоді до одержання педагогічної освіти і роботи зі спеціальності, недоліками в професійній підготовці вчителів, незадовільним рівнем їх доходів і соціальної захищеності;

– єдиним засобом встановлення рівноваги між нереальними сьогодні конституційними гарантіями з надання медичної допомоги та їх фінансовим забезпеченням є законодавче визначення і затвердження обсягу та стандартів якості безоплатних медико-санітарних послуг, здійснене на основі загальноприйнятих схем лікувально-діагностичного і реабілітаційного процесу та середньостатистичних даних щодо вартості окремих видів медичної допомоги достатньо високого технологічного рівня;

– сфера культури регіону потребує суттєвого поліпшення ресурсного забезпечення закладів, які надають суспільно необхідні послуги, реалізація міських, районних, селищних програм змістовного дозвілля дітей, підлітків та студентської молоді, стимулювання ініціативи зі створення культурно-розважальних центрів і зон відпочинку, а також туристично-екскурсійної діяльності. Впровадження ефективних механізмів фінансування та розбудови закладів низових ланок, розвиток спонсорсько-меценатської активності, подальша масова комп'ютеризація робочих місць читачів і працівників бібліотек, формування електронних каталогів бібліотечних та музейних фондів проявлятимуться в зростанні книжкового фонду бібліотек, кількості відвідувань музеїв за рік;

– у найближчій перспективі через обмеженість інвестицій на нове будівництво розвиток мережі підприємств торгівлі і ресторанного господарства буде здійснюватися завдяки перепрофілізації приміщень і об'єктів, що обумовлено, зокрема, змінами структури попиту споживачів. Буде зростати кількість місць роздрібної торгівлі виробами продовольчої групи і транспортних засобів, буде тривати активне формування мережі багатопрофільних і спеціалізованих торгівельних підприємств (магазинів, універсамів, гіпермаркетів з різноманітним асортиментом продовольчих і супутніх товарів, будинків торгівлі і торгових центрів з універсальними асортиментами товарів, магазинів меблів, телерадіоапаратури і побутової техніки, будматеріалів), які відрізняються кращими можливостями раціоналізації технології обслуговування і інших торгівельних процесів, розширенням спектру додаткових послуг. Динаміка мережі об'єктів ресторанного господарства буде характеризуватися збільшенням кількості і долі установ швидкого обслуговування, технологія організації виробництва яких орієнтована на використання продукції високого ступеню готовності. Значний приток інвестицій у розвиток торгівлі і ресторанного господарства буде сприяти освоєнню ділянок, виділених для цих об'єктів у межах підземних просторів;

– показники розвитку туризму на Харківщині вказують на те, що цей вид діяльності соціального комплексу регіону стає усе більше діючим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження коштів у бюджет, створення додаткових робочих місць, залучення широких верств населення Харківщини до здорового способу життя, прияє раціональному відпочинку й дозвіллю.