Экономические науки / 14.Экономическая теория.

Драбовський А.Г., Іжевський В.В., Хижа Н.М.

Львівська комерційна академія

Диспаритет цін та шляхи його подолання

Проблема цінового диспаритету є одним з традиційних об’єктів аналізу економічної теорії. Водночас трансформаційні процеси в економіці України ще більшою мірою загострили ціновий диспаритет. В результаті, можемо констатувати, що в Україні існує диспаритет цін як між підприємствами різних сфер товарного відтворення, так і між підприємствами всередині кожної сфери. Головними чинниками виникнення диспаритету цін в Україні вважаємо такі:

Ø Нерозвиненість ринкових відносин, внаслідок чого формуються неадекватні вільні ціни на продукцію, товари, роботи і послуги.

Ø Низька місткість ринку споживчих товарів і послуг.

Ø Непропорційність розвитку окремих галузей і сфер економіки.

Ø Непропорційність в оновленні виробничого потенціалу окремих галузей і сфер економіки та їх підприємств.

Ø Правовий і звичаєвий нігілізм у сфері товарно-грошових відносин.

Ø Недоліки у антимонопольному законодавстві та низькоефективна робота Антимонопольного комітету України.

Ø Широкі масштаби невиправданого адміністративного втручання у економічні процеси суб’єктів господарювання.

Ø Великі масштаби тіньової економічної діяльності у всіх галузях і сферах господарської діяльності.

Основними заходами, спрямованими на подолання диспаритету цін, на нашу думку, є такі:

1. Підняти рівень місткості внутрішнього ринку за рахунок систематичного підвищення оплати праці, пенсій, стипендій та інших виплат громадянам. Досягти повного погашення підприємствами боргів із заробітної плати. Забезпечити виконання державних програм занятості (працевлаштування) і зменшення безробіття. Це дасть змогу підвищити сукупний попит і забезпечити ендогенне зростання економіки.

2. Збільшення фінансової підтримки виробництва сільськогосподарської продукції, розширивши її асортимент у 2008/09 маркетинговому році і у наступних роках. Адже на 2007/08 маркетинговий рік така підтримка є мізерною, радше символічною. Для прикладу, компенсація державою витрат з виробництва озимих зернових в Україні становить 100 грн. на гектар, тоді як у Польщі (яка є членом ЄС) – 300 євро (у 7-8 разів з лишком вища), а компенсація витрат за екологічно чисте молоко становить лише 7,8% роздрібної ціни такого молока . Дуже низькі рівні відшкодувань державою відсоткових ставок за кредитами малим і середнім підприємствам для реалізації інвестиційних проектів – 15% облікової ставки НБУ при умові, що відсоткові ставки за користування кредитом не перевищують 22 відсотки річних для малих підприємств і 18 - для середніх та при певному обмеженні суми отриманого кредиту.

3. Удосконалення і посилення моніторингу цін, особливо на аграрному ринку, де спостерігається наймасштабніший їх диспаритет.

4. Диференціація розмірів державної підтримки виробництва сільськогосподарської продукції по регіонах країни, а коли це доцільно - і по окремих адміністративних районах (адже грунтово-кліматичні умови дуже різні та суттєво впливають на питомі витрати агропромислового виробництва).

5. З метою посилення державного цінового регулювання на 2008/09 маркетинговий рік та на наступні роки; крім пшениці, жита і цукрового буряка, поширити перелік об’єктів цінового регулювання на інші важливі сільськогосподарські продукти.

Доцільним є встановлення урядом, мінімальних і максимальних закупівельних цін (цінового коридору) на найважливіші види сільськогосподарської продукції, диференціювавши їх по видах сільськогосподарської продукції, регіонах країни згідно з їх грунтово-кліматичними умовами та іншими чинниками, посилити контроль за дотриманням суб’єктами ціноутворення мінімальних і максимальних цін.

Антимонопольному комітету доцільно розробити методику перевірки суб’єктів ціноутворення на предмет монопольної цінової змови і систематично її проводити для виявлення такої змови та покарання винних у цьому економічних суб’єктів.

Міністерству житлово-комунального господарства України рекомендується розробити науково обґрунтовану методику встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, придатну для використання окремими підприємствами житлово-комунального господарства, не допускаючи значні невідповідності у розмірах, назвах і змісті складових тарифів, які спостерігаємо у нині чинних тарифах.

Підкреслимо, що у світовій практиці високорозвинених країн диспаритету цін приділяється значна увага із залученням як економічних, так і законодавчих важелів. Великий досвід в цьому напрямку накопичений у США, де ще в 1933 році був введений закон про регулювання сільського господарства, ключовим моментом якого було забезпечення підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників на основі визначення паритетних цін на сільськогосподарську продукцію. Такі паритетні ціни виконують важливу функціональну роль, оскільки вони служать базою для встановлення підтримуючих цін на сільськогосподарську продукцію, рівень яких перевищує ринкову рівноважну ціну в роки з несприятливою для фермерів ринковою кон’юнктурою. Вважаємо доцільним використання подібного інструментарію і в економіці України.