Пахомов С.Ю.

Київский національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Культура як фактор сучасної міжнародної конкурентоспроможості

Слід відмітити, що нині успішний Китай, - ще недавно повністю позбавлений інформаційно-технологічних і фінансових переваг, - вибудовує свою долю і виходить в світові лідери саме за рахунок ціннісного ренесансу, - тобто енергетичного підйому на грунті відроджених цінностей конфуціанства і даосизму. Що ж до ідейних основ компартії Китаю, що очолює процес розвитку країни, - то потрібно і їх (ці ідейні основи) зарахувати до цінностей, на які є попит і які гармонійно включені в домінуючий конфуціансько-буддістсько-даосистський синтез. Сумнівів бути не може в тому, що ціннісно-енергетичний підйом, - причина, а економічний потенціал Китаю, що неухильно набирає силу, - є наслідком згаданого ціннісного ренесансу.

Цінності даосизму і конфуціанства, що живлять творчий порив Китаю, - конкретні і впізнанні. На відміну від великих мислителів Заходу, - відгороджених від народу «баштами із слонової кістки», мудреці Китаю жили серед народу, формували школи для простих людей, і їх мудрість завжди була «розлита» серед народної маси. І якщо для нас, що вивчали філософію Гегеля, це була лише обов'язкова вузівська дисципліна, - відразу забута, то в Китаї будь-який селянин мислить категоріями інь і янь, - що є свого роду еквівалентом гегелівського вчення і єдності в боротьбі протилежностей. Таким чином будь-який китаєць обізнаний про Дао (життєвому шляху) і інші премудрощі.

А серед цих премудрощів, які кожен китаєць неухильно наслідує, множина таких, які упорядковують життя, роблять його успішним, і допомагають (на відміну від того, що відбувається у нас) утриматися «на ногах» на крутих поворотах. Так кожен китаєць відчуває відповідальність за свої діяння перед всіма своїми предками; далі, він сповідує рятівні принципи поступовості і спадкоємності; у ситуації альтернативності віддає перевагу «третьому шляху», - вбираючи краще від кожної крайності, і сполучаючи часто «непоєднанне». У складних переговорах китайці не знають собі рівних, завдяки принципу «м'яке перемагає тверде». До того ж китайці скрізь встигають, оскільки ніде не поспішають. І це лише дещо: подібні посилання на унікальні поведінкові стереотипи, похідні від цінностей, можна примножити.

Щонайпотужніший творчий потенціал був розблокований в Китаї в результаті реанімації конфуціанської практики вирощування і селекції чесного чиновництва; реалізації тисячолітніх традицій колективізму і державного раціонального патерналізму.

В умовах, коли треба «потерпіти» заради досягнення кращого майбутнього, - китаєць готовий трудитися в повну силу і тоді, коли він отримує лише миску рису. На відміну від західної людини, - що легко змінила протестантську етику на культ споживача, - в Китаї неможлива споживча лихоманка. І хоча китаєць обожнює розкішний обід, - він в глибині душі безпристрасний і невимогливий; при цьому, слідуючи шляху Дао, - китаєць прагне до духовно-соціального вдосконалення.

В умовах, коли Захід все повніше виявляє світу свою руйнівну екстравертність і агресивність, - Китай дає приклад порозуміння з іншими народами і цивілізаціями, - що є особливо важливим в умовах тісноти взаємодій на грунті глобалізації. Отже Китай потенційно виграє там, де треба приборкати споживчий апетит; він як би дарований людству для виживання нашої травмованої планети. Адже Китай століттями вчився пристосовуватися до навколишнього середовища. Китайська культура, - на відміну від євроатлантичної, - сповідає гармонію і злагодженість; китайці (де б не знаходилися) віданні своїй країні, але позбавлені екстремістського націоналізму. Китай не схильний з кимось сперечатися; або нав'язувати комусь (як Сполучені Штати) свою модель розвитку і спосіб життя. І в той же час він наділений, - в умовах духовного енергетичного підйому, - неприборкною цілеспрямованістю і віртуозною заповзятливістю, а також і бажанням лідерства, - що закладене в тисячолітній ідентифікації китайцями своєї країни як центру всесвіту.

І тому, - в умовах планетарних викликів на успішність, знаходячись в стані ціннісної активізації, Китай не може дозволити собі не бути першим. Для нього, - багато в чому саме через всюдипроникаючу першість глобалізації, - це не тільки всесвітній успіх, але і як би ще одна китайська стіна, яка запобігає ентропії і гарантує, що Китай залишиться саме Китаєм.

Як бачимо, ціннісний підхід до феномена конкурентоспроможності на прикладі Китаю виразно демонструє пріоритетну важливість ціннісного чинника. І Китай, - не виключення. Можна навіть сказати, що там, де нині спостерігається успіх, - без домінуючої ролі цінностей справа не обходиться. Наприклад, очевидним є ренесанс традиційних цінностей в Росії, що піднімається «з колін». Те ж має місце в Бразилії. І навіть успіх Індії, де цінності, начебто «напівсонні», і життя традиційно носить уповільнений характер, - в основі підйому і наростаючого лідерства лежать знову-таки традиційні цінності (цінності буддизму і індуїзму). Адже очевидно, що в лідери цю країну виводить її унікальна адаптивність саме до чинників домінуючої інформатизації. Тобто сама інформатизація, будучи адаптивною до культури Індії, виводить її на арену як лідера. Нагадаємо, що Індія зробила могутній інноваційний прорив на основі створення її умільцями унікального інформаційного продукту і інформаційних технологій. І, за всіма проявами , цьому сприяла інтравертність, органічно властива індусам, тобто їх звичка медитувати, - і тим самим легко адаптуватися до віртуального простору, - а значить, - до процесів інформатизації.

Література

1. Спенсер Г. Основания социологии. – СПС.:Т-во И.Д. Сытина, 1898. – Т.1.

2. Неклесса А. Конец цивилизации, или Конфликт истории/ МэиМО. – 1999. – № 3. – С.36.

3. Інституційні основи інноваційного розвитку економіки: Навч. Посібник/ За заг. ред. В.Є.Новицького. – К.: КНТ, 2008.