Економічні науки/9. Економіка
промисловості
К.е.н. Самофатова В.А.
Одеська національна академія харчових технологій
Методологічні засади ефективного
розвитку харчової
промисловості України
Нині підприємства
харчової промисловості змушені функціонувати в умовах нестабільності і жорсткої
національної та міжнародної конкуренції. Водночас потреби населення у
різноманітних та якісних продуктах харчування безперервно зростають.
Метою роботи є обґрунтування методологічних
підходів щодо процесів економічного розвитку в харчовій індустрії.
Слід
відмітити привабливість даного виду економічної діяльності для суб’єктів
господарювання, оскільки протягом 2006-2007 років відбулося зростання кількості
підприємств харчової промисловості на 19,4%, а річний темп приросту продукції
галузі в 2007р. мав високий рівень і становив у середньому 12,6% [4].
Проте, кількісні зрушення в галузі не завжди підтверджуються якісними.
Про це свідчать низький рівень показника рентабельності операційної діяльності
підприємств, який в 2007р. становив лише 2,7% та майже половина збиткових підприємств
(в 2007р. – 43,9%). В структурі операційних витрат найбільшу питому вагу (79,2%
– в 2007р.) займають матеріальні витрати, в той час як витрати, що формують
доходи працівників (оплата праці та соціальні потреби) мають вкрай низьке
значення і в 2007р. склали лише 11,5% [4].
У
складі харчової промисловості більш ніж 20 підгалузей, вона дуже неоднорідна за
структурою. Розвиток
харчової індустрії значною мірою залежить від стану сільського господарства та потребує
великої номенклатури обладнання для переробки сільськогосподарської сировини. Незважаючи
на те, що окремі її галузі (пивоварна, тютюнова, кондитерська,
лікеро-горілчана, виробництво соків і безалкогольних напоїв та ін.) вийшли в
лідери за темпами модернізації виробництва, технічний рівень багатьох харчових
і переробних підприємств не відповідає сучасним вимогам. Лише 20% активної
частини виробничих фондів має сучасний світовий рівень, 25% підлягає
модернізації, а питома вага застарілої техніки, яка потребує невідкладної
заміни становить майже 30%. Спрацьованість активної частини основних засобів у
різних галузях харчової промисловості – 50-70%, середній термін їх служби
перевищує норматив у 4 рази, а коефіцієнт оновлення нижче нормативного у 6-8 разів
[3].
Глобалізація
світової економіки посилює значущість проблеми ефективності економічного
розвитку. У загальному розумінні розвиток – це процес зростання, зміцнення
чого-небудь [2]. В свою чергу, економічне зростання
галузі – це збільшення обсягів виробництва при максимальному наближенні
структури і якості продукції, що виготовляється до структури суспільних потреб.
Розрізняють інтенсивне та екстенсивне економічне зростання галузі.
Розвиток харчової промисловості здійснюється на основі сполучення екстенсивних
та інтенсивних факторів. Залучення у сферу виробництва додаткових виробничих
фондів і трудових ресурсів супроводжується більш раціональним їх використанням
та якісним удосконаленням. Пропорції екстенсивних і інтенсивних факторів
розвитку виробництва на окремих етапах економічного розвитку країни змінюються.
Вони визначаються цілями економічного розвитку, характером науково-технічного
прогресу, наявністю виробничих ресурсів. Зміна співвідношення на користь тих чи
інших факторів свідчить про переважно екстенсивний чи інтенсивний шляхи
розвитку галузі чи підприємства.
Формування конкурентоспроможної економіки харчової промисловості
потребує мобілізації всіх національних ресурсів, використання національних
переваг. На думку англійського
вченого Р. Харрода, одного із засновників теорії економічного зростання, його
стабільний темп забезпечується повним використанням факторів виробництва [1]. Тобто індикаторами ефективності розвитку будь-якої
галузі, у тому числі і харчової промисловості є зниження матеріалоємності,
фондоємності та трудоємності.
Водночас довгостроковий
стійкий розвиток – це розвиток без зростання, тобто без виходу ресурсопотоку за
межі відновлювальних і поглинаючих можливостей навколишнього середовища. Його
метою є достатнє, а не максимальне багатство на душу населення [1]. Саме тому актуальною проблемою для України є
підвищення ефективності використання її природно-ресурсного потенціалу на виробництві.
Виходячи з принципів загальної теорії
складних систем, будь-яку складну систему необхідно розглядати не ізольовано, а
разом з іншими (зовнішніми) системами. На нашу
думку, саме такий підхід може створити підґрунтя підвищення
ефективності харчової промисловості України. Залучення
супутніх продуктів до господарської діяльності в умовах обмежених матеріальних ресурсів може стати одним
з шляхів зниження собівартості
виробництва, підвищення ефективності роботи харчової промисловості. Оскільки відомо, що в
окремих галузях харчової промисловості виникає безліч проблем з використанням
природних ресурсів та утилізацією відходів.
У
висновку відмітимо, що незважаючи на глибину загальноекономічної кризи, харчова
промисловість спроможна підтримувати процес економічного розвитку на належному
рівні. Особливість
харчової промисловості полягає, по-перше, у високій місткості внутрішнього
ринку – 46 млн. споживачів, по-друге, швидка і високоефективна віддача
вкладених коштів сприяє інвестиційній привабливості (обіг коштів здійснюється 2
– 4 рази на рік). А такі галузі як зернопереробна, цукрова, олійножирова, спиртова,
лікеро-горілчана, плодоовочеконсервна мають значний експортний потенціал.
Література:
1.
Корнійчук Л. Економічне зростання та стійкий розвиток // Економіка
України. – 2008. – № 3. – С. 84 – 91.
2. Івченко А.О. Тлумачний словник
української мови. – Х.: Фоліо. – 2006. – С. 578.
3. Сичевський П. Проблеми
інвестиційного розвитку харчової промисловості України // Економіка АПК. –
2007. – № 7. – С. 21 – 26.
4. www.ukrstat.gov.ua
Сведения об авторах
Место работы: Одесская национальная
академия пищевых технологий, ул. Канатная 112.
Должность:
доцент кафедры экономики промышленности.
тел.
(раб.) (0482) 29-10-15
(дом.) (0482) 715-76-14
……(моб)
(067) 785-95-48
Домашний адрес: Самофатова В.А. ул. И.
Рабина д.22 кв.60. г. Одесса. Украина. 65076.
E-mail: vica_samofatova.@mail.ru
ІІ международная научно-практическая конференция „Стратегические вопросы мировой
науки – 2009. Срок проведения 07.02 – 15.02. 2009.
Автор – Самофатова В.А.
Количество страниц – 3.
Количество сборников – 1.