Викладач Ткаченко С.А.

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна

Показники та критерії оптимальності бюджетування управління господарською діяльністю підприємства

При характеристиці цілі підсистеми бюджетування досить важливо чітко визначити показники та критерії оптимальності управління господарською діяльністю промислового підприємства, тобто ті чинники за якими можна судити про ступінь та повноту реалізації цілі. Господарська політика суб`єкта підприємницької діяльності для його оптимального існування та розвитку в сучасних нестабільних ринкових умовах вимагає отримання для цілей управління господарською діяльністю підприємства всебічної і багатогранної інформації при мінімальних витратах на її збирання, обробку, аналіз, оцінку й розподіл. Виходячи із цієї посилки потрібним логічним елементом системного підходу в процесі створення підсистеми бюджетування управління господарською діяльністю підприємства повинно бути визначення таких показників і критеріїв оптимальності її функціонування, за величиною яких можна було б судити про переваги того або іншого варіанту побудови підсистеми.

Якщо генеральна і часткові цілі підсистеми виражаються її цільовими функціями, тоді показники і критерії зображують чисельний вираз цільових функцій. При цьому необхідно відзначити той факт, що вибір показників і критеріїв оптимальності бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства – показників, які дозволяють судити про ступінь і повноту реалізації цілей, - являє в цей час одну із найбільш складних та дискусійних проблем. При формуванні таких показників і критеріїв для бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства виникають значні труднощі методологічного характеру. Саме цим можна пояснити той факт, що теоретики з питань економіки у своїх працях до цих пір не мають загальноприйнятих показників і критеріїв оптимальності бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства, без якого процес управління інноваційним розвитком суб’єкта мікроекономіки ускладнюється. Таке становище примушує провідних економістів та фахівців з питань бюджетування в кожному конкретному випадку висувати якісь свої показники і критерії оптимальності, які далеко не завжди задовільні за змістом, що в кінцевому рахунку, на наш погляд, негативно позначається на якості управління господарською діяльністю суб`єктів підприємницької діяльності.

В літературі з питань бюджетування [1,2] та інші, наведено цілий ряд підходів до визначення загальних та окремих показників і критеріїв оптимальності бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства.

Дослідження наведених показників і критеріїв оптимальності з точки зору прийнятності їх для підсистеми бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства показує, що оцінка системи бюджетування управління господарською діяльністю підприємства тільки за одним узагальнюючим показником і критерієм є недостатньою, тому що виробничі об`єднання і промислові підприємства, будучи складними техніко-економічними і ринковими системами, існують в умовах обмежень, які неможливо всебічно урахувати за допомогою тільки одного показника і критерію. Тому, при створенні підсистеми бюджетування управління господарською діяльністю підприємства потрібно поряд з узагальнюючими показниками і критеріями використовувати ще і узгоджені з ними часткові показники і критерії, які б задовольняли одночасно всі генеральні і часткові цілі підсистеми. Тобто, процес створення підсистеми повинен зводитися до вирішення завдання векторної оптимізації, суттєвим моментом якого є вибір рішень, які одночасно в максимально можливому ступені задовольняли б цілі підсистеми за різними показниками і критеріями з позицій комплексного охоплення сфер оберту та виробництва, забезпеченості початковою і вихідною інформацією, економічної коректності та придатності для прийняття релевантних управлінських рішень тощо. Тому, виходячи із того, що цілі бюджетування виражаються його цільовими функціями, а показники і критерії зображують чисельний вираз цільових функцій нам уявляється, що єдиним правильним шляхом стосовно бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства буде пошук показників і критеріїв оптимальності бюджетування управління господарською діяльністю підприємства на базі загального методологічного підходу.

Так, переконані в тому, що генеральним показником оптимальності бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства виступає максимізація фінансового результату (прибутку) від операційної діяльності, а проміжними показниками, на наш погляд, є: максимізація чистого дохода (виручки) від реалізації продукції; мінімізація собівартості реалізованої продукції та адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. В свою чергу, загальним критерієм оптимальності бюджетування управління господарською діяльністю промислового підприємства є максимальна рентабельність продаж. Частковими ж критеріями можуть бути прийняті: максимізація відношення чистого дохода (виручки) від реалізації продукції підприємства до його активів; мінімізація частки собівартості реалізованої продукції підприємства в його чистому доході (виручці) від реалізації продукції; мінімізація частки адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат підприємства в його чистому доході (виручці) від реалізації продукції тощо.

Список використаних джерел

1). Хоуп, Джереми. За гранью бюджетирования. Как руководителям вырваться из ловушки ежегодных планов / Джереми Хоуп, Робин Фрейзер; пер. с англ. Р.В. Кащеева. – Москва: Вершина, 2007. – 272 с.: ил., табл. – ISBN 5-9626-0293-5. – ISBN 1-57851-866-0 (англ.).

2). Хруцкий В.Е., Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование: Настольная книга по постановке финансового планирования. – 2-е узд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2008. – 464 с.: ил. – ISBN 978-5-279-02681-4.