УДК 657. Шайкан А.В.

к.е.н., доцент,

докторант кафедри бухгалтерського обліку

ДВНЗ «КНЕУ імені В.Гетьмана»

м. Київ

Збір та обробка інформаційних потоків системою бухгалтерського обліку в умовах стратегічного управління підприємством

Процес стратегічного управління промисловим підприємством базується на обробці величезної кількості різноманітної інформації. Як було показано у попередніх розділах, ця інформація стосується як внутрішнього становища підприємства, так і його зовнішнього оточення. Велику питому вагу в загальному інформаційному потоці відіграє облікова інформація. До того ж бухгалтери-аналітики та бухгалтери-менеджери «пропускають через свої руки» великі обсяги іншої (необлікової) інформації. Маючи таку кількість інформації, окремі обліковці середнього рівня можуть помилково вирішити, що саме вони можуть приймати певні кінцеві стратегічні управлінські рішення, адже вони мають найбільш повну, з їхньої точки зору, інформацію. Така позиція невірна. Бухгалтери-аналітики та бухгалтери-менеджери беруть участь у процесі управління і є його невід’ємною складовою, проте основним їхнім завданням є саме забезпечення інформацією та її інтерпретація з метою прийняття стратегічних управлінських рішень всією командою керівників. При цьому обліковці не повинні використовувати свій контроль над інформаційним потоком як важіль влади задля вирішення власних потреб і задоволення особистих амбіцій.

Основним завданням бухгалтерського обліку з метою стратегічного управління промисловим підприємством є саме обґрунтування прийняття всієї множини управлінських рішень. Від тактичних та оперативних – до стратегічних. Адже стратегічні рішення складаються саме з тактичних. Іншими словами, бухгалтерський облік повинен забезпечити надання необхідної інформації у потрібний час потрібним людям (менеджерам).

При цьому не слід думати, що «потрібні люди» – це тільки вищі менеджери. Так дійсно, вищі менеджери приймають стратегічну лінію поведінки підприємства. Але основна стратегія складається з великої кількості підстратегій другого, третього й інших рівнів. Дані підстратегії розроблюються, приймаються і, що головне, реалізуються та контролюються на всіх рівнях управління. Саме через це необхідна облікова та аналітична інформація повинна бути спрямована й зосереджена у єдиному поєднанні стратегічних рішень різних рівнів.

Стратегічний стиль управління підприємством передбачає необхідність використання величезних обсягів аналітичної фінансової та нефінансової інформації. Проте дослідники цього питання попереджають, що тут потрібна стриманість. Інколи занадто багато інформації є гіршим, аніж коли її дуже замало. При цьому робітники повинні отримувати саме інформацію, а не неопрацьовані дані.

Система бухгалтерського обліку з метою стратегічного управління промисловим підприємством повинна забезпечити управлінців високоякісним аналітичним матеріалом на базі інформації за минулі часи й сьогодення. Також від системи бухгалтерського обліку вимагається надання прогнозів можливих наслідків тих чи інших рішень. У разі, коли маса статистичної інформації за минулі періоди містить інформацію про певні стандартні однотипні господарські ситуації, класичні (стандартні) стратегічні рішення і наслідки від їх прийняття, то в цьому разі прогнозні варіанти розгортання подій будуть досить точними і на їх базі можна приймати вірні стратегічні рішення. Проте більшість стратегічних завдань вимагають саме унікального підходу, наслідки вирішення яких дуже важко спрогнозувати. Відповідно до цього, для досягнення більш точних варіантів прогнозованих значень необхідно застосовувати складні методи моделювання рішень, що займає багато часу. Якщо система бухгалтерського обліку буде дуже довго опрацьовувати дані для проведення такого аналізу, а потім проводити такий аналіз, то дані для прийняття стратегічного рішення можуть потрапити до керівника надто пізно. За час обробки, аналізу та передачі необхідної інформації ситуація може змінитися, а відтак рішення, що буде прийнято, може виявитися невірним. У разі надшвидкої передачі даних погіршується якість їх обробки, і менеджери можуть просто не взяти ці дані для використання і взагалі відмовитися від прийняття стратегічного рішення.

Якщо керівники самі спробують розібратися у всій масі наданої їм інформації, то в більшості випадків вони просто «потонуть» у ній і також відмовляться від прийняття стратегічного рішення, або приймуть його без урахування наданої інформації.

Отже, інформація повинна надаватися цілеспрямовано, дозовано і своєчасно. В даному випадку менеджери можуть більш якісно опрацювати надану їм масу інформації та зосередити свою увагу на розгляді альтернатив стратегічних рішень.

1. Принципы технологии обработки данных [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:// www. alfa–system. ru.

2. Уорд Кит. Стратегический управленческий учет / Кит Уорд. – [перевод с англ.]. – М.: ЗАО «Олимп – бизнес», 2002. – 448 с.