Ісаченкова О. Г., Шунькіна Г. О.

Керівник: к.е.н., доц. Ретюнських О. Б.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗОВНІШНЬОГО АУДИТУ ОБЛІКОВО-ОПЕРАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАНКУ

В умовах нестабільності банківської системи в Україні, враховуючи негативний вплив світової фінансової кризи, основна увага вчених і практиків повинна приділятися методикам зовнішнього аудиту і доопрацюванню процедур для підвищення його ефективності. Центральне місце в цьому процесі повинен займати зовнішній аудит обліково-операційної роботи банку, що обумовлює актуальність теми дослідження.

Теоретичні питання зовнішнього аудиту розглядались в наукових працях вітчизняних вчених, серед яких слід зазначити Євченко Н. Г., Коренєва О. Г, Лобозинська С. М., Ретюнських О. Б., Сухарева Л.О., Слав’янська Н. Г. та інші.

Метою дослідження є розкриття особливостей методики проведення зовнішнього аудиту обліково-операційної роботи банківських установ.

Зовнішій аудит обліково-операційної роботи банку проводять з метою перевірки дотримання основних принципів, методів і процедур облікової політики, правильності комплектування юридичних справ клієнтів та відкриття поточних рахунків; перевірки правильності переоформлення та закриття поточних рахунків клієнтів; дотримання порядку проведення безготівкових розрахунків; перевірки дотримання правил здійснення розрахункових операцій; оцінки стану та якості системи внутрішнього контролю за внутрішньобанківськими операціями. З метою більш чіткого налагодження облікового процесу в банку керівництво розробляє та затверджує облікову політику. У своїй діяльності комерційні банки керуються чинним законодавством України, зокрема законами України «Про Банки і банківську діяльність» [1], «Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» [2]. В процесі здійснення операційної діяльності банк керується чинним законодавством України, зокрема Положенням НБУ «Про організацію операційної діяльності в банках України» [3]. Згідно з цим положенням, необхідно дослідити правильність організації процедур: розподіл обов'язків та повноважень щодо здійснення операцій; належне документування всіх операцій. Якщо документування операцій здійснюється з використанням інформаційних технологій, то відповідне програмне забезпечення має забезпечити ведення протоколу про всі операції та дії відповідальних працівників у захищеній від модифікації формі; накопичення та надання докладної інформації за кожною операцією з обов'язковим зазначенням даних про її учасників, з визначенням балансових і позабалансових вимог та зобов'язань, можливих змін за цими операціями, сум нарахованих, отриманих або сплачених доходів та витрат, а також інших параметрів, що забезпечують складання звітності банку та ін. Інформаційним забезпеченням проведення зовнішнього аудиту виступає: оборотно-сальдові відомості, книги реєстрації відкритих рахунків, справ з юридичного оформлення рахунків клієнтів, договори на розрахунково-касове обслуговування поточних рахунків, внутрішньобанківські положення, посадові інструкції тощо.

Аудит операційної роботи банку передбачає використання наступної моделі, (рис.1).

Рис.1 Модель зовнішнього аудиту операційної роботи банку

На першому етапі здійснюється перевірка порядку відкриття поточних рахунків клієнтів та повноти комплектування справ з юридичного оформлення рахунків, а саме: перевірка правильності реєстрації та ведення рахунків у Книзі реєстрації відкритих рахунків; перевірка наявності та правильності заповнення договорів на здійснення розрахунково-касового обслуговування; перевірку достовірності та повноти документів, які зберігаються у справах з юридичного оформлення рахунків клієнтів; перевірку правильності ведення карток із зразками підписів та відбитком печатки.

На другому етапі здійснюється перевірка порядку переоформлення та закриття рахунків: перевірка обґрунтованості переоформлення рахунків; перевірку обґрунтованості закриття рахунків; перевірка достовірності та повноти документів, необхідних для закриття рахунків, у справі з юридичного оформлення рахунка; перевірка законності тимчасового припинення операцій на рахунках.

Третій етап передбачає перевірку законності проведення безготівкових розрахунків клієнтів на підставі первинних документів: перевірку правильності оформлення розрахункових документів (платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, акредитив, платіжна вимога) відповідно до встановлених стандартів та наявності належних реквізитів; перевірку своєчасності розрахунків за документами та наявності на всіх примірниках паперових розрахункових документів дати надходження; перевірку правильності повернення помилково зарахованих (списаних) коштів; перевірку бухгалтерських записів за поточними рахунками клієнтів; звірку аналітичного та синтетичного обліку на відповідну дату (як правило, перше число місця, у якому розпочали перевірку).

Четвертий етап передбачає перевірку стану контролю за безготівковими розрахунками: перевірку налагодження системи бухгалтерського та адміністративного контролю в банку; визначення ступеня відповідності спеціалістів банку. Після цього здійснюється систематизація даних, які були отримані за допомогою зовнішнього аудиту операційної роботи банку.

При проведенні зовнішнього аудиту аудитор також обов’язково повинен оцінити стан і якість системи внутрішнього контролю за внутрішньобанківськими операціями. Здійснення внутрішнього контролю у процесі операційної діяльності банків повинно передбачати застосування попереднього, первинного (поточного) і подальшого контролю. Будь-яка операція має починатися з попереднього контролю та передбачати перевірку: відповідності вимогам законодавства України; наявності відповідних дозволів і лімітів. Даний вид контроль покладено на підрозділи банку або його уповноважені особи, які ініціюють та організовують банківські операції, що має назву фронт-офіс. Первинний (поточний) контроль у процесі проведення операцій забезпечується шляхом виконання встановлених процедур контролю за певними операціями банку і передбачає візуальну перевірку правильності складання документів у паперовій формі та наявності підписів на них, а також перевірку наявності цифрового підпису на електронних документах. Подальший контроль здійснюється для забезпечення систематичної перевірки стану організації операційної діяльності банку, правильності реєстрації, належного оформлення виконаних операцій, дотримання порядку звіряння аналітичного обліку з синтетичним та формування первинних документів. Подальший контроль здійснюють працівники бек-офісу та/або служби внутрішнього аудиту відповідно до їх функціональних обов'язків, визначених внутрішніми документами банку. У процесі подальшого контролю слід з'ясовувати причини порушення правил здійснення операцій та вживати заходів щодо їх усунення. Однак, на нашу думку, щоб ліквідувати інформаційний розрив між фронт- і бэк-офисом, необхідно створити на основі зарубіжного досвіду розвинених країн підрозділ мідл-офісу, який би здійснював поточний контроль обліково-операційної роботи банку та прискорював роботу внутрішнього аудиту і відповідно підвищив ефективність перевірок зовнішнього аудиту.

Таким чином, принципово важливе значення для зовнішнього аудиту банківських установ має, насамперед, аудит обліково-операційної роботи банку. Використання вище зазначеної моделі аудиту операційної роботи банку дозволяє забезпечити високу якість роботи банку, підвищити його дохідність і ліквідність. Крім того, створення підрозділу мідл-офісу, на наш погляд, підвищить не тільки рівень організації внутрішнього аудит банку, але й надасть можливість висвітлювати позитиви і негативні аспекти його роботи для зовнішнього аудитора.

Література:

1. О банках и банковской деятельности: Закон Украины № 2121-III от 7.12.2000 // Ведомости Верховной Рады Украины, 2001- № 5-6

2. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України. Затверджено Постановою Правління Національного банку України 30.12.1998 року N 566// Internet http://www.rada.kiev.ua.

3. Положення про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів за результатами щорічної перевірки фінансової звітності. Затверджено Постановою Правління Національного банку України
від 09. 09. 2003 року N 389 // Internet http://www.rada.kiev.ua.

4. Положення про організацію операційної діяльності в банках України . Затверджено Постановою Правління Національного банку України 18. 06. 2003 року N 254 // Internet http://www.rada.kiev.ua.

5. Коренєва О. Г., Слав’янська Н. Г., Євченко Н. Г. та ін. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник /О. Г. Коренєва, Н. Г. Євченко, О. В. Карпенко; За редакцією О. Г. Коренєвої, Н. Г. Слав’янської, - Суми: ВТД « Університетська книга», 2007.- 403 с.

6. Лобозинська С. М. Облік і аудит у банку: Навч. посіб. / За ред. проф. С. К. Реверчука.- К.: Знання, 2007.- 630 с.

7. Внутренний аудит международного департамента банка: методология организация и методика: Моногр./ Л.А. Сухарева, Е.Б. Ретюнских.-Донецк: ДонГУЭТ, 2005.-196 с.