Гордіюк М.М., д. мед. н., Фесенко В.І., к. мед. н.,

Степанова С.В. Дубровська Т.М., Труш Н.В.*

Дніпропетровська державна медична академія

Стоматологічна клінічна поліклініка №1 м. Кривий Ріг*

Клінічна та мікологічна оцінка лікування грибкового ураження порожнини рота комплексом, який включає використання

„Біфі-форм” та „Неуробекс”

Анотація. Представлені результати використання комплексу „Біфі-форм” та „Неуробекс” у 23 хворих хронічним кандидозним стоматитом легкого та середнього ступеню тяжкості. Застосування „Біфі-форм” та „Неуробекс” сприяло нормалізації мікробного пейзажу порожнини рота, що дозволило зменшити обсіменіння грибами Candida і підвищення рівня стабілізуючий бактерій в порожнині рота та значному покращенню загального стану у хворих, що свідчить про ефективність препаратів „Біфі-форм” та „Неуробекс” в комплексному лікуванні хронічного кандидозного стоматиту легкого ступеня та середнього ступеню тяжкості.

Ключові слова: кандидозний стоматит, лікування, „Біфі-форм” та „Неуробекс”.

Несприятливі екологічні умови, збільшенням кількості стресів, нераціональна антибактеріальна терапія, що негативно впливає на стан мікроекології та імунореактивності людини, сприяють зростанню числа мікотичних інфекцій.

За даними експертів ВООЗ, мікозами різної локалізації на початок XXI століття страждає близько 40 % населення планети, що дає підстави розглядати поширеність грибкових інфекцій, як масову[1,2].

Результати епідеміологічних досліджень вказують, що в Європейському регіоні і в Україні, зокрема, де відсутні епідеміологічні вогнища особливо небезпечних грибкових інфекцій, умовно-патогенні гриби займають провідне місце в структурі мікотичної патології. [2,3].

Формування мікотичного ураження травного каналу збільшило питому вагу захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР), насамперед спричинених грибами Candida. Значна частота кандидозу СОПР обумовлена місцевими сприятливими умовами для розмноження грибкової інфекції (оптимальна вологість і лужна реакція середовища ротової порожнини, а також сприятлива температура), тісний зв’язок грибкового ураження з фоновою соматичною патологією[4,5].

Встановлено, що виникнення кандидозу обумовлено збитковим ростом грибів Candida первинно в кишечнику і вторинно на слизових оболонках, тому слід проводити комплексну терапію, впливаючи на кандидоінфекцію, як в порожнині рота, так і в нижніх відділах шлунково-кишкового тракту.

Враховуючи можливість генералізації кандидозу і той факт, що кишечник є основним та постійним джерелом аутоінфекції дріжджеподібними грибами, можна обґрунтувати в деяких випадках стійкий, прогресуючий перебіг кандидозного стоматиту, що не піддається лікуванню.

На теперішній час, згідно протоколу та нормативів надання стоматологічної допомоги терапія кандидозной інфекції СОПР має бути диференційованою (місцевою, або ж в сполучені з системною) в залежності від клінічної форми та тяжкості захворювання [5,6].

Лікування кандидозного ураження СОПР вимагає зваженого підходу, урахування не тільки кількісного та якісного складу мікрофлори ротової порожнини, її метаболічної активності, ступеня цих порушень, але й особливостей основного захворювання та загального стану організму. Необхідно підвищити резистентність організму, особливо імунної реактивності. Також важливе значення має корекція порушень обміну речовин поряд з нормалізацією функцій шлунково-кишкового тракту.

Проведені останнім часом дослідження вказують, що головним та стратегічним напрямком впливу на розвиток дисбіотичних порушень при кандидозному уражені шлунково-кишкового тракту, (а порожнина рота є його початковим відділом), є відновлення мікрофлори з використанням бактеріальних препаратів - еубіотиків [1,7,8].

Перспективним є застосування комплексного бактеріального препарату, „Біфі-форм” датської фірми „Ферросан”, який вміщує суміш біфідобактерій та ентерококів, а також додаткові компоненти для підсилення терапевтичного ефекту. За рахунок кислотостійкості капсули бактерії препарату заселяються в дистальних відділах тонкого та в проксимальних відділах товстого кишечника, тобто там, де необхідно відновити втрачений баланс мікрофлори. До того ж препарат володіє імуномоделюючим ефектом[8].

Порушення асоціативних мікробних зв’язків при дисбактеріозі кишечника призводить до порушення синтезу вітамінів з подальшим розвитком гіповітамінозу, що в свою чергу підвищує вираженність клінічних проявів захворювання. Так, наприклад, при дефіциті вітаміну В_1, В₂, В₆ спостерігається головний біль, загальна слабкість, випадіння волосся, зміна нігтів, виникнення заїди, стоматиту, дерматиту в ділянці носа, а також порушення функції кишечника, серця та периферичної нервової системи.

Ряд робіт зазначає, що додаткове введення вітамінних препаратів при лікуванні дисбіозу патогенетично обґрунтовано, оскільки у даного контингенту хворих спостерігається порушення ендогенного синтезу вітамінів[4,5]. Так, наприклад, при порушені еубіозу, особливо на фоні антибіотикотерапії, виникає дефіцит вітамінів за рахунок блокування ферментативних систем клітини антибіотиками, що призводить до порушення ендогенного синтезу вітамінів групи В та вітаміну К, а також порушення їх всмоктування. Тому вітамінотерапію при кандидозному дисбактеріозі можливо розглядати як замісну терапію[9]. Під її впливом покращуються функції травної системи, регенерація її слизової оболонки, сповільнюються дистрофічні процеси в органах та тканинах. І навпаки, уже на ранніх етапах дисбактеріозу спостерігається дефіцит в першу чергу вітамінів В₁, В₆ та нікотинової кислоти.

Мета дослідження – оцінка ефективності комплексу „Біфі-форм” та „Неуробекс” в лікуванні хворих хронічним кандидозним стоматитом легкого та середнього ступеня тяжкості.

Матеріал та методи досліджень. Під диспансерним спостереженням знаходились 23 хворих хронічним кандидозним стоматитом легкого та середнього ступеня тяжкості, віком від 20 до 45 років. З них у 12 пацієнтів діагностували хронічний атрофічний кандидоз (ХАК) СОПР, у 11 осіб реєстрували хронічний гіперпластичний кандидоз (ХГК) СОПР. Найбільш частою формою хронічного кандидозу СОПР був мікотичний глосит (86,9%).

Серед скарг, на які звертали увагу хворі у 65,2 % випадків були печія, сухість в ротовій порожнині, підвищена чутливість до термічних та хімічних подразників, неприємний запах з рота.

Більшість обстежених (91,3%) страждали на цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок та мали ендокринні порушення. Практично всі вони мали кандидозний дисбактеріоз кишечнику І та ІІ ступеню тяжкості.

Всім хворим проводили санацію порожнини рота. Особливу увагу приділяли навчанню пацієнтів правилам гігієни порожнини рота, контролю за ретельним та правильним проведенням гігієнічних заходів. При наявності нальоту, який був щільно з’єднаний з слизовою оболонкою, призначали чистку спеціальними скребками.

Базова терапія включала препарат „Біфі - форм” по 1 капсулі внутрішньо 2 рази на добу та вітамінний препарат „Неуробекс” по 2 драже 3 рази на добу. Курс лікування проводили впродовж 3-4 тижнів. Лікувальний комплекс доповнювався місцевою обробкою СОПР антисептичними засобами та прийомом антигістамінних, імунотропних і гепатотропних препаратів за показаннями. Пацієнтам призначали дієту, обмежували вживання вуглеводів. Тактика ведення хворих узгоджувалась з лікарями інших спеціальностей.

Діагноз хронічного кандидозу СОПР було встановлено на підставі клінічних та лабораторних досліджень. Всім хворим проводили мікроскопічне та мікробіологічне дослідження матеріалу з вогнища уражень. Для виділення грибів роду Candida використовували поживне середовище Сабуро. Облік кількісного складу мікроорганізмів проводили визначення мікробного числа за допомогою десятинного логарифма КУО (LgКУО/мл).

Періодичні спостереження для контролю ефективності терапії проводили кожні 5 діб від початку лікування. Клінічний стан оцінювали по характеру скарг, об’єктивних змін слизової оболонки рота: ступенем гіперемії, набряку, наявність гіпертрофії та десквамацій, різним за консистенцією та кольором нашарувань. Оцінку гігієнічного стану проводили за методикою Федорова - Володкіної.

Аналіз клінічної ефективності лікувальної дії препаратів визначали за співставленням суб’єктивних даних, одержаних в результаті опитування хворих, а також мікробіологічного дослідження. У випадку рецидиву проводили повторний курс лікування. Одержані дані опрацьовані методом варіаційної статистики.

Результати досліджень та їх обговорення. Згідно одержаних результатів клінічний стан 39,1% обстежених характеризувався легким ступенем кандидозного стоматиту: поодинокими вогнищами нальоту на слизовій оболонці, який легко знімався, залишаючи гіперемійовану поверхню та кровоточивими тріщинами в кутах рота. Середній ступінь тяжкості захворювання реєструвався у 60,9 % хворих. Для даного контингенту хворих було характерно наявність білястого нальоту або ж плівок на значних ділянках СОПР, після зняття яких виявлялась болюча, ерозивна та кровоточива поверхня.

Гігієнічний індекс (ГІ) оцінювався як незадовільний - 2,4±0,2 бали, що свідчить про недостатній рівень нагляду за порожниною рота.

Аналіз одержаних даних мікробіологічного дослідження хворих дозволив нам зробити висновок про значний рівень обсіменіння СОПР аеробними та анаеробними бактеріями – мікробне число (десятинний логарифм) КУО становило 3,9±0,4. У 82,6 % обстежених гриби Candida виявлялись в асоціації, до складу яких входило 2-3 мікроорганізмів – S.pyogenes, S.faecalis, S.pneumoniae, Stahp. аureus. Гриби роду Candida в порожнині рота зустрічались в концентрації 10⁴-10⁶ КУО/мл.

Поглиблений аналіз результатів лікування показав, що після 14-15 днів з початку лікування у 82,6% обстежених при відсутності симптомів захворювання, при бактеріологічному дослідженні в мазках з слизової оболонки рота відзначали зменшення клітин епітелію з дистрофією, зниження кількості стафілококів та інших коків, бацил. Концентрація грибів роду Candida зменшувалась LgКУО/мл - 1,2±0,03 (до лікування 3,3±0,2), та збільшенням Strept. viridans LgКУО/мл –0,5±0,1 (до лікування 0,1±0,06) і лактобактерій LgКУО/мл -6,2±1,4 (до лікування 2,1±0,5), що підтверджує позитивні результати терапії. У всіх пацієнтів покращувався гігієнічний стан порожнини рота – (ГІ 1,6±0,12 бали проти 2,4±0,2 бали до лікування).

Вивчення мікробної флори кишечника виявило суттєвий позитивний вплив на кількісний та якісний склад мікроорганізмів. Стан еубіозу кишечника відзначали у 69,6% хворих і у 30,4% обстежених значно покращився мікробний пейзаж. У 5 пацієнтів на тлі відсутності клінічних симптомів кандидозу та грибів в порожнині рота, збудник кандидаінфекції виявлявся при дослідженні вмісту кишечника в концентрації 10 -10² КУО/мл. Одночасно з нормалізацією кількості біфідобактерій (LgКУО/мл) 6,7±0,1 (до лікування 4,2±0,3), відзначали зменшення концентрації грибів роду Candida (LgКУО/мл) 2,8±0,6 (до лікування 5,4±0,07).

Повторне обстеження хворих, яке було проведено через 25-30 днів з початку лікування виявило у 91,3% випадків відсутність скарг, симптомів захворювання та грибів роду Candida в ротовій порожнині.

Клінічний та мікологічний контроль через 6 - 8 місяців після лікування у 86,9 % обстежених не виявив прояву кандидозу.

Всі пацієнти не відзначали побічної дії препаратів.

Таким чином, отримані дані свідчать, що у хворих хронічним кандидозним стоматитом легкого та середнього ступеню тяжкості в комплексній терапії показано призначення препарату ”Біфі - форм” та „Неуробекс”, завдяки чому покращується клінічний перебіг захворювання.

Використання даного лікувального комплексу забезпечує нормалізацію еубіозу в шлунково-кишковому тракті і, зокрема, в ротовій порожнині біологічним шляхом.

Література

1. Дзяк Г.В., Гриценко І.І. та співавт. //Сучасні погляди на проблему дисбіозу кишечника та терапевтичні аспекти відновлення еубіозу. Посібник для лікарів: К,- 2004.-С.13.

2.Усенко Л.В., Мосенцев Н.Ф. Кандидозная инфекция в отделениях интенсивной терапии: этиопатогенез, классификация, диагностика //Мистецтво лікування.-2004.-№3.-С.74-77.

3.Елинов Н.П. Медицинская микология к XXI веку – в начале третьего тысячелетия //Проблемы медицинской микологии.-2000.-Т.2.-№4.-С.6-12.

4. Захворювання слизової оболонки порожнини рота / М.Д. Данилевський, О.Ф. Несин, Ж.І. Рахній; За ред. М.Ф. Данилевського.-К.: Здоров’я, 1998.-С.172-178.

5. Максименко П.Т. Медикаментозная патология в стоматологии. Учебное пособие.-Полтава: 2001.- С.100-117.

6. Протоколи надання стоматологічної допомоги /За заг. ред. Ю.В. Опанасика.- К.: ТОВ Вид.-інформ.центр „Світ сучасної стоматології”, 2005.- С. 240-242.

7. Янковский Д.С. Микробная экология человека: современные возможности её поддержания и восстановления.-К.:, Эксперт ЛТД, 2005.- 362с.

8. Звягинцева Т.Д., Шаргород И.И., Мирзоева Л.А., Чернобай А.И., Сергиенко Е.И. Дисбактериоз тонкой и толстой кишки и его патогенетическое лечение: Методическое пособие.– Харьков.-2000.-23с.

9.Фадєєнко Г.Д. Нейровітан у комплексному лікуванні хворих з дисбактеріозом кишечнику // Український медичний часопис.- 2001.- №5.-С.104-107.