Гуменюк І.Л.

Київський національний лінгвістичний університет

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ЗАСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ПЕЙЗАЖНИХ ЗАМАЛЬОВОК У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ АНГЛОМОВНОЇ ПРОЗИ

Питання просодичної організації текстів різної жанрової належності та притаманної для них сконцентрованості певних закономірностей взаємодії лексико-семантичних та просодичних засобів під час естетичного впливу художнього твору на слухача є складовою частиною більш загальної проблеми – проблеми коректної реалізації озвученого художнього тексту.

Природно тому, що під час дослідження особливостей взаємодії просодичних засобів, що беруть участь в оформленні пейзажних замальовок в англомовних художніх текстах, виникає потреба й у з’ясуванні та оцінці самої номенклатури взаємодіючих лексико-семантичних засобів.

Тому метою цієї праці є систематизація лексико-семантичних засобів описів природи шляхом аналізу лексичної організації пейзажів, вжитих у контексті сучасної англійської художньої прози.

Вивчення лексико-семантичного аспекту пейзажних описів посідає чільне місце серед досліджень описових текстів. При цьому найбільш опрацьованим питанням є визначення лексичного складу в описах краєвидів (див., напр., Бацевич Ф.С., Васил’єва О.В., Волошина О.В., Вороніна Я.І., Ганецька, Іваненко С.В., Калинюк О.А., Кардащук О.В., Маслюк Н.М., Нечипоренко А.Ф., Пасічник Г.П., Таран О.С., Харитонова Є.С). Крім того, достатнє висвітлення отримали й стилістичні особливості описів природи в роботах науковців (Чаплінська Т.А., Павкін Д.М., Маслюк Н.М).

Підсумовуючи інформацію викладену у згаданих працях та на підставі здійсненого нами аналізу лексичної організації пейзажів можна зробити такі узагальнення. На лексико-семантичному рівні описи природи як частина простору представлені різноманіттям лексичних одиниць, що позначають цей простір. Вони характеризують фізичний простір за критеріями локації, форми, протяжності та інших особливостей (членування, ступінь зайнятості, замкненість, характер поверхні тощо) [6: 6]. Виразниками просторової семантики є локативи, до яких відносять найменування географічних об’єктів, природних явищ, складових ландшафту.

Крім того, аналіз лексичного складу описів природи у прозі й поезії дозволив [14: 6] виокремити тематичні групи лексичних одиниць, що включають найменування рослин, тварин, птахів, комах, природних явищ, землю, воду, небо, пори року, місяці, частини доби тощо.

Зазначені тематичні групи, на нашу думку, можна доповнити також сенсорною лексикою та за лексико-семантичною класифікацією [15: 5-6] згрупувати їх у такі лексичні класи: фауноніми (орнітоніми, зооніми), фітоніми (флоризми, дендроніми, грамінальні лексеми, фітоценози – назви рослинних масивів), топоніми, гідроніми, сенсоризми (звукові лексеми, одоризми, колоризми, тактильна й світлова лексика), а також лексеми на позначення локативності й руху [2; 3; 4; 10]. Одиниці кожного з указаних вище лексичних полів можуть бути репрезентовані різними частинами мови. Наприклад, іменниками (mountain, valley, plant, tree, animal, wolf, fish, spider, snow, rain, river, ocean), дієсловами (to be, to stay, to rest, to lay, to fly, to swim, to walk, to move, to raise, to darken, to redden, to golden, to shine, to dim, to look, to hear, to listen, to touch, to feel, to sniff, to nose, to press, to smell, to grow, to fade), прикметниками (ruby, black, purple, white, large, small, grand, large, vast, round, square, spiral, straight, long, short, narrow, wide, high, short, tall, little, deep, shallow, far, remote, near, rural, pastoral, urban, continental, oceanic, mountainous, fast, slow, rapid, swift, underground, airy, watery), прислівниками (somewhere, here, there, nowhere, brightly, vaguely, lightly, browny, darkly, yellow-greenishly), прийменниками (on, upon, above, over, below, under, beneath, at, about, by, beside, around, before, in front of, across, beyond, in, within, between, among, in, into, out, out of, to, toward, for, up, down, from, off).

Окрім геокомлексів, реалізованих у тексті топосами та локусами, до неживої природи також відносимо лексико-семантичні групи на позначення кліматичних умов, погодних змін, пір року, частин доби, природних речовин, стихій, які також можуть бути виражені самостійними та службовими частинами мови. Наприклад, іменниками (hail, sunrise, sunset, water, autumn, spring, day, midnight, water, ground, stone, wood), дієсловами (to froze, to blow, to fall, to burst, to storm, to hail), прикметниками (stony, daily, stormy, snowy, wintry, sunny), прислівниками (quickly, steadily, abruptly), прийменниками (in, at, after, from, of) тощо.

Як видно з наведених прикладів, кожний із зазначених лексичних класів є лексико-семантичним полем з відповідними лексичними мікрополями, у межах яких прослідковуються семантичні відношення синонімії та антонімії.

У канві тексту художнього твору усі описані вище лексеми різних лексико-семантичних полів здатні виконувати експресивну функцію, тобто вживатися у ролі тропів. Серед мовних засобів, що позначають деталі пейзажів, чільне місце посідає епітет [12: 139], різновидами якого є епітети-кольоризми та звукові епітети [1: 85, 98; 11: 80] (rosy light; red gleams, grey heavy sky; hollow-sounding wind; low wail; so sweet tingling tones; silent mystery).

Одним із найуживаніших тропів є метафора, яка широко використовується авторами в описах природи здебільшого як кольоропозначаюча [1: 87, 98; 5: 12; 9: 130] (the sun was reddening even Mrs Harkers pale face; her colour is coming back), вегетативна [13: 71] (a thin mist grew and grew; the wild garlic flowers, which sent a heavy smell), а інколи й зоонімічна, як її різновид [7: 8] (who sat his horse like a centaur; a big swan-thought that sail nobly on big wings; when you are flying out there).

Крім того, не менш уживаним експресивним засобом у пейзажних описах є порівняння. Вони гармонійно входять до колористичної гами опису краєвиду й надають йому поетичності та/або драматичності [8: 124] (the river lying like a black ribbon; the gas flame was like a speck rather than a disc of light; as though it had been a piece of white-hot metal).

Таким чином, викладене свідчить, що лексико-семантичні засоби оформлення пейзажних описів в англомовній художній прозі можуть бути об’єднані в семантичні групи фаунонімів, фітонімів, топонімів, геокомплексів й сенсоризмів, які формують, у свою чергу, відповідні лексичні мікрополя, що демонструють приналежність лексичних одиниць до царини живої або неживої природи та фізіологічну здатність людини сприймати природне оточення. Крім того, описані тематичні групи слів можуть бути вираженими і самостійними (іменники, прикметники, дієслова, прислівники), і службовими (прийменники) частинами мови, що необхідно буде ураховувати під час проведення експериментально фонетичного дослідження взаємодії лексико-семантичних та просодичних засобів актуалізації описів природи.

Література:

1. Белецкий А.И. В мастерской художника слова / Белецкий А.И. – М.: Высшая школа, 1989. – 159 с.

2. Васильева О.В. О некоторых текстовых функциях имён цвета (на материале английского романа 18-19 вв.) // Текст и его категориальные признаки: статьи / О.В. Васильева. – Киев, 1989. – С. 35-38.

3. Волошина О.В. Роль сенсорной лексики в создании художественной образности (на материале английской прозы): дис. кандидата филол. наук: 10.02.04 / Оксана Владимировна Волошина. – Киев, 1994. – 175 с.

4. Воронина Я.И. Эстетическая функция колорита и пейзажа в прозе
Дж. Голсуорси: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.05 “Литература стран Западной Европы, Америки и Австралии” /
Я.И. Воронина. – Киев, 1978. – 25, [1] с.

5. Іваненко С.В. Одиничне та особливе в лексико-семантичних групах на позначення кольору в сучасній російській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 “Російська мова” /
С.В. Іваненко. – Дніпропетровськ, 2001. – 20, [1] с.

6. Кардащук О.В. Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв’язки (на матеріалі прикметників української мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01”Українська мова” / О.В. Кардащук. – Кіровоград, 1998. – 17, [1] с.

7. Клименко Н.Ф. Зооніми в різних мовних картинах / Н.Ф. Клименко // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Серія: Іноземна філологія. – 2003. –
Вип. 34-36. – С. 8-12.

8. Куслик А.М. Роль пейзажа в авторском описании прозы Г. Гауптмана (по новелле “Стрелочник Тиль”) // Стилистика художественной речи: статьи / А.М. Куслик. – Ленинград, 1975. – С. 122-129.

9. Маслюк Н.М. Художньо-стилістична роль колориту в романах епічного циклу Е. Золя “Ругон-Маккари”: дис. кандидата філол. наук: 10.02.05 / Hаталія Михайлівна Маслюк. – Київ, 1993. – 182 с.

10. Митрофанова О.Г. Семантико-синтаксична структура речень із дієслівними предикатами руху і переміщення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 “Українська мова” /
О.Г. Митрофанова. – Запоріжжя, 2007. – 20, [1] с.

11. Нечипоренко А.Ф. Прислівник-кольоратив як виражальний засіб поетичного тексту / А.Ф. Нечипоренко // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. – Ч. II, Вип. 3. – С. 79-81.

12. Павкін Д.М. Образ чарівної країни в романах Дж.Р.Р. Толкієна: лінгвокогнітивний аналіз: дис. кандидата філол. наук: 10.02.04 /
Дмитро Михайлович Павкін. – Черкаси, 2002. – 165 с.

13. Пантелеева О.О. Этнокультурный концепт “растительный мир” в произведениях Винсенте Бласко Ибаньеса / О.О. Пантелеева // Вестник ВГУ, Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2007. – № 1. – С. 68-73.

14. Пасічник Г.П. Лексико-семантичні та структурні особливості тематично-описового дискурсу “природа” у творах письменників 18 – поч. 20 ст.: дис. кандидата філол. наук: 10.02.04 / Галина Петрівна Пасічник. – Львів, 2005. – 179 с.

15. Таран О.С. Семантика символів природи в поезіях О.Олеся: лінгвопоетичні та етнокультурні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 “Українська мова” / О.С. Таран. – Харків, 2002. – 18, [1] с.