Екологія/6.Екологічний моніторинг

К.с.г.н., доц. Яковишина Т.Ф., студ. Чорнобук К.О.

Державний вищий навчальний заклад

“Придніпровська державна академія будівництва та архітектури”, Україна

Біоіндикація забруднення атмосферного повітря примагістральної території

Якість атмосферного повітря мегаполісів на 70 % визначається забрудненням, яке спричиняє автотранспорт. Основним джерелом енергії на автотранспортних засобах є двигуни внутрішнього згоряння, під час роботи яких, у процесі технічного обслуговування і ремонту автомобілів в атмосферу надходить значна кількість забруднюючих речовин, таких як: оксид вуглецю, вуглеводневі сполуки, альдегіди, сажа, оксиди азоту, сполуки сірки та тетраетилсвинець.

Вплив автомагістралі на рослинність обмежено, а саме: з віддаленням концентрація вихлопних газів значно знижується, хоча й простежується на відстані до 60 м. Однак широка мережа транспортних артерій в м.Дніпропетровську зумовлює певний рівень фонового забруднення.

Згідно даних екологічного паспорту Дніпропетровської області (2008), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел становлять 212,468 тис. т, в тому числі від автотранспорту – 191,282 тис. т, з них на сірчистий ангідрид приходиться 2,741 тис. т, оксиди азоту – 25,837, оксид вуглецю – 155,276, леткі органічні сполуки – 24,588, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 3,147 тис. т.

Забруднення атмосфери призводить до різних порушень у дерев, приміром, викликає скорочення строків вегетації, зменшення площі органів асимеляції, пригнічення процесів розвитку [1]. В першу чергу негативний вплив забруднення атмосферного повітря проявляється на листі дерев. Шкідливі гази, які легко проникають у тканини рослин через продихи, впливають на обмін речовин в клітинах, вступаючи в реакції вже на рівні клітинних стінок та мембран. Пил, що осідає на поверхні листя, закупорює продихи, а це в значній мірі погіршує газообмін, утруднює поглинання світла, порушує водний режим. Токсичність шкідливих газів на рослини зменшується в ряді: F₂ > Cl₂ > SO₂ > NO > CO > CO₂ [2]. Тому мета роботи полягала у виявленні впливу забруднення атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів за морфологічними ознаками листя дерев.

В якості біоіндикатору використовували березу опушену (Betula pubescens Ehrh.) та каштан кінський звичайний (Aesculus hippoca stanum L.), листя яких відбирали на початку червня, в липні та в середині вересня на відстані не більш ніж 20 м від автомагістралі на трьох ділянках: Набережна Леніна – Річний порт, Набережна Леніна – Новий міст, проспект Героїв – Південний міст. Вік дерев, які використовували для спостережень, становив 20-25 років, всі проби відбирали на однаковій висоті.

Незворотні зміни і супроводжуючі їх зовнішні ознаки некрозу проявлялися поступово протягом 1-3 місяців після розпускання листя. Пошкодження бруньок і молодого листя берези опушеної та каштану кінського візуально не виявлено, проте встановлено зменшення їх кількісних розмірів. Хронічне некротичне пошкодження починалося зі зміни забарвлення листя – появи дрібних крапочок, невеликих плям по краю листя та між жилками (початок червня). Вже в липні ці крапочки перетворювалися у великі плями, а наприкінці вегетації (середина вересня) на листі дуже читко простежувався міжжилковий некроз (Набережна Леніна до Нового моста), а на ділянці проспект Героїв – Південний міст – в поєднанні з крайовим некрозом. Характер розповсюдження пошкодження листя був наступний – від перефірії до центу та основи листка. Некротичне пошкодження сприяло передчасному опаданню листя досліджуємих дерев. Характер пошкоджень листя берези опушеної та каштану кінського свідчив про надлишкові кількості в атмосферному повітрі таких забруднювачів як: оксид вуглецю, двоокис сірки, сірководень, окисли азоту та сполуки важких металів.

Загальною неспецифічною реакцією дії вихлопних газів автомобілів на дерева є процес завчасного старіння. Візуальна оцінка свідчить про значно ослаблений деревостій поблизу автомагістралей, а саме: було відмічено пошкодження комахами та хворобами, всихання окремих гілок нижньої третини крони, некрози на більш ніж 10 % площі листя.

Некрози, зменшення приросту, всихання є наслідком порушення цілого комплексу фізіологічних процесів. За умов техногенного забруднення в листовому апараті поряд зі зниження суми хлорофілів, каротиноїдів, пригнічення потенційної здатності до фотосинтезу; спостерігається явище ксероморфозу, яке проявляється у збільшенні кількості продихів на 1 мм² та проценту закритих продихів (Невєрова, 2001), затримці росту бокових пагонів та зменшенні площі листкової поверхні.

Проте, сильне пошкодження листового апарату не завжди призводе до загибелі дерев, завдяки регенераційній здатності вони відновлюють нове листя та пагони назаміну пошкоджених.

Підсумовуючи вище викладене, слід відмітити, що автотранспорт спричиняє сильний негативний вплив на дерева примагістральної території, яке виражаеться в появі міжжилкових та крайових некрозів, отже для їх озеленення необхідно використовувати види дерев, стійких до токсичного впливу вихлопних газів автомобілей, таких як: верба біла, тополя, модрина, береза бородавчата та ясен зелений.

Література:

1. Природа и экологические проблемы Кузбасса. – Кемерово.: ИУУ, 1983. – 120 с.

2. Полевой В.В. Физиология растений. – М.: Высш. шк., 1989. – 464 с.