Горун Павло Миколайович

Буковинська державна фінансова академія, м Чернівці

Науковий керівник: Житарюк В.В.

Вплив українських «гастарбайтерів» на українську економіку в часи економічної кризи

В сучасних умовах розвитку економіки важливе значення відіграють транскордонні грошові перекази, які формуються в основному за рахунок українських заробітчан за кордоном та складають близько п’ятої частини ВВП України. Це свідчить про актуальність дослідження даної проблеми.

З початком глибокої світової економічної кризи стан української економіки значно погіршився. Однак, слід зауважити, що вітчизняний ринок транскордонних грошових переказів виявився порівняно стійким до кризи. За підсумками першого півріччя поточного року обсяг грошових переказів, здійснених фізичними особами з-за кордону в Україну з використанням спеціальних платіжних систем (без відкриття рахунку), перевищив 1 млрд. дол. США, а це всього на 6% менше, ніж за аналогічний період 2008 року. При цьому частка вхідних переказів з Російської Федерації зменшилася до 41%. Зате збільшилася частка переказів з США та Італії.

Враховуючи вище викладене, мета даної роботи – висвітлення впливу світової економічної кризи на фінансовий стан заробітчан заробітчан та забезпечення їх захисту, ефективної діяльності з метою вдосконалення ринку транскордонних грошових переказів та забезпечення росту основних макроекономічних показників.

Дослідженнями в даному напрямі займались такі українські науковці та журналісти: Гайдуцький А., Іляш О., Марков І., Князєва С., Кравців В., Гриньков Д., Біль М., Малютін І. і т.ін. Проте чітко дана проблема не була висвітлена і остаточної крапки не поставлено.

Деякі дослідники вважають, що приріст обсягів грошових переказів відбудеться у другому півріччі 2009 року, оскільки протягом кількох років ринок переказів активізується саме під кінець року. За підсумками 2008 р. обсяг вхідних переказів перевищив 2,5 млрд. дол. США вихідних - 380 млн. дол. США. При цьому близько 60% переказів були здійснені у другому півріччі [1].

У той же час значно скоротився "витік" валюти з України. Так, за перше півріччя 2009 р.обсяг вихідних переказів склав лише 123 млн. дол. США, що на 19% менше від показника за аналогічний період минулого року. Перш за все це пов'язано з відтоком з України ”гастарбайтерів”, які приїхали з країн СНД - Грузії, Вірменії, Узбекистану. Часка Російської Федерації ж у вихідних переказах збільшилася на 38% [1].

Разом з тим, у першому півріччі 2009 р. НБУ відзначив зменшення середньої суми переказу на 20%, в порівнянні з першим півріччям 2008 р., Причому це відноситься як до вхідних (475 дол. США), так і до вихідних (464 дол. США) платежів. Таким чином, можна зробити висновок, що кількість вхідних переказів навіть зросла. Зауважимо: у II кварталі 2009 р. "переказна" активність трохи підвищилася в порівнянні з першим кварталом (див. Таблицю 1).

Таблиця 1

Об’єми вхідних грошових переказів в період від І кв. 2008 р. до ІІ кв. 2009 р. (по валютах)

Період	Млн дол. США	Млн євро	Млн рос. рублів
І кв. 2008 р.	368,6	46,7	720,8
II кв. 2008 р.	398,1	75,9	1308,6
III кв. 2008 р.	441,4	86	1813,4
IV кв. 2008 р.	578,1	91,2	1311,1
І кв. 2009 р.	320,7	58	747,4
II кв. 2009 р.	426,6	68,3	1190,4

Як відомо, основні відправники грошової допомоги в Україну з інших країн - вітчизняні ”гастарбайтери”. За різними оцінками, на заробітках перебувають 4-5 млн. українців. Міжнародні перекази гастарбайтерів в Україну формують близько 20% ВВП країни [4].

Таким чином, це свідчить, що зростання українських заробітчан призводить до позитивних наслідків розвитку економіки України. Роль міграційного капіталу як джерела фінансування процесів економічного зростання є доволі вагомою. Крім того, характер і механізми впливу міграційного капіталу на фінансування економічної сфери світового господарства дає змогу вважати грошові трансферти трудових мігрантів своєрідним стабілізатором макроекономічної ситуації і генератором поступу країн, що розвиваються. Крім того, завдяки потокам міграційного капіталу деякі країни можуть пом’якшити фінансовий дефіцит, а також компенсувати додатковий попит на іноземну валюту. Водночас грошові трансферти мігрантів є одним із найстабільніших джерел надходження іноземного капіталу в країни, значно випереджаючи прямі іноземні інвестиції, портфельні інвестиції та міжнародну технічну допомогу, які досить циклічно зростали і спадали [2, 33-34].

Однак, на думку багатьох науковців розвиток міжнародної міграції людських ресурсів може мати й негативні наслідки для економіки України. Серед яких слід відзначити загрозу національній безпеці, соціальні та демографічні проблеми, збільшення ймовірності поширення нелегальних форм трудової міграції, порушення морально-психологічного клімату у суспільстві [3].

Загострення названих вище проблем очікується із підписанням угоди про внутрішню торгівлю. А це вимагає посилення захисту вітчизняних мігрантів за кордоном, у тому числі шляхом забезпечення його нормативно-правової урегульованості.

Українці працюють за кордоном здебільшого у сфері послуг, на сезонних роботах у сільському господарстві, а також на будівництві. Але світова фінансова криза і скорочення персоналу в Європі та країнах СНД можуть викликати масове повернення ”гастарбайтерів” до України. Масове повернення трудових мігрантів, втративших роботу за кордоном, має певні соціальні та економічні ризики. Україна не чекає ”гастарбайтерів” і не може їх захистити. Перша проблема, з якою вони зіштовхнуться після повернення на батьківщину, - це відсутність вільних робочих місць.

Фахівці ж стверджують, що економічна криза навпаки стимулює українських заробітчан до продуктивної праці. А також сприяє переміщенню трудових мігрантів всередині Європейського Союзу в пошуках кращої роботи. На жаль, більшість наших співвітчизників перебуває за кордоном у статусі нелегальних трудових мігрантів і належить до найбільш дискримінованої та незахищеної категорії іноземців. У зв’язку з цим, зростає кількість звернень до органів державної влади України від громадян, які потрапляють у складній ситуації за кордоном, з проханням надати їм допомогу та захистити [5, 97].

Дослідивши ситуацію заробітчан можна сказати, що найбільш лояльне ставлення до українських мігрантів в Іспанії, Португалії, Італії та Ірландії. А найбільш жорстке - в Німеччині, Франції та Великій Британії. Лише 35 % від загальної кількості трудових мігрантів мають легальний статус [7].

Тому доцільно розробити та прийняти Міграційний кодекс України, а також створити Державну міграційну службу України, яка б координувала діяльність усіх структур, до повноважень яких належать регулювання міграційних процесів [6].

Та судячи з динаміки кількості переказів, можна припустити, що кількість українських робітників за кордоном не тільки не зменшується, навіть збільшується. А невелике скорочення переказів може свідчити про помірне зниження закордонних доходів наших співгромадян, зарплати заробітчан впали.

Помітно, що зміна географічної структури "переказного" трафіку відбилася на позиціях платіжних систем грошових переказів. Зокрема, вперше за останні п'ять років різко збільшилася ринкова частка найбільшої американської системи грошових переказів Western Union. Так, за шість місяців 2009 р. її ринкова частка досягла 48%. При цьому частка російської платіжної системи "Юністрім", яка активно обслуговує "пострадянський" напрям, зменшилася до 12% (див. Рис.1) [1].

Рис.1. Структура ринку вхідних грошових переказів

(в першому півріччі 2009 р., %)

Всього на вітчизняному ринку транскордонних переказів працює 21 міжнародна платіжна системи (створені нерезидентами).

Оскільки при наданні послуг системи грошових переказів співпрацюють з банками, то можна визначити, що найбільше грошових переказів у першому півріччі 2009 р.було здійснено через ПриватБанк і його субагентів. За статистикою НБУ, обороти найближчих конкурентів цього банку - майже втричі менші (див. Рис.1).

На початку поточного року Світовий банк прогнозував за підсумками 2009 р. скорочення сукупних світових обсягів транскордонних грошових переказів на 5% - до 290 млрд. дол. США.

Однак такий прогноз може виявитися занадто оптимістичним для деяких пострадянських країн. Наприклад, грошові перекази фізичних осіб з Росії до країн СНД у першому півріччі 2009 р.скоротилися майже на третину - до 3,9 млрд. дол. США. У той же час обсяг вхідних переказів зменшився на 12% - до 840 млн. дол. США. Істотне скорочення вхідних грошових переказів фіксують й інші колишні республіки СРСР. Скорочення обсягів вхідних грошових переказів, перш за все надходжень з Росії, відзначають також центробанки Грузії, Вірменії та Киргизії.

Підсумовуючи усе вище сказане, приходимо до висновку, що міжнародна міграція трудових ресурсів з України має як позитивні, так і негативні наслідки. Саме тому варто вжити певних заходів для того, щоб зменшити негативний вплив та максимально використати позитивні наслідки міжнародної міграції робочої сили для розвитку економіки України. Так наприклад, для фінансово-банківського сектору міграційний капітал може стати додатковим стимулом розвитку його інфраструктури та відкриває можливості щодо розширення сфери послуг. Міграційний капітал може стати справжнім генератором розвитку не лише самих сімей заробітчан, а й окремих секторів економіки, регіонів, територій.

Одним із шляхів досягнення позитивних наслідків процесу міжнародної міграції є розробка законодавства у сфері надходження грошових переказів, що дасть можливість значно збільшити обсяг надходження міграційного капіталу через фінансово-банківську систему. В свою чергу Міністерству економіки та Міністерству фінансів доцільно розробити механізм можливого використання грошових трансфертів заробітчан як внутрішні інвестиції на цілі будівництва та реконструкцію інфраструктури, сфери послуг, освіти, охорони здоров’я, на стимулювання споживчого попиту.

Список використаної літератури:

1. Гастролёры / Дмитро Гриньков // Бізнес.-2009.-№39.-С. 28-29.

2. Роль міграційного капіталу у забезпеченні макроекономічної стабільності країни / А.П. Гайдуцький // Фінанси України.-2007.-№7.- С. 20-34.

3. Негативні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів за умови формування в Україні зони вільної торгівлі / О. Іляш // Журнал європейської економіки.-2009. -Т.8. №1- С. 50-59.

4. Криза не змусила українських гастарбайтерів повернутися додому / Ігор Марков // Новинар.-12 червня 2009. [novynar.com.ua].

5. Трудова міграція з України: тенденції розвитку / І.А. Малютін // Зовнішня торгівля: право та економіка.-2008.-№2.-С. 97-102.

6. Проблеми захисту прав мігрантів в умовах сучасної кризи: макроекономічні та регіональні аспекти / М.М. Біль, М.М. Шпаківська // Регіональна економіка.-2009.-№2.- С. 242-244.

7. Економічна криза не стимулює українських гастарбайтерів повертатись на Батьківщину // Перший діловий.- 8 травня 2009. [fbc.net.ua/news/economics]