Дімітрюк І.В.
Науковий керівник: Марценяк
Н.О.
Буковинська державна фінансова академія, Україна
Контроль
операцій з необоротними активами підприємства - це перевірка їх наявності,
правильності їх оцінки, відповідності використання та збереження, а також
виявлення та попередження порушень, пов’язаних з діями над активами.
Актуальність
досліджуваної теми підтверджується тим, що однією з визначальних умов успішного
функціонування підприємства є наявність сучасних засобів праці та їх
раціональне використання.
Метою написання
статті є розгляд проблем правильності оцінки необоротних активів державних
підприємств.
Дане питання завжди привертало до себе увагу багатьох вчених-науковців, а саме: Демченко Т.В., Кривда О.В., Шевченко С.О., Мачулка О.Л. та інші. Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних вчених, слід відзначити, що розкриття питання обліку необоротних активів бюджетних установ потребують подальшого наукового дослідження.
Серед
проблемних аспектів оцінки необоротних активів залишається порушення із
заниженням вартості основних засобів та інших необоротних активів. В звітних
документах ревізорів такі порушення відображаються у графі "інші фінансові
порушення" [4].
Цю тему розкривала у своїй статті начальник
КРУ в Миколаївській області Кривда О.В., де зазначала, що такому порушенню
останніми роками приділяється дедалі менше уваги. Вважається, що дане порушення
- це результат недотримання об’єктами контролю вимог Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за що передбачено
притягнення до адміністративної відповідальності окремих посадових осіб [2].
Під час
ревізій державних підприємств контролери мають провести суцільну інвентаризацію
необоротних активів та перевірити стан відображення їх у бухгалтерському обліку
щодо повноти вартості, а також ліквідності, що зробить неможливим різноманітні
маніпуляції із вартістю майна.
Облік
необоротних активів держаних підприємств ведеться згідно з Інструкцією з обліку
основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, яка
затверджена наказом Державного казначейства України №64 від 17.07.2000р [3].
Зміна
первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі
індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства України, а
також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації
відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування
необоротних активів.
Якщо вартість
окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від
аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно
привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на
дату проведення індексації на ці види активів.
Переоцінка
необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією, яка
призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року.
За
результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних
активів, який затверджується керівником установи. Відомості про зміни первісної
вартості та суми зносу необоротних активів заносяться до регістрів їх
аналітичного обліку [1].
Нематеріальні
активи відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною
вартістю (за фактичними витратами на їх придбання та виготовлення), а об'єкти,
які переоцінювались, - відновлювальною вартістю [3].
Зміна
первісної вартості нематеріальних активів допускається лише у випадках
переоцінки та модернізації відповідних об'єктів.
До первісної
вартості необоротних активів бюджетних установ, на відміну від галузей
національної економіки не включаються: витрати за наймання транспорту для
перевезення необоротних активів та суми податку на додану вартість (далі ПДВ),
сплачені при придбанні необоротних активів - вони відносяться на фактичні
видатки установи, за винятком випадків коли придбання необоротних активів
здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду та установу зареєстровано
платником ПДВ [4].
До складу
первісної вартості необоротних активів бюджетних установ також необхідно
включати витрати пов'язані з їх придбанням та доведенням до стану експлуатації,
оскільки це випливає з самого визначення первісної вартості. Це в свою чергу
дозволить сформувати повну вартість необоротних активів бюджетних установ.
Варто
зазначити, що облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів,
малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу
та взуття, матеріалів довготривалого використання з науковою метою та таких, що
мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума
копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки
установи [1].
Отже, при
контролі правильності оцінки необоротних активів основним порушенням є
заниження їх вартості.
Основними
причинами таких порушень є недотримання керівниками та працівниками окремих
державних підприємств чинних нормативних актів щодо обліку активів, своєчасного
та якісного проведення інвентаризації та індексації державного, комунального і
колективного майна [3].
Для
недопущення заниження вартості необоротних активів у подальшому доцільним було
б застосувати наступні заходи:
* посилити
внутрішній контроль та відповідальність посадових осіб за недопущення порушень
в обліку необоротних активів за їх реальною оцінкою;
* забезпечити проведення суцільних інвентаризацій стану обліку матеріальних та
нематеріальних активів і привести його у відповідність з чинним законодавством;
*
організувати семінари, навчання працівників фінансово-бухгалтерських служб із
залученням фахівців фінансових, казначейських, контролюючих органів,
регіональних відділень Фонду державного майна України.
Список використаних джерел:
1.
Демченко Т.В. Особливості бухгалтерського обліку і оцінки необоротних
активів в бюджетних установах / Т.В.Демченко // Бухгалтерський облік і аудит. –
2007. - №8. – С.35-40.
2.
Кривда О.В. Невидиме майно, що криється під заниженням вартості основних
засобів та інших необоротних активів на державних підприємствах / . Кривда
О.В. // Фінансовий контроль. - 2008. - №1. - С.23-34.
3.
Мачулка О.Л. Облік операцій з поліпшення основних засобів на підприємствах
державного сектора економіки / О.Л.Мачулка // Облік: теорія і практика. – 2009.
- №7. – С.28-31.
4.
Шевченко С.О. Особливості відображення в обліку операцій з необоротними
активами бюджетних установ / С.О. Шевченко//
Актуальні проблеми сучасної науки. - 2008.-№4.-С.11-16.