Борсук А.М.
Сумський національний аграрний
університет, Україна
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
підприємств України в умовах нестабільності
У всіх державах без
виключення, а особливо в державах з перехідною економікою, де економічні
відносини не є стабільними, вивчення, аналіз та контроль за здійсненням
зовнішньоекономічної діяльності є об'єктивною необхідністю. Для вирішення
проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності необхідно було розширення
прав підприємств ‑ надання їм права безпосереднього виходу на
зовнішньоекономічний ринок. Окрім цього, необхідне було здійснення власної
зовнішньоекономічної політики, що припускає визначення основних цілей держави в
зовнішньоекономічних відносинах в цілому, з групами країн або окремими
країнами, а також вироблення методів і засобів, що забезпечують рішення
поставлених перед державою задач.
У
зовнішньоекономічних відносинах України збереглися тенденції, які встановилися
в попередні роки та пов‘язані з переважанням зростання імпорту над експортом та
погіршенням стану сальдо зовнішньої торгівлі. Збільшилась частка експорту
мінеральних продуктів з 28,8 % до 30,0 % та продукції агропромислового
комплексу та харчової промисловості з 6,7 % до 7,3 %. В структурі імпорту
зросла на 1,7 % частка мінеральних продуктів та на 3,0 % в 2008 р. зросла
частка імпорту продовольчих товарів в порівнянні з 2007 р. передусім за рахунок
групи м‘ясної продукції, її імпорт зріс у 4,9 рази, овочів і рослин – у 3,6
рази, цукру та кондитерських виробів – у 2,6 рази, жирів та олій тваринних – удвічі, готових продуктів із зерна, зернових культур,
борошна, крохмалю або молока – в 1,6 рази. Водночас частка продукції
машинобудування, хімічної та легкої промисловості зменшились на 0,7 %, 0,6 % та
0,9 % відповідно. Що ж стосується продукції агропромислового комплексу та
харчової промисловості, то її більше імпортують, ніж експортують. Протягом 2008
р. експортовано продукції агропромислового комплексу на суму 11,3 млрд. дол.,
що на 66 % більше, ніж у 2007 р., імпортовано – на 6,8 млрд. дол. (більше на 55 %). Зовнішньоторговельне сальдо позитивне і становило 4,5
млрд. дол. Експорт завжди перевищує імпорт, тому сальдо за весь досліджуваний
період позитивне.
Ступінь
інтегрованості України до світового господарства може бути оцінений через
параметри розвитку зовнішньої торгівлі. Одним з таких параметрів є
зовнішньоторговельна квота (квота ЗТО) ‑ критерій визначення ступеня
відкритості економіки. Якщо квота ЗТО перевищує 25 %, тоді зовнішня торгівля
стимулює чи гальмує загальне економічне зростання. Вітчизняна квота ЗТО
коливається від 44 % до 86 %, що свідчить про достатній рівень відкритості
української економіки та важливу роль, яку відіграє у ній зовнішня торгівля.
Значення експортної та імпортної квот коливається від 21 % до 45 %, що свідчить
про важливість зовнішньої торгівлі для економіки та свідчать про здатність
української економіки виробляти значну кількість продукції для продажу на
світовому ринку, що є ознакою досить високого виробничого потенціалу.
Найбільшим
експорт продукції агропромислового комплексу був у 2008 р., незалежно від
місяця в порівнянні з періодом від 2003 р. по 2007 р. Факторами збільшення
вітчизняного експорту у січні-листопаді було збільшення обсягів експорту
продукції АПК внаслідок у липні-жовтні у порівнянні з відповідним періодом 2007
р. Вступ до СОТ співпав з відміною квот на зернові культури та олію, що
додатково стимулювало їх експорт. За підсумками
січня-листопада 2008 р.обсяги експорту зернових культур зросли у 4,5 рази у порівнянні з аналогічним
періодом 2007 р. Помісячні темпи зростання зернових культур у липні-листопаді (у 21,9
рази, у 151,7 раза, у 146 рази, 200 разів та 62,5 раза відповідно) суттєво
збільшились у порівнянні з червнем (79,6 %). Найбільший
експорт та імпорт здійснює м. Суми 284894,7 тис. дол. та 56902,0 тис. дол. відповідно. Якщо
розглядати експорт, то найбільшими містами експортерами є м. Конотоп, м. Шостка
та м. Ромни, які займають 2,5 %, 2,4 % та 1,9 % відповідно від загального
обсягу експорту області. Міста Лебедин та Охтирка мають незначний експорт в
області, який складає 2509,9 тис. дол. та 1857,9 тис. дол. (0,7 % та 0,5 % від
загального обсягу відповідно). За обсягами імпорту перше місце після м. Суми
посідає м. Ромни 3676,8 тис. дол., що складає 2,4 % від загального обсягу,
потім м. Шостка 3558,3 тис. дол. та м. Конотоп 2941,6 тис. дол. (2,3 % та 1,9 %
від загального обсягу відповідно). Найменше сальдо в м. Охтирка, що складає
1680,8 тис. дол. та м. Лебедин ‑
1704,7 тис. дол. Взагалі обсяг експорту товарі та послуг області за
січень-червень 2009 р. становив 358,1 млн. дол., імпорту – 185,0 млн. дол.,
порівняно з січнем-червнем 2008 р. експорт зменшився на 19,3 %, а імпорт ‑
на 41,4 %.
Таким чином, в процесі дослідження встановлено, що збереглися тенденції погіршенням
стану сальдо зовнішньої торгівлі, основу товарної структури експорту складають
сировинні товари, передусім, продукція металургії, хімічної промисловості та
мінеральні продукти. Суми, Ромни та Шостка є основними містами експортерами та
імпортерами Сумської області. Зовнішньоторговельна квота є узагальнюючим
показником адаптації до умов євроінтеграції, та свідчить про рівень
торгівельної залежності вітчизняної економіки, який пояснюється участю України
у транзитній торгівлі, залежністю нашої держави від імпорту енергоносіїв,
широкими експортно-імпортними зв‘язками України з країнами СНД.
Література:
1.
Буряк П.Ю. Ітегровані підприємницькі структури:
формування, ефективність, потенціал: [монографія] / П.Ю. Буряк. – Львів: Логос,
2007. – 468 с.
2.
Гусаков. В.Г. Стратегия устойчивости развития АПК – продовольственная
безопасность:[монография] / В.Г. Гусаков, З.М. Ильина, А.А. Попков и др. –
Минск: „Белорусская наука”, 2008. – 508 с.
3.
Грущинська Н.М. Теоретичні основи європейської
економічної інтеграції України: [монографія] / Н.М.Грущинська. – К.: Видавець
Корбуш, 2008. – 232 с.
4.
Геєць В.М.
Розгортання фінансово-економічної кризи в Україні у 2009 році: негативні
наслідки та засоби їх пом‘якшення: [науково-аналітична доповідь] / за ред.
акад. НАН України В.М. Гейця. – К., 2009. – 160 с.
5.
Геєць В.М.
Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізацій них
викликів: [монографія]: у 2.ч. – Ч. 2 / за ред. В.М. Гейця, А.А. Мазаракі. –
К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 273 с.