О.А. Топоркова, Національна металургійна академія України

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ У ЛОГІСТИЧНІЙ СИСТЕМІ підприємства

Поточні ринкові умови висувають на перший план задачу задоволення різноманітного й мінливого попиту за усіма галузями виробництва, що потребує підвищення ефективності організації й планування виробничого процесу та управління витратами на усіх його стадіях.

Основна мета виробничої логістики – це забезпечення своєчасного, ритмічного й економічного руху матеріальних ресурсів між стадіями та робочими місцями основного виробництва у відповідності з планами виробництва й реалізації готової продукції або замовленнями споживачів. Застосування елементів виробничої логістики у інтегрованому управлінні підприємством полягає у створенні умов для оптимального, ефективного й результативного протікання виробничого процесу у просторі виробничої системи та у часі.

Створення виробничої логістичної системи забезпечило б розв’язання таких актуальних задач, як: контроль за діяльністю виробничих підрозділів та технічних служб підприємства (які з них є основними центрами витрат і яким чином це відображується на динаміці собівартості основних видів продукції); контроль над технологічними ланками виробничого процесу й виявлення його «вузьких місць», які генерують основні виробничі витрати; визначення реальної собівартості певних технологічних груп продукції, внесення на основі цього змін у виробничу структуру з метою збільшення дійсно рентабельних видів продукції; диференціація збутової політики підприємства та контроль над каналами збуту його продукції.

Основна мета виробничої логістичної системи – створення умов для формування такої системи управління витратами, яка забезпечувала б максимальну точність калькулювання собівартості, об’єднувала економічні інтереси замовників й не заперечувала вимогам власників підприємства.

Процес адаптації логістичної системи до ринкових відносин вимагає виконання наступних умов: досягнення високого ступеню інтеграції в межах підприємства та між його постачальниками та споживачами; підвищення гнучкості й адаптивності виробництва до кон’юнктури ринку; скорочення тривалості виробничого циклу; резервування виробничих потужностей та недопущення максимального їх завантаження; універсалізація обладнання; виготовлення продукції на замовлення тощо.

Також в процесі створення логістичної системи варто враховувати певні особливості сучасних підприємств, а саме: цілісність, яка відображується наявністю тісних зв’язків між окремими елементами виробничої системи; складність, що характеризується значною кількістю зворотних зв’язків; високий ступінь інерційності, що сприяє прогнозуванню на перспективу; можливість використання альтернативних виробничих технологій та способів організації управління.

Управління витратами є складовою частиною загального процесу управління, оскільки забезпечує: визначення стратегії та планування майбутніх операцій підприємства; контроль його поточної діяльності; оптимізацію використання ресурсів; оцінку ефективності діяльності та зниження рівня суб’єктивності у процесі ухвалення рішень.

Управління витратами на промисловому підприємстві розглядається як комплексний процес, що потребує участі й узгодженої взаємодії значної кількості структурних підрозділів і підсистем діяльності підприємства. Відповідно, система управління витратами повинна взаємодіяти з існуючим організаційно-економічним середовищем промислового підприємства, і, у деякій мірі являти собою результат взаємодії об’єктів цього середовища. Для відображення мети, цілей та інструментів системи виробничого обліку пропонуємо наступний організаційно-економічний механізм управління витратами (рис.1).

Рис. 1. Організаційно-економічний механізм управління витратами у логістичній системі підприємства

Виробнича логістика дозволяє здійснювати оперативне планування й управління матеріальним потоком у виробництві за дотримання наступних умов: ритмічної й узгодженої роботи усіх операційних центрів локалізації витрат; безперервності й циклічності технологічного процесу; максимальної надійності й гнучкості розрахунків собівартості; забезпечення відповідності системи оперативного управління підприємством типу й характеру певного виробництва. Облікова політика підприємства забезпечує впорядкування принципів організації управлінського обліку. Разом виробнича логістика та облікова політика визначають систему виробничого обліку, яка відображує усі напрями процесу управління витратами.

Таким чином, наведений організаційно-економічний механізм являє собою сукупність складових, які формують систему виробничого обліку підприємства, дозволяють оцінити й проаналізувати її ефективність, ухвалити відповідне управлінське рішення та виконати необхідні коригування у разі потреби.