Бурлакова
Ю.М.
Криворізький
економічний інститут ДВНЗ
«Київський
національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»
КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ:
ВНУТРІШНЄ СПРЯМУВАННЯ
Сучасна ситуація в Україні характеризується необхідністю
розробки та розповсюдження практичних систем і методик соціальної
відповідальності бізнесу як на рівні компанії, так і на рівні ділової спільноти в цілому.
Визначаючи корпоративну соціальну відповідальність (КСВ)
як «відповідальне ставлення компанії до свого продукту (послуги), споживачів,
працівників, партнерів, громади та навколишнього середовища; ефективну
взаємодію та постійний діалог компанії із суспільством; добровільний спосіб
ефективної інтеграції соціальних, етичних, екологічних аспектів до управління
бізнес-процесами з метою досягнення позитивного впливу підприємства на суспільство
і навколишнє середовище та вирішення найгостріших соціальних проблем» [1], слід
зазначити, що розпочинати впровадження соціально відповідальної політики компанії
необхідно з власного персоналу. Адже, як відомо, робітник організації являється
спрощеною моделлю цієї самої організації. Тому не варто доводити, що рівень успішності працівників відображує успішність та конкурентоспроможність
компанії, в якій вони працюють.
Аналізуючи матеріали
досліджень з проблем розвитку корпоративної відповідальності вітчизняних
підприємств, ми дійшли висновку, що соціально спрямовані заходи щодо працівників
зводяться до вирішення питань своєчасної виплати і підвищення зарплати; усунення
дискримінації щодо статі, віку, релігійних та політичних переконань при прийомі
на роботу та кар’єрному рості;
підвищення кваліфікації ( Діаграма 1) [3].
В розрізі областей
найчастіше своєчасно платять зарплату в Одесі - 93.3% та Донецьку - 92.3%;
часто підвищують зарплату в Одесі - 65.4%; найбільше оплачують понадурочні години
у Києві - 50.7%; найчастіше заохочують професійне навчання своїх працівників у
Харкові - 59.8% та Дніпропетровську -
55.2% (Табл. 1). За середнім показником соціально відповідальних заходів
щодо своїх робітників на першому місці
Дніпропетровськ (40,8%), на другому місці Одеса (39,1%), на третьому – Київ (37,6%).
Діаграма 1.
Соціальна відповідальність вітчизняних компаній
щодо своїх працівників
Таблиця 1.
Соціально відповідальні заходи щодо працівників компанії
по різних регіонах (% підприємств)
|
Заходи |
Київ та Київська обл. |
Львів та Львівська обл. |
Дніпропетровськ та Дніпропетровська обл. |
Донецьк та Донецька обл. |
Одеса та Одеська обл. |
Харків та Харківська обл. |
|
Регулярне підвищення
зарплати |
50,4 |
50,6 |
56,3 |
51,3 |
65,4 |
49,8 |
|
Своєчасна
виплата зарплати |
78,8 |
78,5 |
86,1 |
92,3 |
93,3 |
76,3 |
|
Оплата
понадурочних годин |
50,7 |
25,4 |
38,5 |
29,0 |
45,5 |
30,3 |
|
Гнучкий графік
роботи |
13,2 |
11,1 |
16,3 |
4,0 |
4,1 |
17,7 |
|
Система кредитування |
10,6 |
4,7 |
9,4 |
13,1 |
19,0 |
9,3 |
|
Надання медичного
страхування |
13,8 |
24,9 |
26,6 |
31,0 |
15,3 |
9,8 |
|
Відсутність
дискримінації |
52,1 |
41,8 |
56,0 |
30,8 |
62,1 |
51,4 |
|
Підвищення
кваліфікації |
48,6 |
58,1 |
55,2 |
26,2 |
32,1 |
59,8 |
|
Додаткове
фінансове заохочення |
20,3 |
14,9 |
22,5 |
21,8 |
15,0 |
14,2 |
|
Середній
показник заходів |
37,6 |
34,4 |
40,8 |
33,3 |
39,1 |
35,4 |
У галузевому розрізі, за
середнім значенням індексу соціально відповідальних
заходів щодо своїх працівників, на першому місці знаходяться фінанси та
банківська справа (5.2), зв’язок (4.8) та сфера послуг (4.7). Виробництво промислових
товарів (3.5), сільське господарство (3.7) та будівництво (3.8) мають найменше
соціально відповідальних заходів щодо своїх працівників (Табл. 3).
Таблиця 3.
Середнє значення індексу
соціально відповідальних заходів вітчизняних компаній щодо свої працівників у
галузевому розрізі
|
Галузі економіки |
Середнє
значення індексу соціально відповідальних заходів щодо працівників |
|
Фінансові
послуги, банківська діяльність |
5,2 |
|
Зв'язок |
4,8 |
|
Послуги (ЗМІ,
консалтингові, юридичні послуги, туризм, ресторанний, готельний бізнес та
ін.) |
4,7 |
|
Торгівля,
комерція |
4,3 |
|
Побутові та
комунальні послуги |
4,3 |
|
Виробництво
споживчих товарів |
4,1 |
|
Транспорт |
3,9 |
|
Будівництво |
3,8 |
|
Сільськогосподарське
виробництво |
3,7 |
|
Промислове
виробництво товарів промислового призначення |
3,5 |
Простежується
взаємозв’язок між показником індексу внутрішньої соціальної відповідальності та
розміром підприємства. Так, великі підприємства набагато частіше за малі
практикують всі соціально відповідальні заходи по відношенню до своїх
працівників (Табл. 4).
Таблиця 4.
Середнє
значення індексу соціально відповідальних заходів щодо працівників в залежності
від розміру підприємства
Отже, розвитку і вдосконалення з проблем
корпоративної відповідальності потребує
малий та середній бізнес. Адже
найвищий рівень підтримання соціально відповідальної політики спостерігається у
великих підприємств.
Говорячи
про внутрішнє спрямування КСВ, слід відзначити, що сучасні вітчизняні
підприємства потребують вдосконалення в даній сфері. Адже здійснення
внутрішньої соціально відповідальної активності розуміється ними як, в більшій
мірі, своєчасна виплата зарплатні.
Таким чином, в управлінні внутрішнім
спрямуванням корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) слід керуватися
наступними принципами: принципом розуміння та визнання працівників; принципом довіри керівництва
до персоналу; принципом ефективності морального задоволення; принципом
ефективної організації робочого місця; принципом цілісності організації та її
працівників; принципом ефективності додаткового відпочинку; принципом підвищення
кваліфікації; принципом упевненості у завтрашньому дні; принципом безпеки праці; принципом
залучення робітників до управління [2].
Дотримання усіх вищеперерахованих принципів дозволить покращити показники
якості трудового життя та рівня корпоративної соціальної відповідальності.
Говорячи про внутрішню спрямованість КСВ,
слід виокремити наступні показники: безпека
праці; стабільність заробітної плати; підтримка соціально значущої заробітної
плати; додаткове медичне та соціальне страхування співробітників; розвиток
людських ресурсів через навчальні програми і програми підготовки та підвищення
кваліфікації; надання допомоги робітникам в критичних ситуаціях; гнучкий графік
роботи; додаткове фінансове заохочення; додаткове моральне заохочення.
На основі даних показників можна сформувати напрями внутрішньої
соціальної відповідальності підприємства (Табл. 5).
Таблиця 5.
Напрями внутрішньої соціальної
відповідальності підприємства
|
Напрямок |
Характеристика |
Приклади |
|
Розвиток персоналу |
Напрямок соціальних програм компаній, які проводяться в
межах стратегії розвитку персоналу з метою залучення та утримання талановитих
працівників. |
- Навчання
та професійний розвиток персоналу; - застосування
мотиваційних схем оплати праці; - надання співробітникам соціального пакету; - підтримання внутрішніх комунікацій в організації; - участь співробітників у прийнятті управлінських
рішень; - участь працівників у розподілі прибутку. |
|
Розвиток охорона здоров’я та безпечних умов праці |
Напрямок соціальних програм компаній, який забезпечує
створення та підтримання додаткових по відношенню до законодавчо встановлених
норм охорони здоров’я та умов безпеки робочого місця. |
- Охорона
праці та техніка безпеки; - медичне обслуговування персоналу на
підприємстві; - підтримання санітарно-гігієнічних умов
праці; - підтримка материнства та дитинства; - створення ергономічних робочих місць; - профілактика професійних захворювань; - додаткове медичне страхування. |
|
Розвиток соціально відповідальної реструктуризації |
Напрямок соціальних програм компанії, який фокусується
на забезпеченні проведення реструктуризації соціально відповідальним чином,
перш за все в інтересах персоналу компанії. |
- Проведення
інформаційних кампаній, які висвітлюють структурні зміни в майбутньому; - заходи з професійної перепідготовки кадрів; - сприяння у працевлаштуванні; - здійснення компенсаційних виплат працівникам,
які потрапили під скорочення штату. |
|
Розвиток соціально-культурного сервісу |
Напрямок соціальних програм компанії, який фокусується
на покращенні морального стану працівників. |
- Надання
компанією житла працівникам; - створення та підтримка власних творчих
колективів із числа робітників; - створення мережі соціальних закладів: дитячий
садок, будинок культури, пансіонат; - створення умов для відпочинку: фінансування
путівок, проведення екскурсій. |
Отже,
керівникам вітчизняних підприємств слід враховувати у своїй діяльності
не лише суворе дотримання трудового законодавства, не лише створення сучасних і
безпечних робочих місць, але й упровадження принципів відповідальної ділової
практики, удосконалення механізмів управління персоналом відповідно до
міжнародних стандартів та моральних цінностей.
Література:
1. Бурлакова Ю.М. Корпоративна соціальна відповідальність
як основа гармонізації добробуту суспільства // Економіка: проблеми теорії та
практики: Збірник наукових праць. – Випуск 252: В 6 т. – Т.IV. –
Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С.881-891.
2. Как добиться успеха: Практические советы деловым людям
/ Под общ. ред. Хруцкого В.Е. – М.:
Политиздат, 1991. – 510 с.
3.
http://www.un.org.ua/files/SURVEY_UKR.pdf