Економічні науки/3. Фінансові відносини

 

Покинтелиця В.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського

 

Розвиток ризикоорієнтованої системи адміністрування податків

 

В умовах економічної кризи виникають нові ризики діяльності платників податків, що обумовлює необхідність подальшого розвитку ризикоорієнтованої
системи адміністрування податків. Національним планом дій із поліпшення адміністрування податків передбачено на основі відповідного аналізу визначити галузі економіки, що є пріоритетними для контролю, з урахуванням наявних факторів ризику [1].

Ризикоорієнтована система створюється з метою запровадження системного підходу до адміністрування податків і базується на тому, що органи державної податкової служби за рахунок наявної інформації про можливі випадки порушень податкового законодавства, отриманої із внутрішніх та зовнішніх джерел, мають можливість відповідно реагувати на них, у тому числі упереджуючи порушення. З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають державному нагляду, відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним [2].

У концепції ризикоорієнтованої системи адміністрування податків  використовуються такі поняття, як [3]: фактори ризику – тобто причини, обставини, умови, що створюють можливість негативних (небажаних, небезпечних для виконання поставлених завдань) результатів; показники (критерії, індикатори) ризику – тобто те, що слугує сигналом про розгортання несприятливих подій, очевидне вимірюване свідчення про можливість реалізації ризику, що може бути зафіксоване при належній організації спостереження (моніторингу); наслідки ризику – це можливий вплив ризику або створеної ним проблеми на запланований (очікуваний) результат.

Основними ризиками адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) є:  відсутність на обліку в органах державної податкової служби осіб, які займаються господарською діяльністю та отримують доходи;  неподання, припинення подання платником податків податкових декларацій (розрахунків); здійснення суб’єктами господарювання діяльності без спеціальних дозволів (ліцензій), торгових патентів, сертифікатів відповідності; реалізація товарів, робіт та послуг за готівку без використання реєстраторів розрахункових операцій, якщо їх застосування є обов’язковим відповідно до законодавства; допущення платником податків арифметичних або методологічних помилок у поданій ним податковій декларації (розрахунку), які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання;  ухилення платника податків від сплати податків, заниження податкового зобов’язання; ухилення від сплати податку на додану вартість та безпідставне декларування від'ємного значення сум податку на додану вартість тощо.

Функція державних податкових інспекцій «Робота з податковими ризиками» включає виконання таких процедур: робота з суб'єктами господарської діяльності щодо виявлення ризиків та їх усунення; аналіз роботи з ризиками; аналіз ризиків, по яких декларації платників відсортовані до групи сумлінних платників та платників з помірним ступенем ризику (до «зеленого» та «жовтого коридорів»); аналіз даних щодо ризиків, перегляд оцінки кожного з них; відбір ризиків, за якими знижуються показники; надання пропозицій ДПА щодо внесення даних про ризики до автоматизованої системи та вдосконалення робочих інструкцій з виявлення ризиків.

Програма по роботі з базою податкових ризиків визначає загальні ознаки, які на цей час відомі податківцям (опис схем ухилення від оподаткування), що можуть вказувати на наявність порушень нормативно-правових документів та чинного податкового законодавства з боку платника податків. Програма дає можливість: здійснювати якісний відбір клієнтів для проведення перевірок; мінімізувати безрезультативні перевірки; скоротити витрати робочого часу на планування та проведення податкових перевірок; аналізувати та систематизувати виявлені порушення; упереджувати виникнення різноманітних схем ухилення від оподаткування. Для кожного ризику повинна існувати персональна програма його усунення, в якій детально, крок за кроком, описуються всі етапи цієї операції, починаючи з опису дій клієнта, які пов'язані з вірогідністю появи податкового ризику, спосіб встановлення порушення та рекомендований метод подолання.

У результаті створення ризикоорієнтованої системи адміністрування податків стане можливим: визначення порогу значимості податкових ризиків з урахуванням співвідношення між сукупним  ризиком та наявними  ресурсами державної податкової служби; оптимальний розподіл наявних ресурсів між  різними напрямками адміністрування податків з урахуванням пріоритетності окремих видів ризиків; визначення пріоритетних напрямків  та конкретних протиризикових  заходів з метою зменшення, нейтралізації або свідомого прийняття ризику по усіх напрямках діяльності – від внесення законодавчих ініціатив до поточних заходів на різних ділянках адміністрування податків; дотримання принципу найменшого втручання у фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання.

Література

1.    Національний план дій з поліпшення адміністрування податків: затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 р. № 1217-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: <http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1217-2009-%F0&test=4/UMfPEGznhh0.U.ZiylTumkHI4f6s 80msh8Ie6>

2.    Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 5 квітня 2007 р. № 877-V // Відомості Верховної Ради України (ВВР). -  2007. -  № 29. -  Ст.389.

3.     Визначення основних критеріїв (індикаторів) для відбору платників податків до Плану-графіка проведення перевірок // Вісті. – 2009. - №74. – С.1-4.