Економічні науки/10. Економіка підприємства

Гедройц Г.Ю.

Кременчуцький державний університет імені Остроградського

Удосконалення системи мотивації праці як складова успішної діяльності на підприємстві

Метою роботи будь-якого підприємства є отримання прибутку та постійне його зростання. Для досягнення поставленого завдання в першу чергу необхідним є правильне стимулювання поведінки людини, спрямування її зусиль на підвищення результативності діяльності, тобто удосконалення системи мотивації праці.

Мотивація – це процес стимулювання окремої людини або групи людей до діяльності, що направлена на досягнення індивідуальних та загальних цілей організації (підприємства) [4].

Роботодавець повинен створювати для працівника такі умови, щоб він був зацікавлений своєю працею, формувати у нього позитивне відношення до своєї діяльності. Це є однією з основних задач.

Система мотивації праці на підприємстві повинна будуватися на певних вимогах, які стимулюватимуть працівників до ефективної роботи, поліпшують показники діяльності, зменшують плинність кадрів і т.д.

Заробітна плата є найбільш дієвим інструментом активізації людського фактора і використання трудового персоналу. Вона має відповідати результатам роботи працівника в залежності від якості та обсягу виготовленої продукції або наданих ним послуг.

Для робітників певної професії з однаковим стажем і кваліфікаційним рівнем сума заробітної плати повинна бути однаковою, у разі перевиконання плану необхідно преміювати.

Великою популярністю в європейських країнах користується бонусна система заохочення. Бонус – це грошова винагорода працівникові за успішне виконання своїх трудових обов’язків [2].

Винагорода – це все те, що людина вважає цінним для себе [4]. Сума бонусу заздалегідь обговорюється (може бути фіксованою або відсотком від прибутку), уточнюються умови її виплати. Бонусний фонд формується з прибутку. Для забезпечення довіри до цієї системи працівників та зручності роботодавцю, можливі виплати бонусів зазначаються у трудовому договорі, а умови прописуються у Положенні про виплату бонусів. Ця система допомагає уникнути плинності кадрів і краще стимулювати робітника до ефективної праці. Крім заохочення повинні бути передбачені санкції за порушення трудової дисципліни, брак, невиконання поставленого завдання і т.д.

Крім грошових винагород, які є найпоширенішими в наш час, не менш важливими є такі, як відзнака, грамота, диплом, фото на дошку пошани та ін. Винагорода має формуватися також враховуючи психологію особистості, колективу. Адже для деяких людей щира подяка від поважної особи необхідна набагато більше ніж гроші.

Для успішної та ефективної праці персонал повинен мати відповідні навички та знання. З розвитком наукового прогресу рівень технологій не стоїть на місці. Оновлюється та постійно змінюється обладнання і програмне забезпечення, розробляються нові методи управління. Тому необхідним є постійне навчання трудового персоналу для зростання їх професійної майстерності та підвищення кваліфікаційного рівня.

Продуктивна праця передбачає надання рівних можливостей щодо зайнятості та посадового просування за критерієм результатів праці. Ще однією вимогою є підтримка гарної атмосфери у колективі. Тобто всі відносини між працівниками мають формуватися на довірі та можливості двосторонньої комунікації між керівниками та робітниками. Необхідно обґрунтовано і зрозуміло пояснити загальну мету діяльності підприємства, зацікавити у її реалізації кожного робітника і разом йти до поставленої цілі.

На будь-якому підприємстві роботодавець зобов’язаний гарантувати зайнятість та безпеку кожному робітнику, інакше зросте плинність кадрів і це не сприятиме підвищенню продуктивності праці. Необхідно узгоджувати вимоги людини до техніки та її функціонування і вимоги техніки до людини. Проте за будь-яких обставин техніка повинна служити людині, створювати всі умови для полегшення її праці і розвитку здібностей. Досвід показує, що комплексне додержання правил експлуатації машин та устаткування підвищує ефективність їх функціонування на 20 відсотків, скорочує строки професійної підготовки спеціалістів на 20- 30 відсотків і в 2-3 рази зменшує кількість нещасних випадків, аварій і катастроф.

Розвинуті країни досягли помітних успіхів у перетворенні найманого працівника на партнера-підприємця і таким чином підвищили зацікавленість робітника у розвитку та вдосконаленні виробництва. Необхідно створювати гуртки поліпшення якості продукції, вдосконалення техніки і технології, у яких люди реалізують свої творчі здібності. Власники фірм матеріально заохочують їх до цього, що приводить до зростання доходу як власників, так і працівників.

З метою вдосконалення виробництва, досягнення найвищих його результатів на фірмах створюються групи ризику - тимчасові наукові колективи, які об'єднують талановитих, ініціативних інженерів і науковців, що розробляють перспективні науково-технічні ідеї та матеріалізують їх у нових виробах. В жодному разі не повинна придушуватися ініціатива, а навпаки її необхідно мотивувати.

Впроваджуючи нову технологію, роботодавець автоматично полегшує працю робітникові і скорочує робочий час. Карнегі пише: «Відпочивайте до того, як відчуєте втому». За проведеним дослідженням відвантаження чавуну робітник, який працював 26 хвилин за годину і відпочивав 34 хвилини (більше відпочивав ніж працював), мав продуктивність праці в 4 рази більше ніж у інших працівників. Тобто успіх будь-якої справи також залежить від правильного розподілу часу роботи і відпочинку [3].

Отже, основними вимогами ефективної праці є: рівність працівників, гарантія зайнятості, безпека праці, забезпечення можливостей для зростання професійної майстерності, підтримання у колективі гарного клімату, підтримка ініціативи, запровадження бонусної системи, створення тимчасових наукових колективів, забезпечення оптимального розподілу робочого часу, формування зацікавленості працею та розуміння мети діяльності.

Література:

1. Вовканич С., Копистянська Х., Риндзак О. Соціально-психологічні аспекти мотивації зайнятості. // Вісник. – 2002.- №2

2. Пивоваров М.Г., Кондратенко К.Е. Сучасна методика стимулювання оплати праці персоналу в автомобілебудівному виробництві.// http://www.nbuv.gov.ua

3. Дейл Карнеги. Как перестать беспокоиться и начать жить. - Минск: «Дело (Восток+Запад)», 1992.- 670с.

4. Економіка підприємства: Підручник. - В 2т. Т.II/ За ред.. С.Ф. Покропивного.-К.: «Хвиля-Прес», 1995. – 280 с.

5. Степаненко С. В. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Навчальний посібник. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. – 350с.