Кравченко Г. В., к. е. н. Параскєєва А. М.

Донбаський державний технічний університет, Україна

Визначення вартості майна підприємств з метою страхування

Передусім, хотілось би сказати, що оцінка майна - це процес визначення їхньої вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Уся діяльність суб’єктів господарювання з метою оцінки майна регламентується законодавством, тому має чітко визначені межі. Оцінка це передусім бізнес, що вимагає наявності сертифіката суб'єкта оцінювальної діяльності, виданого Фондом державного майна України. Для рядового споживача це означає, що необхідно вибрати неодмінно сертифікованого оцінювача. В іншому випадку, звіт не матиме юридичної чинності.

У всьому світі, незважаючи на існування в різних країнах значного числа оцінювачів, оцінка не вважається масовою спеціальністю. Більш того, ця спеціалізація розцінюється як елітарна, адже послугами оцінювачів користуються в більшості випадків не громадяни, а інші професіонали - аудитори, юристи, брокери, що працюють з нерухомістю, банківські службовці.

Актуальність оцінювання складається в тому, що дуже часто ці послуги потрібні для оцінки доцільності і ефективності інвестування коштів в конкретний об'єкт або для визначення його майнового потенціалу. Проведення незалежної оцінки потрібне в цілому ряді випадків.

Обов'язкове проведення оцінки регламентується Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Оцінка обов'язкова у випадках:

• створення підприємств на базі державного майна або майна, що є в комунальній власності;

• реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств з державною часткою майна;

• виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка;

• визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою, а також у разі виходу учасника або засновника із складу такого товариства;

• оподаткування майна згідно з законом;

• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Крім того, дуже часто замовляють проведення незалежної оцінки для таких цілей:

• продажу-придбання майна;

• здачі в оренду, передачі права оренди, лізингу;

• одержання кредиту під його заставу;

• страхування;

• проведення конкурсів, аукціонів, торгів;

• передачі в довірче керування та в інших випадках передбачених законодавством.

Особливу увагу слід приділити страхуванню майна, адже воно є дійсним способом захисту від втрат у майбутньому. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування. Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна.

За постановою Кабінету Міністрів N 1440 "Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" 1 жовтня 2003 року набув чинності Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав". За цим стандартом, "дійсна вартість майна для цілей страхування" визначається уповноваженою особою, що має відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

Якщо договори страхування, об'єктами яких є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) укладаються без експертного висновку "дійсної вартості майна для цілей страхування", - то це не відповідає вимогам зазначеної постанови Кабінету Міністрів. Реалізація вимоги обов'язковості проведення оцінки з метою визначення розміру державного збору, зокрема, по ряду угод (в першу чергу, пов'язаних з нерухомим майном) розмір державного збору визначається як частина вартості, зафіксованої в договорі.

Діюча постанова Кабміну встановлює, що розмір державного мита за договорами закупівлі-продажу нерухомого майна не може бути меншим його вартості, зазначеної у відповідних довідках бюро технічної інвентаризації.

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" накладає певні обмеження на проведення оцінки майна.

Не допускається проведення оцінки майна, що належить:

• оцінювачу, чи його родині,

• підприємству, в якому він працює або є засновником цього підприємства.

Методичною основою оцінки майна і майнових прав виступає комплекс методичних підходів, а саме, загальні способи визначення вартості майна, що грунтуються на принципах оцінки. Вони підрозділяються на: витратний, дохідний,порівняльний.

Під час оцінки використовуються кілька методичних підходів, а також їхні комбінації.

Витратний підхід припускає оцінку вартості об'єкта, виходячи з вартості його відтворення в цінах на дату оцінки з подальшим коректуванням на суму зносу.

Дохідний підхід припускає оцінку вартості, виходячи з можливостей об'єкта приносити доход.

Порівняльний підхід заснований на оцінці вартості об'єкта, виходячи з поточної вартості аналогічних об'єктів.

Результат застосування різних підходів до оцінки одного об'єкта — одержання різних значень вартості. Як остаточна величина вибирається, як правило, одне із значень (рідше середнє, середньозважене чи інтервальне).

Жоден з підходів не має вирішальних переваг перед іншими. Кожен з них використовується для конкретних об'єктів і цілей оцінки. Названі підходи мають цілий ряд різновидів, наявність яких визначена розходженнями в об'єктах оцінки.

Таким чином, визначення вартості майна має дуже велике розповсюдження і використовується у випадку здачі майна в оренду, страхуванні, внесенні у статутний капітал підприємства, реструктуризації або ліквідації підприємства, а також у багатьох інших випадках. Тому дуже важливо вдосконалювати існуючу законодавчу систему і при цьому не забувати про правильність визначення дійсної вартості майна, без заниження або завищення його вартості на користь будь-кого з зацікавлених сторін. Оцінка майна і майнових прав, як процес визначення їхньої вартості, завжди націлена на певну область використання її результатів. Саме тому при проведенні оцінки визначається конкретний вид вартості об'єкта оцінки як ймовірна сума грошей, що може бути отримана за об'єкт оцінки на дату оцінки, виходячи з передбачуваних умов угоди, для цілей якої проводиться оцінка.

Литература:

1. Майновий ринок України: Газета АКБ Промінвестбанк. – 2009. № 3 (407) с. 15

2. Залетов А.Н. Страхование в Украине. – К.: Международная агенция «Bee-Zone», 2002 – 452 с.

3. Шляхи та перспективи розвитку страхування в Україні / П. Буряк //Вісник Київського Національного Університету ім. Т. Шевченка. Економіка. – 2006. №81/82.- с. 11-12