Єрмоліна М.Б., науковий керівник – Карвацький М.В.

Буковинська державна фінансова академія

Проблемні аспекти ОПОДАТКУВАННЯ

МІСЦЕВИМИ ПОДАТКАМИ ТА ЗБОРАМИ В УКРАЇНІ

Анотація. У статті здійснений аналіз основних проблемних аспектів вітчизняної системи місцевого оподаткування на сучасному етапі економічного розвитку та виокремлено найбільш оптимальні напрямки її розвитку та удосконалення на найближчу перспективу.

In the article realizable analysis of basic problems aspects  of the domestic system of local taxation on the modern stage of economic development and the most optimum  directions of its perspective  development and improvement are selected on the nearest prospect.

Ключові слова: місцеві податки і збори, органи місцевого самоврядування, законодавство України, місцеве оподаткування, права органів місцевого самоврядування.

І. Вступ. На сучасному етапі розвиток місцевого самоврядування визначений одним із найважливіших напрямків державної політики. Проте, формальне розширення функцій і повноважень органів місцевого самоврядування, яке начебто відбувається протягом останніх років, водночас не супроводжується адекватним збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що надходять у їх розпорядження.

Фактично, і надалі незначними залишаються власні доходи місцевих бюджетів, серед яких, на жаль, і такий перспективний фіскальний інструмент, як місцеві податки і збори, що може бути потужним джерелом забезпечення поточних потреб місцевої влади. Але діюча система оподаткування, не дає можливості використання інституту місцевих податків і зборів, як потужного джерела наповнення місцевих бюджетів, що висуває на перший план питання її кардинального, але поступового, реформування.

У контексті вищесказаного,  аналіз дослідження проблемних аспектів оподаткування місцевими податками і зборами, а також пошук перспективних напрямів посилення їх фіскального значення   набуває особливої актуальності в міру розвитку сучасних трансформаційних процесів, пов'язаних з утвердженням в Україні ринкової моделі господарювання.

ІІ. Постановка проблеми. Уже протягом тривалого часу проблематика місцевого оподаткування займає важливе місце в дослідженнях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Але, варто відзначити, що не дивлячись на актуальність, тема місцевого оподаткування не знайшла достатнього висвітлення в економічній та правовій літературі. Фактично, питання правового регулювання місцевого оподаткування, як правило, розглядаються лише при аналізі податкової системи України в цілому, або в аспекті загальної характеристики податків і зборів щодо їх основних елементів. На проблемах справляння місцевих податків і зборів юристи в галузі фінансового права практично не акцентували уваги.

Частково проблеми, пов'язані із механізмом справляння місцевих податків і зборів, розглядались у працях вчених-економістів В.П. Вишневського, С.Д. Герчаківського, О.М. Піхоцької, Л.Л. Тарангул, І.Ф. Щербини та інших.

Сьогодні також багато розмов ведеться про проблематичність системи місцевого оподаткування. При цьому, неодноразово, як з боку наукових кіл, так і з боку політичних діячів констатується факт її невідповідності загальновизнаним світовою практикою критеріям самодостатності та економічної доцільності.

Але, насамперед, чи  не найважливішою проблемою у цій сфері являється недосконалість законодавчого забезпечення, що, як наслідок, породжує і безліч інших проблематичних аспектів у сучасній системі місцевого оподаткування.  Так, хоча і за період з 1993 року по даний час податкове законодавство динамічно вдосконалювалося, проте, система місцевих податків і зборів практично  постійно залишалася осторонь, що  і призвело до парадоксальної ситуації, коли  місцеві податки і збори справляються до місцевих бюджетів фактично за правилами, встановленими більше 15-ти років тому, які абсолютно не відповідають вимогам сьогодення та не враховують низки сучасних економічних реалій.

ІІІ. Результати. Сьогодні, впевнено можна стверджувати, що фактично, інститут місцевих податків і зборів як структурна частина податкового права ще не отримав достатнього науково-теоретичного обґрунтування. Недостатньо  вирішеними  залишаються  питання      вдосконалення співвідношення центру і регіонів щодо регулювання відносин у сфері місцевого оподаткування, забезпечення єдиного державного підходу до вирішення цих питань; наукового аналізу природи місцевих податків і зборів та їх відмінностей від загальнодержавних тощо. Серйозною проблемою на сьогодні є і те, що законодавчо закріплені місцеві податки і збори загалом, та їх ставки зокрема, не враховують реальних можливостей платників, а отже, не виконують стимулюючої функції. Як наслідок,  такі вади негативно позначаються на дотриманні принципів єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності бюджетного устрою України в цілому.

Загалом,  інститут місцевих податків і зборів в Україні порівняно з практикою західних країн є фактично  недієздатним, не виконуючи при цьому тих функцій, які покладені на нього законодавством. Це головним чином зумовлено вкрай мізерною  роллю місцевих податків і зборів у формуванні фінансів органів місцевого самоврядування.

Аналізуючи стан виконання дохідної частини місцевого бюджету міста Чернівців слід зазначити, що найбільшу питому вагу серед усіх податків і зборів займає ринковий збір, який становив у 2008 році 14,96 млн.грн. (90,7 %), у 2009 році– 15,02 млн.грн. (90,5 %), другим по величині є комунальний податок, який у 2008 році складав 0,98 млн.грн. (5,9 %), а в 2009 році – 1,03 млн.грн. (6,2 %), решту податків та зборів складали у 2008 році 0,56 млн.грн. (3,4 %), у 2009 році – 0,54 млн.грн. (3,3 %).

Крім цього, неабияким недоліком сучасної вітчизняної системи місцевого оподаткування є наявність тих місцевих податків і зборів, які з плином часу виявили свою недоцільність, не мають фіскального значення або є економічно необгрунтованими (збір за проведення кіно– та телезйомок, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір за проїзд на території прикордонних областей автомобілем, курортний збір тощо); місцевих податків і зборів, не характерних  як для України загалом так і для її регіонів зокрема через відсутність бази оподаткування; наявність місцевих податків і зборів, витрати на адміністрування яких перевищують надходження від них (іподромні збори, збір з власників собак та інші).

Все це свідчить про нераціональність вітчизняної структури надходжень місцевих податків і зборів, що доповнюється ще й нерівномірністю розміщення бази оподаткування  по території України.

 Досить часто сьогодні звертається увага і на такі проблемні аспекти, як присутність недоліків у фіскальному адмініструванні місцевих податків і зборів (наявність значних сум недоїмки, переплат, невиправданих пільг), відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків та зборів, що частково призводить до незацікавленості місцевих влад у додатковому залученні коштів від їх справляння. Крім цього, неабияким гальмівним фактором розвитку інституту місцевого оподаткування є також нерозвиненість місцевих податків, що відображають політику місцевої влади, серед яких екологічні податки, плата за певні послуги місцевих органів влади тощо [5, 19].

Важливою науковою проблемою на сьогодні і далі залишається організація контролю при справлянні місцевих податків і зборів в умовах ринкової економіки, а також те, що окремі місцеві податки і збори передбачають фіксовану ставку оподаткування, яка є символічною і не індексувалася жодного разу.

Як бачимо, ситуація, що склалась  у вітчизняній системі місцевих податків і зборів змушує порушити питання про радикальне перетворення всієї системи місцевого оподаткування, що в перспективі стане передумовою до удосконалення всієї фінансової системи України.

 Але, в процесі реформування інституту місцевих податків і зборів  необхідно чітко усвідомлювати, що фундаментальною основою для цього може стати лише вироблення кардинально нового мислення, нового підходу до місцевого оподаткування, обов'язкове узагальнення світового та історичного досвіду місцевого оподаткування з наступним творчим його втіленням в Україні на основі врахування багаторічної історії та менталітету українського народу.

ІV. Висновки. У контексті вищесказаного, доцільно виділити такі основні напрямки розвитку та удосконалення системи місцевого оподаткування:

1) необхідно вирішити питання оновлення правового регламентування справляння місцевих податків і зборів та прийняти Податковий кодекс України;

2) змінити ставлення до місцевих податків і зборів, як до другорядних фіскальних інструментів в складі вітчизняної системи оподаткування, перенести акцент у місцевому оподаткуванні на податки, які згідно із світовим досвідом, найбільш придатні для місцевого оподаткування (податок з доходів фізичних осіб, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, податок на промисел, платежі за ресурси місцевого значення, податок на нерухомість) [1, 99];

3) розширити перелік тих місцевих податків і зборів, які платник буде сприймати як плату за певні місцеві послуги, які відображатимуть політику органів місцевого самоврядування;

4) в умовах загрозливої екологічної ситуації в Україні актуальним є впровадження місцевих екологічних податків, які доцільно стягувати у вигляді штрафів за забруднення повітря, водоймищ, лісів та інших природних ресурсів;

5) ще одним з можливих напрямів розширення переліку місцевих податків і зборів є запровадження місцевих акцизів, наприклад, на тютюнові та алкогольні вироби, повернення до використання податку з продажу імпортних товарів [2, 16];

6) зарубіжний досвід переконує, що в Україні також є можливість і перспективи для запровадження податків на цінні папери, на біржові операції, грошові капітали, приріст капіталу, на право розміщення офісів у центральній частині міста [4, 47];

7) досить актуальним є вирішення на законодавчому рівні питання розмежування сфер діяльності та взаємодії органів державної податкової служби й органів місцевого самоврядування, зокрема у забезпеченні справляння місцевих податків і зборів, це можливо зробити шляхом внесення відповідних змін і доповнень до законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих і нормативних актів, які регулюють відповідні питання;

8) проведення роботи з підвищення правової культури населення, зокрема роз'яснення податкового законодавства, значення своєчасності й повноти сплати податків, а  також   відповідальності за   ухилення від їх сплати, у  відповідності до чого посилення потребує державний контроль за додержанням чинного законодавства щодо оподаткування, справляння передбачених законом місцевих податків і зборів.

Дотримання цих вимог є запорукою створення міцної, стабільної системи місцевого оподаткування, яка сприятиме ефективній реалізації регіональної політики та забезпечить фінансову стійкість регіонів.

Список використаних джерел:

1. Вишневський В.П. Місцеві податки і збори у ринковій економіці / В.П. Вишневський, В.В. Рибак // Фінанси України. – 2007. – №1. – С.11-20.

2. Герчаківський С.Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення / С.Д. Герчаківський // Фінанси України. – 2006. – №2. – С. 44-49. 

3. Піхоцька О.М. Місцеві податки і збори в Україні / О.М.Піхоцька // Фінанси України. – 2008. – №5. – С. 46-51.

4. Тарангул Л.Л. Основні напрями удосконалення законодавчої бази оподаткування місцевими податками і зборами / Л.Л. Тарангул // Економіст. – 2009. – №3. – С. 18-22.

5. Щербина І.Ф. Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету // Казна – 2009. – № 2. – С.89-119.