Экономические науки/14.Экономическая теория.

Норинська А. П.

студентка групи УЗ-62 ФММ,

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, holy_ann@mail.ru, Україна

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі та їх теперішня актуальність

У короткостроковому періоді після Великої депресії 30-х років була усвідомлена потреба переосмислення економічних теорій, у тому числі і теорій міжнародної торгівлі. Вченими різних економічних шкіл проводилась системна робота щодо пошуку нових дієвих законів, напрацювання концепцій та теорій. Наявність розбіжностей у підходах до вивчення міжнародної торгівлі обумовили значну кількість різних наукових напрямів, що стало причиною становлення і подальшого розвитку альтернативних теорій міжнародної торгівлі.

Масштабне розширення міжнародної торгівлі у період після Другої світової війни з 1940-х до 1970-х роках поставило під сумнів дієвість класичних та неокласичних теорій. Критика з боку теоретиків і управлінців-практиків пояснювалась наступними підставами:

· статистичних параметрів для аналізу було недостатньо;

· попередньо запропоновані моделі суттєво відрізнялись від реальності;

· неможливість пояснення значної частини структури світової торгівлі.

Світова економічна ситуація характеризувалася мобільністю факторів і постійною віддачею від масштабу виробництва. При цьому, спостерігався інтенсивний міжнародний рух капіталу, праці, технологій з розвинених країн у країни, що розвиваються, а також між промислово розвиненими країнами.

Вчені-економісти неокласичної теорії міжнародної торгівлі Е. Хекшер і Б. Олін намагалися пояснити торгівлю з точки зору забезпеченості факторами виробництва. Запропонована вченими модель розглядала міжнародний рух товарів як заміну для переміщення факторів виробництва. Об'єктом аналізу були праця та капітал. Експорт трудомістких товарів забезпечував збільшення робочих місць у країні, і сприймався як неявний експорт робочої сили. Модель передбачала заміну міжнародної торгівлі сировинними товарами рухом факторів виробництва між країнами. Очевидно, що це – малоймовірно. Рух капіталу з розвинених країн у регіони, що розвиваються, і рух робочої сили у протилежному напрямі погіршує торгівельні відносини і призводить до взаємної компенсації. З теорії виходить, що країнам слід експортувати ті товари, що забезпечені дешевими факторами виробництва, і, навпаки, імпортувати – дорожчі. Хоча насправді, елемент «ціна» з часом змінюється.

У альтернативної теорії відносних переваг англійського економіста Д. Рікардо діють дві країни, що доповнюють одна одну. Інакше кажучи, країна, що має переваги над іншою у виробництві деяких товарів, має зосередити свої зусилля над виробництвом саме цього товару, і експортувати його. Насправді, спостерігається торгівля між країнами, що мають аналогічну забезпеченість. Теорія відносних переваг є теоретичною основою міжнародної спеціалізації. Отже, міжнародна торгівля вигідна всім країнам-учасницям, щоправда, вигоди країн не однакові, хтось їх має більше, а хтось — менше.

Теорія технологічного розриву пов'язана з роботами Р. Познер, Гері Беккер і Н. Калдор спробувала пояснити торгівлю промисловими товарами між промислово розвиненими країнами з аналогічними ресурсами. Р. Познер у своїй моделі передбачає дві країни світу в яких не має ніякої відмінності в забезпеченості факторами виробництва і співвідношенням факторів цін. У такому світі фірма в одній країні відкриває новий продукт, який потім експортує в інші країни. Технічне нововведення в цій країні дає йому перевагу. Вона набуває монополію на цей продукт доки інша країна розвиває технології виробництва товару. У результаті технічних нововведень утворився технологічний розрив між країнами. Цей розрив буде поступово долатися, тому що інші країни почнуть копіювати нововведення країни-новатора. Познер для пояснення постійно існуючої міжнародної торгівлі вводить поняття «потоку нововведень», з часом виникає у різних галузях і різних країнах.

Обидві торгуючі країни виграють від нововведення. У міру розповсюдження нової технології менш розвинена країна продовжує вигравати, а більш розвинена країна втрачає свої переваги. Таким чином, міжнародна торгівля існує навіть при однаковій забеспеченості країн факторами виробництва.

Ця теорія була застосована для пояснення торгівлі новими продуктами, але не була корисна для торгівлі старими. Крім того, вона дала роз'яснення для країн, що мають порівняльні переваги за технічних інновацій, але не уточнила, що відбувається в інших країнах.

У середині 60-х рр.. XX століття американський економіст Р. Вернон висунув теорію життєвого циклу продукту, в якій спробував пояснити розвиток світової торгівлі товарами на основі етапів життєвого циклую. Вернон каже, що є 3 етапа життєвого циклу продукту:

I → етап інноваційного продукту;

II → етап удосконалення продукту;

III → етап стандартизації продукту.

На початку 80-х рр.. XX століття П. Крюгман і К. Ланкастер запропонували альтернативне пояснення міжнародної торгівлі, що базується на ефекті масштабу. Суть ефекту полягає в тому, що при певній технології та організації виробництва довгострокові середні витрати скорочуються в міру збільшення обсягу продукції, що випускається, тобто виникає економія, обумовлена масовим виробництвом.

Відповідно до цієї теорії, багато країн забезпечені основними факторами виробництва в однакових пропорціях, і тому їм буде вигідно торгувати між собою при спеціалізації в галузях, які характеризуються наявністю ефекту масового виробництва. Спеціалізація дозволяє розширити обсяги виробництва, знизити витрати, ціну. Для того, щоб ефект масштабу був реалізований, необхідний місткий ринок, тобто світової.

Таким чином, різноманіття теорій міжнародної торгівлі вказує на складність і багатогранність цього феномену економічної сторони розвитку суспільства. Розуміння теоретичного аспекту міжнародної торгівлі дозволяє проаналізувати такі складні процеси, як економічний вплив однієї країни на інші, наслідки вступу в міжнародні торговельні організації та ін.

Актуальність даної теми полягає в тому, що теоретичні і методологічні основи економічної теорії і міжнародної економіки в даному питанні є базою для практичного здійснення державою зовнішньоторговельної діяльності. Знання специфічних законів, базових моделей, загальних теорій дозволяє обґрунтувати обсяги експорту, місце України на світовому ринку, наслідки вступу до СОТ і ЄС.

Країни беруть участь в міжнародній торгівлі з двох основних причин, кожна з яких вносить вклад в одержання вигоди від зовнішньоекономічної діяльності. По-перше, держави несхожі один на одного (за розміром території, населення, рівнем мінерально-сировинної бази і т.д.). По-друге, країни займаються міжнародною торгівлею для того, щоб домогтися економії, зумовленої зростанням масштабу виробництва.

Теорії міжнародної торгівлі, як класичні так і альтернативні, хоча і не можуть дати відповіді на весь комплекс питань, що виникають у процесі розвитку зовнішньоторговельних відносин, але показують умови виникнення тих переваг, завдяки яким окремі країни і компанії завойовують міцні позиції на світовому ринку.

Література:

1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие.- 4-е изд., перераб. и доп.- М.: ИВЦ "Маркетинг", 1999 - 264 с.

2. Международные экономические отношения: Учебник для вузов/, Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000

3. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 446 с. - (Серия "Высшее образование")