Докторант Сарапіна Ольга Андріївна
Миколаївський державний аграрний університет
Реструктуризація підприємства в системі
антикризового фінансового управління
Одним із інструментів фінансового оздоровлення
підприємств є реструктуризація. Законом України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, іншими
нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як
ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який
рекомендується включати в план санації.
Реструктуризація підприємства - це здійснення
організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних
заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності,
управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню
підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентноспроможної продукції,
підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Керуючись
даним визначенням можна зробити розмежування між категоріями “реструктуризація
підприємства” та “реорганізація”. Поняття “реструктуризація” є більш ширшим,
оскільки включає в себе поряд з іншими, заходи, спрямовані на реорганізацію
підприємства. Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні
власника статутного капіталу даної юридичної особи та в зміні
організаційно-правової форми організації бізнесу.
В літературних джерелах, присвячених дослідженню
реструктуризації підприємств, в залежності від характеру заходів, які
застосовуються, виділяють такі форми реструктуризації:
-
реструктуризація виробництва;
-
реструктуризація активів;
-
фінансова реструктуризація;
-
корпоративна реструктуризація (реорганізація).
Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін в
організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою
підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності.
Реструктуризація активів включає в себе заходи,
результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу.
Фінансова реструктуризація пов’язана зі зміною структури
та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в
інвестиційній діяльності підприємства. Зазначимо, що фінансова реструктуризація
повинна в обов’язковому порядку супроводжуватися реструктуризацією виробництва,
в противному разі, заходи щодо покращення ситуації з фінансування можуть лише
відстрочити ліквідацію підприємства на більш пізній період.
Найбільш складним видом реструктуризації є корпоративна
реструктуризація. Корпоративна реструктуризація пов’язана з реорганізацією
підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного
капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми
організації бізнесу.
До заходів, які проводяться в рамках реструктуризації
виробництва, реструктуризації активів, фінансової реструктуризації
корпоративної реструктуризації можна віднести наступні (табл. 1):
За формальними ознаками розрізняють такі три види
реорганізації :
1.Реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємства
(злиття, приєднання, поглинання);
2.Реорганізація, яка спрямована на подрібнення підприємства
(поділ, виділення);
3.Реорганізація без змін розмірів підприємства
(перетворення).
У разі реорганізації підприємства слід враховувати ряд
законодавчих передумов та вимог, а саме:
Таблиця 1.
Основні заходи, які
проводяться в рамках різних видів реструктуризації
Форма реструктуризації |
Основні заходи |
Реструктуризація виробництва |
· зміна керівництва підприємства; |
Реструктуризація активів |
· продаж частини основних засобів; |
Фінансова реструктуризація |
· реструктуризація заборгованості перед кредиторами; |
Корпоративна реструктуризація |
· часткова або повна приватизація; |
- порядок державної реєстрації (перереєстрації) та
ліквідації суб’єктів господарювання;
- вимоги антимонопольного законодавства;
- вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства,
його власників, персоналу тощо;
- порядок емісії акцій (у разі реорганізації АТ);
- можливі екологічні, демографічні та інші наслідки.
Реорганізація підприємств, які мають кредиторську
заборгованість, повинна здійснюватися з дотриманням вимог щодо переведення
боргу, зокрема:
а) перевід боржником свого боргу на іншу особу
допускається лише за згодою кредитора;
б) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора
всі заперечення, основані на відносинах між кредитором і первісним боржником;
в)порука і встановлена третьою особою застава
припиняються з переводом боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив
згоди відповідати за нового боржника;
г) уступка вимоги і перевід боргу, основані на угоді,
укладеній у письмовій формі, повинні бути вчинені в простій письмовій формі.
Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно
провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємства, що
знаходиться в кризі, який повинен базуватися на аналізі основних характеристик
діяльності даної юридичної особи. На основі результатів аналізу робиться
висновок про санаційну спроможність підприємства та про доцільність його
реорганізації. Ефективність реструктуризації забезпечується тими заходами, які
покладені в основу плану реструктуризації. В плані слід відобразити переваги
вибраних організаційних форм та методів реструктуризації. У разі реорганізації
слід показати, які переваги одержить підприємство в результаті зміни
організаційно-правової форми, відокремлення окремих структурних підрозділів чи приєднання
інших підприємств.
Література:
1.
Агенство з питань запобігання банкрутства підприємств. Методика інтегральної
оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організації // Українська
інвестиційна газета. - 1998. - №3.
2. Федосов В., Опарін В.,
Льовочкін С. Фінансова реструктуризація в Україні: проблеми і напрями:
Монографія / За наук. ред. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2002. — 387 с.
3. Фінанси підприємств, четверте видання: Підручник/ За ред. професора А.М.
Поддєрьогіна-К.:КНЕУ,2002.
4. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. Навч. посібн. -
К.:КНЕУ,2000.-412с.
5. Шершньова З.Є., Оборська С.В.
Стратегічне управління. - К.: КНЕУ, 1999. - 384с.