К. пед. н.
Прошкін В. В., Прошкіна І. О.
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
Проблема співвідношення понять “науково-дослідна”
і “навчально-дослідна” робота студентів
Традиційно вважається, що науково-дослідна робота студентів – це система
методів, засобів і заходів для засвоєння студентами в процесі навчання різних
етапів науково-інноваційного циклу, що включає фундаментальні й прикладні
дослідження. Науково-дослідна робота студентів (далі – НДРС) є одним з
найважливіших засобів ефективної підготовки фахівців. Різні аспекти
науково-дослідної роботи студентів у процесі професійної підготовки
розглядалися в роботах багатьох науковців (О. Микитюк,
Г. Кловак, О. Дубасенюк, З. Сазонова, І. Глікман,
Н. Гавриш, М. Князян, П. Горкуненко та ін.). Аналіз монографій,
дисертаційних досліджень з проблем організації НДРС, визначення її ролі й місця
в університетській підготовці, дозволяє нам стверджувати, що сучасні дослідники
по різному розуміють поняття
“науково-дослідна робота студентів”. Тому мета нашої статті – розглянути основні
підходи до визначення вищеназваного поняття, зокрема, в контексті інтеграції
науково-дослідної і навчальної діяльності в університеті.
У ряді досліджень справедливо наголошується, що НДРС
забезпечує стійкий взаємозв'язок між навчальними дисциплінами й науковою
діяльністю, що проводиться кафедрами й науковими структурними підрозділами
університету. НДРС надає творчий характер навчальним заняттям, сприяє розкриттю
студентами дослідницьких здібностей з урахуванням їх наукових інтересів.
Традиційно вища школа
розглядала НДРС для підвищення рівня професійної підготовки. Студентський творчий потенціал порівняно широко
застосовувався при вирішенні актуальних проблем науки й виробництва. Ця
тенденція багато в чому зумовила можливість розвитку вітчизняних наукових шкіл
на основі наступності поколінь, виявлення найбільш обдарованих і підготовлених
студентів, які мають здібності до науково-дослідної діяльності [1, с. 3].
Разом з тим, за останні роки в багатьох викладачів і
студентів університетів з’явився негативний стереотип мислення, відповідно до
якого НДРС асоціюється з діяльністю, що
проводиться виключно у позанавчальний час. При цьому до науково-дослідної
роботи переважно залучаються студенти старших курсів, а молодші курси фактично є
усуненими від неї. Хоча НДРС є впорядкованою сукупністю позааудиторних занять,
тісно пов'язаних з навчальним процесом, має якісну специфіку й власну логіку,
вона ґрунтується, перш за все, на принципах самостійності, добровільності й зацікавленості
студентів, а, отже, в процесі університетської підготовки не носить масовий
характер.
Ми маємо чітке переконання, що таке розуміння НДРС є “ущербленим”
у контексті професійної підготовки
майбутніх фахівців, інтеграції науково-дослідної й навчальної роботи в
університеті. Аналіз наукової діяльності провідних ВНЗ України й власний досвід
організації університетської наукової роботи показують, що при такому трактуванні
науковою роботою в університеті може займатися лише 10-20% студентів. Це – молоді
вчені, які у позанавчальних заняттях залучаються до роботи в наукових
лабораторіях, проблемних групах, готують публікації, виступають на
конференціях, конкурсах наукових робіт, олімпіадах та ін.
Проблема полягає в тому, що при такому підході до
розуміння НДРС переважна більшість студентів, які не мають чітко виражених здібностей
до науково-дослідної діяльності, виявляються поза нею. Тобто НДРС не виступає в
якості ефективного засобу масового залучення студентів до наукової творчості в
процесі професійної підготовки.
Крім НДРС, у ряді дисертаційних досліджень (Ю. Солянников,
Ф. Галіулліна, О. Нечаєва, О. Глущенко,
О. Казанцева, Т. Калашникова та ін.) застосовується схожий термін – навчально-дослідна
робота студентів, що розглядається як невід'ємна складова частина навчального процесу.
Навчально-дослідна робота охоплює всі види навчальної діяльності студентів і
здійснюється через гармонійне впровадження елементів наукових досліджень у
навчальний процес на лекційних, практичних заняттях, при підготовці курсових,
дипломних, магістерських проектів та ін.
Дослідники відзначають, що саме навчально-дослідна
робота є первинним етапом наукової діяльності, з якою студенти зустрічаються
вже на молодших курсах за допомогою оволодіння технологією творчості,
знайомства з методикою проведення експерименту, роботи з науковою літературою та
ін.
А. Козлов під науково-дослідною
роботою розуміє роботу студента, що виявляє самостійне творче дослідження теми,
під навчально-дослідною роботою – оволодіння технологією творчості, знайомство
з технікою експерименту, з науковою літературою [2, с. 77].
В. Андрєєв відзначає, що навчально-дослідна
діяльність студентів спрямована на пошук пояснення й доказу закономірних
зв'язків і відносин, експериментально спостережуваних чи теоретично аналізованих
фактів, явищ, процесів, у якої домінує самостійне застосування прийомів
наукових методів пізнання і в результаті якої студенти активно опановують знаннями,
розвивають свої дослідницькі уміння й здібності [3, с. 36-37].
Узагальнюючи ідеї К. Казанцевої [4], відзначимо,
що залучення студентів до навчально-дослідної роботи припускає виховання прагнення до самоосвіти, творчої активності,
розвиток творчого підходу при вирішенні проблемних завдань, оволодіння
загальними і частковими методами дослідження. Ми розділяємо думку автора, що
придбання навичок дослідження як
універсального засобу оволодіння дійсності через підвищення мотивації до навчальної
діяльності, активізації особистісної позиції в освітньому процесі є новим і особистісно
значущим для кожного студента.
На відміну від дослідницької діяльності вченого, дослідницька діяльність
учнів – форма освітнього процесу. Тому для характеристики такого роду
діяльності застосовується поняття “навчально-дослідна діяльність” [2, с. 48].
Ф. Галіулліна поділяє студентську наукову роботу на два види: діяльність, що пов’язана з навчальним процесом і доповнює
його. На думку автора, у межах навчально-дослідної роботи, що пов’язана з навчальним
процесом, відбувається посилення творчої спрямованості в змісті навчальних дисциплін,
технологій навчання й комплексі індивідуальних завдань дослідницького
характеру. Основними засобами другого напряму є орієнтація на індивідуальний
підхід до наукових інтересів і здібностей студентів, різний спектр позанавчальних
форм дослідницької діяльності, формування студентських наукових об'єднань
(кружків, лабораторій, проблемних груп та ін.) [5, с. 34].
У роботі В. Андрєєва [3] по аналогії з навчально-дослідною
й науково-дослідною роботою студентів зустрічаються терміни “навчально-творча
діяльність” і “наукова творчість студентів”. На думку автора, навчально-творча
робота є одним з видів навчальної діяльності, що спрямована на вирішення навчально-творчих завдань.
Результат цієї діяльності має суб'єктивну новизну й значущість для розвитку
особистості, її творчих здібностей.
Відзначимо також, що в роботах О. Ібрянової, К. Казанцевої,
Т. Крамарової, Г. Ліцман та ін. зустрічається поняття навчально-науково-дослідна робота студентів (далі – ННДРС). ННДРС розглядається як комплексна система інтенсифікації навчального процесу
за допомогою впровадження елементів наукової роботи в усі види навчальної роботи
студентів упродовж усього навчання. ННДРС спрямована на підвищення якості
підготовки фахівців і забезпечує здобуття навичок дослідницької діяльності,
самостійного вирішення творчих завдань, поглиблення отриманих фундаментальних
знань, розвиток творчої активності, самостійності та ін.
Також навчально-науково-дослідна діяльність виступає
як засіб отримання знань і формування умінь творчої дослідницької діяльності,
що припускає впровадження елементів наукових досліджень у навчальний процес, а
надалі – в самостійну дослідницьку
роботу [4, с. 64].
У ряді досліджень указується на основні відмінності
між науково-дослідною, навчально-дослідною та науково-навчально-дослідною
роботою – ступінь самостійності виконання дослідницького завдання й новизна
наукового результату. Наголошується також, що залучення студентів до НДРС,
ННДРС проходить переважно з третього курсу навчання, тоді як для навчально-наукової
роботи залучаються студенти молодших курсів. При цьому практично всі автори
сходяться на думці, що для різних видів наукової роботи студентів можна
виділити загальні вагомі риси – ця робота припускає оволодіння технологією
творчості, знайомство з методикою експерименту, науковою літературою та ін.
Серед відмінностей між науково-дослідною й навчально-дослідною роботою
зазначається ступінь самостійності виконання дослідницького завдання студентом,
а також новизна отриманого результату.
Ми розділяємо думку дослідників
(А. Козлів, К. Казанцева, Т. Калашникова, Т. Крамарова, О. Нечаєва,
Ч. Худжамбердієв та ін.), що сам факт розподілу студентської науки на види
є умовним. Ці види взаємно доповнюють один одного, виступають ефективною формою
міждисциплінарної організації професійної освіти. У контексті інтеграції науки
й освіти при підготовці майбутніх фахівців ми пропонуємо використовувати єдиний
термін – “науково-дослідна робота студентів”. При цьому розглядаємо НДРС як
систему методів, засобів і заходів підготовки творчої особистості, формування
ціннісного відношення до творчої діяльності, розвитку дослідницької
компетентності й наукової творчості. Нам імпонує думка А. Козлова, що НДРС
пов'язується з отриманням знань і формуванням умінь творчої дослідницької
діяльності, що припускає з цією метою на початковому етапі впровадження
елементів наукових досліджень у навчальний процес, а надалі – самостійну
дослідницьку роботу студента з проблеми, коли використовуються аудиторні й
позааудиторні форми організації педагогічного процесу [2, с. 81].
Безумовно, сам факт залучення
студентів до науки як професійній діяльності є значущим лише для певної частини
студентів, що мають особливі здібності до наукової роботи, бажання реалізувати
себе в майбутньому як учений. На наш погляд, більш значущим є розуміння НДРС як
ефективного засобу пізнання дійсності, формування
висококваліфікованого й конкурентноздатного фахівця.
Це завдання може успішно вирішуватися шляхом
системного спонукання кожного студента до наукової діяльності в різних формах
організації НДРС, що дозволяють здійснювати творчу спрямованість підготовки
впродовж усього навчання. Як приклад, студенти, починаючи з першого курсу, залучаються
до наукової діяльності при роботі над дослідницькими завданнями зростаючого
рівня складності в межах навчальних дисциплін. Поступово дослідження стають
більш значущими й змістовними.
Здійснюється системна робота з єдиної проблеми впродовж усього навчання, що виражається
в підготовці курсових, дипломних, магістерських проектів, участі в роботі
наукових лабораторій і проблемних груп та ін.
Таким чином, науково-дослідна робота
студентів є невід'ємною складовою частиною підготовки кваліфікованих фахівців,
здатних індивідуально й колективно творчо вирішувати завдання, що поставлені в
процесі професійної підготовки. Навчально-дослідна робота дає можливість
студентам залучатися до наукових досліджень, а науково-дослідна робота дозволяє
сформувати всі необхідні здібності сучасного фахівця-дослідника. Перспективним
для вивчення залишається питання виявлення теоретико-методичних основ
інтеграції науково-дослідної й навчальної роботи студентів в університетській
підготовці.
Література:
1. Матушкин Н., Столбова И., Ульріх Т.
НИРС как составляющая системы формирования компетенции специалиста //
Альма-матер. – 2007. – № 5. – С. 3–7.
2. Козлов А. В.
Проектирование и реализация системы научно-исследовательской деятельности
студентов технического колледжа на основе учебно-научно-производственной
интеграции: дис. … доктора пед. наук : 13.00.08 / Козлов Анатолий Васильевич. –
Тольятти, 2004. – 267 с.
3. Андреев В. И.
Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности. – М. :
Высшая школа, 1980. – 316 с.
4. Казанцева Е. С.
Личностно-ориентированный подход к организации учебно-исследовательской
деятельности студентов: дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Казанцева Екатерина
Сергеевна. – Нижний Новгород, 2006. – 172 с.
5. Галиуллина Ф. Ш.
Формирование навыков научно-исследовательской деятельности у студентов
педагогического вуза: дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Галиуллина Фарида
Шамилевна. – Казань, 2003. – 171 с.