Совгіра С.В., Гончаренко Г.Є., Берчак В.С.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

ПРОЕКТУВАННЯ НОВИХ ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ

(НА ПРИКЛАДІ БОТАНІЧНОГО ЗАКАЗНИКА МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ «КОРЖ КУТ»)

У рамках Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 рр. в Україні заплановане розширення територій з природними екосистемами за рахунок вилучення низькопродуктивних орних земель, з метою оптимізації площ сільськогосподарських угідь та зменшення ступеня їх розораності; удосконалення структури земель сільськогосподарського призначення та їх збагачення природними компонентами; обмеження руйнівного інтенсивного використання екологічно уразливих земель; здійснення консервації с/г угідь з дуже змитими та дуже дефльованими ґрунтами на схилах крутизною понад 5-7 град.

На території Черкаської області наявні ділянки, які можуть бути визнаними як напівприродні чи природні ландшафти. На одній з таких територій пропонуємо створити заказник «Корж Кут», площею 15 га, що знаходиться на лівому крутому схилі долини річки Ревухи з виходами граніту в її нижній течії і є добре збереженою ділянкою лучно-степової рослинності в оточенні сільськогосподарських угідь і перелогів. Крім того створення нового заповідного об’єкту необхідне для обмеження нерегульованого відвідування запланованої майбутньої каплички, що може спричинити деградацію рослинного покриву внаслідок витоптування, нерегламентованого збирання лікарських і декоративних рослин.

В системі фізико-географічного районування територія відноситься до  області Південно-Придніпровського підвищеного Лісостепу. В системі геоботанічного районування територія відноситься до південно-західної частини Христинівського-Звенигородського геоботанічного району Уманського-Канівського геоботанічного округу.

Рослинність території, що пропонується для створення заказника, представлена ксеромезофітними угрупованнями степової рослинності та остепнених лук на дерново-лучних ґрунтах. Угруповання належать до асоціацій Festucetum rupicole та Festuco valesiaca-Poetum angustifoliae із субасоціаціями caricetosum praecoci, chamaecytisetosum ruthenici. Під час наших спостережень у травні 2008р. на схилі долини домінувала шавлія лучна (Salvia pratensis).

Про незначну трансформацію трав’яного покриву свідчить наявність у складі угруповань: жовтеця ілірійського (Ranunculus illiricus), еремогоне довголистої (Eremogone longifolia), китяток чубатих (Polygala comosa), залізняка бульбистого (Phlomis tuberosa), гадючника звичайного (Filipendula vulgaris), суниць зелених (Fragaria viridis), рутвиці малої (Thalictrum minus), дивини фіолетової (Verbascum phоeniceum), вероніки лежачої (Veronica prostrata), волошки скабіозовидної (Centaurea scabiosa), підмаренника справжнього (Galium verum), конюшини гірської (Frifolium montanum).

Фрагменти чагарникового степу представлені кущами зіноваті руської (Chamaecytisus ruthenicus). На виходах граніту та жорстві домінує очиток їдкий (Sedum acre). В цих же екотопах зростають очиток Pynpexтa (Sedum ruprechtii) та ефемерів: вероніки польової (Veronica arvensis), різучки Таля (Arabidopsis thaliana), талабану раннього (Thlaspi praecox), піщанки уральської (Arenaria uralensis).

На території, що пропонується для створення об’єкту, відмічено локалітети п’яти регіонально рідкісних видів: шавлії ефіопської (Salvia aethiopis), шолудивника Кауфмана (Pedicularis Кaufmannii), вівсюнця пухнатого (Helictotrichon pubescens), пирію волосистого (Elytrigia trichophora), рястки Гуссона (Ornithogalum gussonei). Популяція останнього виду досить чисельна.

Зібрані нами матеріали дали можливість детальніше вивчити унікальну територію, зробити наукове обгрунтування з метою її включення в регіональну екологічну мережу.